Постанова

від 06.06.2012 по справі 3349/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 червня 2012 р. № 2-а- 3349/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єгупенко В.В.

за участю секретаря - Вождаєвої М.О.

за участю представників сторін:

представника позивача - Ємельяненко Д.Д.

представника відповідача - Казимир Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова в якому просить суд скасувати податкове повідомлення -рішення від 01.03.2012 року №0000331800 винесене ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.

Позивач вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова не було додержано вимог діючого законодавства України при проведенні перевірки, не було дотримано вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність, пояснивши, що під час проведення перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволенню, керуючись наступним.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 року за клопотанням представника відповідача замінено відповідача по справі з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на Західну міжрайонну Державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Виконавчим комітетом Харківської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідросервіс» про що свідчить свідоцтво про державну реєстрації юридичної особи серії А00 №507237 (а.с.26, т.1).

ТОВ «Гідросервіс» перебуває на обліку в Західній міжрайонній Державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (а.с.27, т.1) та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №29131742 НВ №707648 (а.с. 29, т.1).

Фахівцями Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гідросервіс» код ЄДРПОУ 30654370, в частині правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Тех - Агроремпоставка» (код ЄДРПОУ 36457279) в квітні-листопаді 2010 року та ТОВ «Промтехноопт» (код ЄДРПОУ 37092055) в грудні вересні 2011 року, за результатами якого складно акт від 21.02.2012 року №234/18-015/30654370. висновками якого зазначено, що перевіркої встановлено порушення ТОВ «Гідросервіс» а саме: - в порушення п. 198.6. ст..198, п.201.1. ст.. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) знищено податковий кредит на загальну суму 99354грн., в т.ч. у квітні 2010р. на суму 1770грн., у червні 2010р. - 916грн., у липні 2010р.- 912грн., у серпні 2010р. - з42грн., у вересні 2010р. - 1464грн., у жовтні - 36182грн., у листопаді 2010р. - 3840грн., у грудні 2011р. - 30630грн., у січні 2011р. 1686грн., у лютому 2011р. - 4560грн.. у березні 2011р. - 5048грн., у червні 2011р. - 2690грн., у липні 2011р. -5420грн., у серпні 2011р. - 1534грн., у вересні 2011р. - - 1360грн. , що призвело до заниження суми ПДВ. Яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 99354грн., в т.ч. у квітні 2010р. на суму 1770грн., у червні 2010р. - 916грн., у липні - 912грн., у серпні 2010р. - 1342грн., у вересні 2010р. - 1464грн., у жовтні 2010р. - 1686грн., у лютому 2011р. - 4560грн., у березні 2011р. - 5048грн., у червні 2011р. - 2690грн., У липні 2011р. - 5420грн., у серпні 2011р. - 1534грн., у вересні 2011р. - 1360грн.

На підставі вищевказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 01.03.2012 року №0000331800.

Так судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ТОВ «Промтехноопт» (продавець) та ТОВ «Гідросервіс» (покупець) укладено договір купівлі - продажу від 10.12.2010 року за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю а покупець прийняти та сплатити переданий товар - гідравлічне обладнання та комплектуючи у кількості та за ціною згідно рахунків фактур урахуванням НДС 20%.

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковими накладними № 434 від 15.06.2011р., № 169 від 25.01.2011р., № 104 від 10.12.2010р. №113 від 07.02.2011 року, №214 від 11.03.2011 року, №233 від 14.03.2011 року, які були виписані ТОВ «Промтехноопт» на адресу ТОВ «Гідросервіс».

Слід відзначити, що факт отримання товару підтверджується видатковими накладними з огляду на ч. 2 ст. 712, ст. 664 Цивільного кодексу України, відповідно до яких обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, а також Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положення про документальне підтвердження забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну України №88 від 24.05.1995р., до первинних документів відносять видаткові накладні.

Приймання-передача товарно-матеріальних цінностей позивачем від його контрагента оформлені видатковими накладними № 160611 від 15.01.2011р., № 15 від 25.01.2011р., № 10122010 від 10.12.2010р., № 7 від 07.02.2011р., №10 від 11.03.2011 року, №14 від 14.03.2011 року, №160911 від 16.09.2011 року, №040811 від 04.08.2011 року, №220711 від 22.07.2011 року, відповідно до яких покупцю передано товарно- матеріальні цінності, які підписані від імені отримувача ТОВ «Гідросервіс» уповноваженою особою.

