Постанова

від 28.05.2012 по справі 4744/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2012 р. № 2-а-4744/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Істоміна А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Північ 2006»

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, «Північ 2006», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 р. № 0000022310, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 11 250,00 грн., з яких основний платіж 9000,00 грн. та фінансова санкція 2250,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що судження відповідача про нікчемність правочинів є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст.. 2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем порушення норм Податкового кодексу України.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання від 28.05.2012 року не з'явився, та у судовому засіданні, що призначено на 14.05.2012 року щодо задоволення позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Судом встановлено, що працівниками Куп'янської ОДПІ у Харківській області була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Північ-2006»з питання виявлення недостовірності даних податкового кредиту, який задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість по проведеним взаємовідносинам з контрагентом платника податків ТОВ «Лідерагро»за вересень 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 21.03.2012 року № 305/23-34017017 яким встановлено порушення позивачем ст.. 203,207,215, п.1 ст. 216, ст.. 218 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ПП «Північ -2006»з постачальником -ТОВ «Лідерагро»за вересень 2011 року.; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2011 року в сумі 9000,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Куп'янської ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 р. № 0000022310, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 11 250,00 грн., з яких основний платіж 9000,00 грн. та фінансова санкція 2250,00 грн.

Суд зазначає, що підставою винесення спірного рішення є акт перевірки від 21,03.2012 р. контрагента позивача - ТОВ «Лідерагро». В акті перевірки від 21.03.2012 р. зазначено, що відносно даного підприємства ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова складено Акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта; господарювання ТОВ «Лідерагро»щодо підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів ТОВ «Агроінвест»за період вересень 2011 року»та висновок № 27 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Лідерагро». На цій підставі відповідач робить висновок про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ Позивачем по операціям із ТОВ «Лідерагро».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Лідерагро»було укладено угоду підряду № 12/09-1 від 12.09.2011 року предметом якого є :

П. 1 Підрядник (ТОВ «Лідерагро») виконує сільськогосподарські роботи по скошуванню і обмолоту сільськогосподарських культур із застосуванням власної сільськогосподарської збиральної техніки, а замовник (ПП «Північ-2006») приймає і оплачує виконані підрядником роботи.

Згідно п. 7 Замовник (ПП «Північ-2006») зобов'язаний на період виконання сільськогосподарських робіт за свій рахунок забезпечити робітників (комбайнерів, водіїв, техніка) Підрядника 3-х разовим харчуванням, жилим приміщенням для проживання та відпочинку. На період виконання сільськогосподарських робіт за свій рахунок забезпечити збереження техніки Підрядника, забезпечити комбайни підрядника дизельним пальним.

На виконання умов вище зазначеної угоди позивач отримав послуги прямого комбайнування, на що отримав акт виконаних робіт та податкову накладну № 12 від 17.09.2011 року.

Розрахунок за товар проводився у безготівковій формі.

В рахунок оплати за надані послуги отримано грошові кошти в сумі 54000,00 грн., що підтверджується випискою банку від 03.10.2011 року.

Судом встановлено, що ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова направила до Куп'янської ОДПІ акт від 29.12.2011р. №1285/23-212/36985593 „Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Лідерагро»(податковий номер 36985593 ) щодо підтвердження господарських відносин з платником податків і зборів TOB „Агроінвест " ( податковий номер 34270184) за період вересень 2011 року" та висновок від 28.12.2011 року №27 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності TOB "Лідерагро ", код 36985593, пояснення економіста TOB «Лідерагро»Пономарьової Лілії Іванівни від 17.11.2011р., пояснення керівника TOB «Лідерагро»Котлярова Д.Л. від 09.12.2011р. (вх . №59/7 від 23.01.2012р.), згідно яких було встановлено наступне:

За вересень 2011 року: 18.11.2011 TOB «Лідерагро»подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2011 року №83517 від 18.11.2011 разом із додатком 5 №83520 від 18.11.2011.

Згідно проведеного аналізу Додатку 5 до декларації «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстру виданих та отриманих податкових накладних»та «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»встановлено, що TOB «Лідерагро»відображено взаємовідносини за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 податкових зобов'язань за вересень 2011 року - 268096,00 грн. та податкового кредиту за вересень 2011 року - 258955,00 грн., в тому числі по: ПП "ПІВНІЧ-2006", код ЄДРПОУ 34017017 - 9000 грн. Згідно звіту по формі 1 ДФ за III квартал 2011 року № 81815 від 09.11.2011р. Працювало у штаті 7 осіб. Середньомісячна заробітна плата складає 824,00грн.

Суд зазначає, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 сг . 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704. де первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р., відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років несе (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

У відповідності до вимог п. 3 ст. 5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03р. №436-ІУ , якими визначено: «... Суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.». «...Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно -правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.»

п.2 ст. З Закону України від 16.07.1999р. № 996-Х1У "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (зі змінами та доповненнями), згідно якого: "Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку..."

Також відповідно до ст. З Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин , якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин ). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частина ми першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В зв'язку з тим, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Суд зазначає, що позивачем на вимогу суду не було надано доказів в підтвердження виконання вище зазначених угод, а саме не було надана: даних щодо кількості комбайнів які приймали в участь соняшника, кількість пального затраченого на заправку комбайнів, доказів щодо списання пального, даних щодо зберігання комбайнів, доказів виконання п. 7.1, 7.3, 7.4 вище зазначеної угоди також позивачем не надано доказів де саме (на якій ділянці) проводилась зборка врожаю, яким чином вивозилось з поля зібране зерно соняшника тощо.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що господарські операції щодо надання послуг по прямому комбайнуванню соняшника не підтверджуються, а отже є нікчемною.

Таким чином, враховуючи висновки щодо нікчемності вчиненого правочину , суд приходить до висновку, що підприємством ПП „Північ-2006" в порушенням вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2756-VI від 02.12.2010р.із змінами та доповненнями завищено податковий кредит за вересень 2011 року у сумі 9000,00 грн . , а отже податкове повідомлення-рішення від 03.04.2012 р. № 0000022310 винесено Куп'янською ОДПІ Харківської області у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Північ 2006" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 червня 2012 року

Суддя Спірідонов М.О.