Постанова

від 18.06.2012 по справі 2934/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

18 червня 2012 р. №2а-2934/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Межирицького А.О.,

представника відповідача - Іщук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Гарант" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування наказу, визнання незаконними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд: скасувати наказ Чугуївської ОДПІ від 06.10.2011р. №562; визнати незаконними дії Чугуївської ОДПІ щодо проведення невиїзної документальної перевірки; скасувати податкові повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ №0004012311 від 01.11.2011р., №0004032311 від 01.11.2011р., №0000212311 від 23.01.2012р., №0000192311 від 23.01.2012р.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року в частині позовних вимог Приватного підприємства "Гарант" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсним (нечинним) акту позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Гарант" №849/2311/22674259 від 25.10.2011 року - відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 24.10.2011р. Чугуївською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Гарант" з питання взаємовідносин: з ПП "ОВД-Трейд" за період 01.06.2011 - 31.07.2011; з ТОВ "Техцентр "Вектор" за жовтень 2010 року; з ТОВ "Віва-Авто" за період 01.09.2010 - 31.10.2010; з ТОВ Фірмою "Ліон" за період 01.02.2011 - 31.03.2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 25.11.2011р. № 849/2311/22674259.

Згідно висновку акту перевірки від 25.11.2011р. податковим ревізором-інспектором встановлені порушення пп.7.2.3, п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, ст. 198, Податкового кодексу України, а саме: неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 17539 грн.; порушення п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, а саме: неправомірне віднесення до складу валових витрат 62450 грн., що призвело до несплати податку на прибуток в загальному розмірі 14961 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, начальником Чугуївської ОДПІ винесено та вручено ТОВ "Гарант" податкове повідомлення - рішення №0004012311 від 01.11.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16378,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 14961 грн., штрафні санкції - 1417,25 грн.) та податкове повідомлення - рішення № 0004032311 від 01.11.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18300,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 17539 грн., штрафні санкції - 761,25 грн.).

Фактичною підставою для винесення спірного рішення слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншими органами державної податкової служби нікчемними угод, укладених постачальниками TOB "Гарант" - ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон" на підставі ст. 228 ЦК України. З огляду на це, перевіряючими зроблено висновок про відсутність реального вчинення господарських операцій TOB "Гарант" та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку.

Позивач вважає, що висновки відповідача про нікчемність правочинів базуються лише на підставі актів перевірок інших юридичних осіб і не можуть бути підставою для визнання укладених TOB "Гарант" правочинів нікчемними. Доказів про дослідження Чугуївською ОДПІ обставин укладання договорів TOB "Гарант" з контрагентами, можливості здійснення платником податку зазначених операцій, виконання робіт або послуг, наявності або відсутності необхідних умов для здійснення відповідної підприємницької діяльності, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, подальшого руху сплачених коштів, в акті перевірки від 25.11.2011р. не наведено.

Щодо підстав для скасування наказу про проведення перевірки та визнання незаконними дій по проведенню перевірки, позивач зазначав, що своєчасно, в межах встановленого ст.79 Податкового кодексу України терміну надавав вичерпні відповіді та необхідні документи на всі інформаційні запити відповідача, тому правових підстав для прийняття спірного наказу та проведення перевірки у Чугуївської ОДПІ не було.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області - у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та просила суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне. Згідно з висновками акту перевірки від 25.11.2011р. №849/2311/22674259 встановлено відсутність реального вчинення господарських операцій TOB "Гарант" та, як наслідок, юридичну дефектність відповідних первинних документів, що не дозволяє формувати дані податкового обліку, оскільки дані перевірок контрагентів ТОВ "Гарант" свідчать про неможливість здійснення ними підприємницької діяльності в перевіряємому періоді.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги поданих проти позову заперечень, просив ухвалити рішення про відмову в позові.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 06.10.2011р. начальником Чугуївської ОДПІ видано наказ №562 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "Гарант" з питання взаємовідносин: з ПП "ОВД-Трейд" за період 01.06.2011 - 31.07.2011р.; з ТОВ "Техцентр "Вектор" за жовтень 2010 року; з ТОВ "Віва-Авто" за період 01.09.2010 - 31.10.2010р.; з ТОВ Фірмою "Ліон" за період 01.02.2011 - 31.03.2011р. В якості правової підстави для прийняття рішення зазначено ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно із зазначеною статтею документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст.79); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).

У відповідності до ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами і нормативними актами.

Згідно із п.20.1.4. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

З огляду на положення ст.78 Податкового кодексу України рішення про проведення документальної позапланової перевірки діяльності платника податків може бути прийнято податковим органом за одночасної наявності таких обставин як 1) отримання платником податків письмового запиту податкового органу з приводу надання письмових пояснень та документів в підтвердження таких письмових пояснень, 2) сплив 10 робочих днів з дня отримання платником податків згаданого вище запиту податкового органу та не надання платником пояснень та документів.