Відповідно до банківських виписок, які мають відмітки банківської установи, позивачем було здійснено перерахування вартості придбаного у контрагента товару.

01.04.2010 року між ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (продавець) та ТОВ «Гідросервіс» (покупець) укладено договір купівлі - продажу за умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю а покупець прийняти та сплатити переданий товар - гідравлічне обладнання та комплектуючи у кількості та за ціною згідно рахунків фактур урахуванням НДС 20%.

Факт здійснення господарської операції зафіксовано податковими накладними, які були виписані ТОВ «Тех-Агроремпоставка» на адресу ТОВ «Гідросервіс».

Приймання-передача товарно-матеріальних цінностей позивачем від його контрагента оформлені видатковими накладними відповідно до яких покупцю передано товарно- матеріальні цінності, які підписані від імені отримувача ТОВ «Гідросервіс» уповноваженою особою.

Відповідно до платіжних доручень, позивачем було здійснено перерахування вартості придбаного у контрагента товару.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Гідросервіс» здійснює перевезення вантажів згідно договору оренди автомобіля Б/н від 09.01.2005 року який укладеним між підприємством та фізичною особою ОСОБА_3 на підприємстві -постачальнику отримує директор ТОВ « Гідросервіс» ОСОБА_4, засвідчуючи отримання товару особистим підписом та печаткою підприємства (а.с. 11, т. 3), про наявність автомобілю у орендодавця свідчить копія технічного паспорту (а.с.13,т.3).

Відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України товарно-транспортна накладна підтверджує факт укладання договору перевезення вантажу.

Факт перевезення товарно-матеральних цінностей підтверджується копіями товарно-транспортних накладних (а.с.221-240, т. 2).

Відповідно до договору №1 оренди нежитлового приміщення від 05.01.2004 придбані у контрагентів - ТОВ «Тех-Агроремпоставка» та ТОВ «Промтехноопт» товарно-матеріальні цінності зберігались позивачем у нежитловому приміщенні за адресою м. Харків, вул.. Скорохода 1, загальною прощею 256 кв.м (а.с.10, т.3).

Облік товарно-матеріальних цінностей по складу підтверджується копіями відомостей по товарно-матеріальним рахункам (а.с.14-83, т.3).

Про фактичне використання у власній господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей свідчать акти списання матеріалів та запчастин для ремонту (а.с.84-90, т.3) та копії первинної бухгалтерської документації подальшого руху.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто податковий кредит сформовано позивачем правомірно, підтверджений належним чином складеними достовірними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового кредиту платника податків.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання позивачем товарів/послуг не звільнялося від оподаткування, підтверджені податковими накладними, які оформлені без порушень вимог статті 201 ПКУ.

Згідно п.201.1 ст. 201 201.1. Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Оскільки податковим органом в акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, то з огляду на вищевикладене суд зазначає наступне, що єдиним дефектом який виключає право платника включити ПДВ до податкового кредиту в податковій накладній є її заповнення не належною особою, доказів на встановлення вказаних дефектів контролюючим органом не надано, а судом встановлено що підписи в податкових накладних скріплені чечіткою підприємства.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачається, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, відповідно до п. 200.3 ст.200 ПК, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

В свою чергу, у відповідності до п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на положення ст.71 КАС України та беручи до уваги приписи п. 4.1 ст.4 Податкового кодексу України, якими встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень та доказів, зібраних судом, недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, а витребування судом додаткових доказів (з приводу обставин не досліджених податковим органом при проведенні перевірки, не відображених в акті перевірки та не покладених в основу спірних рішень на момент його винесення) матиме наслідком підміну мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0000331800 від 01.03.2012 р., невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи.

У зв'язку з вищевикладеним, рішення відповідача не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 01.03.2012 року №0000331800.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІДРОСЕРВІС" (код ЄДРПОУ 30654370) сплачений судовий збір у розмірі 1250.00 грн. (одна тисяча двісті п'ятдесят грн.).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2012 року.

Суддя Єгупенко В.В.