Як встановлено в ході судового розгляду, відповідачем на адресу позивача направлялись наступні інформаційні запити щодо надання інформації та її документального підтвердження:

- від 08.09.2011р. №7702/10/18-018 про надання пояснень та документальних підтверджень для з'ясування реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ПП "ОВД-Трейд" у періоді червень 2011р. Отримано позивачем 09 вересня 2011 року;

- від 14.09.2011р. №7892/10/23-030 про надання пояснень та документальних підтверджень для з'ясування реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ "Віва-Авто" у періоді вересень-жовтень 2010р. Отримано позивачем 20 вересня 2011 року;

- від 22.09.2011р. № 8187/10/23-030 про надання пояснень та документальних підтверджень для з'ясування реальності та повноти відображення у бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ фірма "Ліон" у періоді лютий-березень 2011р.

Відповіді на вищезазначені запити були надані ТОВ "Гарант" відповідно 27.09.2011р., 04.10.2011р. та 04.10.2011р., що підтверджує несвоєчасність надання позивачем відповідей на письмові запити податкового органу, тобто із пропуском строку встановленого пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин приймаючи рішення про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки та безпосередньо під час здійснення перевірки орган владних повноважень діяв відповідно до вимог закону, в межах своєї компетенції, а тому в задоволенні адміністративного позову в цій частині слід відмовити.

Матеріали справи свідчать, що Чугуївською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Гарант" з питання взаємовідносин: з ПП "ОВД-Трейд" за період 01.06.2011 - 31.07.2011р.; з ТОВ "Техцентр "Вектор" за жовтень 2010 року; з ТОВ "Віва-Авто" за період 01.09.2010 - 31.10.2010р.; з ТОВ Фірмою "Ліон" за період 01.02.2011 - 31.03.2011р. Результати перевірки оформлені актом №849/2311/22674259 від 25.11.2011 року.

В акті зазначено про порушення ТОВ "Гарант" пп.7.2.3, п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 17539 грн., порушення п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, а саме неправомірне віднесення до складу валових витрат 62450 грн., що призвело до несплати податку на прибуток в загальному розмірі 14961 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, начальником Чугуївської ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0004012311 від 01.11.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16378,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 14961 грн., штрафні санкції - 1417,25 грн.) та податкове повідомлення - рішення №0004032311 від 01.11.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18300,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 17539 грн., штрафні санкції - 761,25 грн.).

Позивачем здійснювалась передбачена статтею 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу. За результатами розгляду скарг позивача ДПА у Харківський області прийняла рішення №30/10/25-203 (№86/7/25-203) від 04.01.2012р., яким скасувала податкове повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ №0004012311 від 01.11.2011р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (штрафні санкції) у розмірі 1 грн. та збільшила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (штрафних санкцій) визначених в податковому повідомленні - рішенні №0004032311 від 01.11.2011р. у розмірі 1633,75 грн.

Після оскарження в адміністративному порядку Чугуївською ОДПІ було винесено податкове повідомлення - рішення №0000192311 від 23.01.2012р. яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16377,25 грн. (в т.ч. основний платіж - 14961 грн., штрафні санкції - 1416,25 грн.), податкове повідомлення - рішення №0000212311 від 23.01.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1632,75 грн. (в т.ч. основний платіж - 0 грн., штрафні санкції - 1632,75 грн.)

Відповідно до п.п.60.1.3 п.60.1 ст.60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України).

Таким чином, з моменту вручення платнику податків податкового повідомлення - рішення №0000192311 від 23.01.2012 року на зменшену суму грошового зобов'язання, раніше надіслане повідомлення - рішення №0004012311 від 01.11.2011р. є відкликаним.

З огляду на викладене, податкове повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ №0004012311 від 01.11.2011р. є відкликаним з огляду на положення п.п.60.1.3 п.60.1, п.60.4 ст.60 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не може бути повторно скасованим у судовому порядку. На підставі викладеного, адміністративний позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував відображений в акті від 25.11.2011р. №849/2311/22674259 висновок Чугуївської ОДПІ про те, що при укладанні правочинів TOB "Гарант" з ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон" ставило на меті не їх виконання відповідно до передбачених договорами умов, а одержання податкової вигоди шляхом заниження належних до сплати ПДВ та податку на прибуток шляхом віднесення до складу податкового кредиту та валових витрат сум, сплачених за операціями, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально.

В основу вищевказаного висновку Чугуївської ОДПІ було покладено відомості бази даних "Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість", дані актів перевірок ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон" складених іншими органами державної податкової служби.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії, суд виходить з наступного.

В перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ПП "ОВД-Трейд", у зв'язку з чим в червні-липні 2011 року позивачем отримано товарно-матеріальні цінності від ПП "ОВД-Трейд". Сплата за товар здійснювалась з поточного рахунку, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.

До складу податкового кредиту були віднесені суми згідно отриманих податкових накладних: №83 від 06.06.2011р., №46 від 05.07.2011р., №96 від 12.07.2011р., №163 від 19.07.2011р., № 230 від 28.07.2011р.

Матеріали справи містять видаткові накладні №310613 від 06.06.11р., №РН-050711 від 05.07.2011р., №РН-120711 від 12.07.2011р., №РН-190711 від 19.07.11р., №РН-280703 від 28.07.2011р., згідно яких відбулось фактичне отримання товару. ТМЦ були доставлені власним транспортом позивача та оприбутковані на орендований склад, про що свідчать наявні в матеріалах справи наказ про використання власного автотранспорту в службових цілях, договір оренди складського приміщення, оборотно-сальдові відомості по рахунку № 631.

В лютому-березні 2011 року позивачем було отримано товарно-матеріальні цінності від ТОВ фірма "Ліон".

Сплата за товар здійснювалась з поточного рахунку, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки. До складу податкового кредиту були віднесені суми згідно отриманих податкових накладних: №461 від 28.02.2011р., №426 від 25.03.2011р.

Матеріали справи містять видаткові накладні № РН-022806 від 28.02.11р., № РН-032505 від 25.03.11р., згідно яких відбулось фактичне отримання товару. ТМЦ були доставлені власним транспортом позивача та оприбутковані на орендований склад, про свідчать наявні в матеріалах справи наказ про використання власного автотранспорту в службових цілях, договір оренди складського приміщення, відомості оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631.

В вересні-жовтні 2010 року позивачем було отримано товарно-матеріальні цінності від ТОВ "Віва-Авто". Сплата за товар здійснювалась з поточного рахунку, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.

До складу податкового кредиту були віднесені суми згідно отриманих податкових накладних: № 91003 від 10.09.2010р., № 111001 від 11.10.2010р.

Матеріали справи містять видаткові накладні № 091003 від 10.09.10р., № 111001 від 11.10.10р., згідно яких відбулось фактичне отримання товару. ТМЦ були доставлені власним транспортом позивача та оприбутковані на орендований склад, про свідчать наявні в матеріалах справи наказ про використання власного автотранспорту в службових цілях, договір оренди складського приміщення, відомості оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631.

Перевіряючи обґрунтованість висновків Чугуївської ОДПІ про нікчемність правочинів, укладених між TOB "Гарант" та його контрагентами, суд керується правовими позиціями Верховного Суду України викладеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9).

В силу положень п.18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК). Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З акту перевірки від 25.11.2011р. вбачається, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами згаданих правочинів, до правового статусу сторін спірних договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ при проведенні перевірки, а також в ході розгляду справи судом не встановлено.

З огляду на викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень, висновок відповідача про нікчемність правочинів слід визнати необґрунтованим. Документи обов'язкової податкової звітності, інші первинні документи платника податків не містять фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави. Спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не надано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, висновки Чугуївська ОДПІ щодо укладення ТОВ "Гарант" договорів поставки з ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не ґрунтуються на наведених нормах законодавства та встановлених обставинах справи.

Копії долучених до матеріалів справи податкових накладних, видаткових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагентів позивача спільного інтересу щодо отримання коштів матеріали справи не містять.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем в судовому засіданні належного виконання сторонами договорів, реальності укладених правочинів.

На момент здійснення господарських операцій постачальники позивача були платниками податку на додану вартість. Статус постачальників позивача не заперечувався відповідачем.

Судом встановлено, що фактичне виконання господарських операцій підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, тощо. При цьому, відповідач не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінансово - господарською документацією. Податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено. Згідно зазначених податкових накладних, позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Таким чином, господарські операції ТОВ "Гарант" та ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон" проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання активів та розрахунки з постачальниками таких активів, отже податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

За таких умов, вказані в акті від 25.11.2011р. висновки, що при укладанні правочинів TOB "Гарант" ставило на меті не його виконання, а одержання податкової вигоди, суд вважає недоведеними.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. На момент проведення перевірки, у ТОВ "Гарант" були наявні податкові накладні на кожну поставку товару, які відповідали вимогам законодавства та були виписані особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доказана правомірність свого рішення, не обґрунтовано посилання на неможливість встановити реальність та товарність здійснення операцій по поставці ТМЦ контрагентами позивача.

Суд зауважує, що невиконання свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету контрагентами тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, але зазначені обставини не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Таким чином, відповідач фактично застосував до позивача негативні наслідки, які є результатом дій (бездіяльності) інших юридичних осіб.

За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення №0004032311 від 01.11.2011р., №0000212311 від 23.01.2012р. та №0000192311 від 23.01.2012р. не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Відповідно до вимог ч.3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування наказу, визнання незаконними дій, скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ №0004032311 від 01.11.2011р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18300,25 грн. (в т.ч. основний платіж -17539 грн., штрафні санкції -761,25 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ №0000212311 від 23.01.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1632,75 грн. (в т.ч. основний платіж -0 грн., штрафні санкції -1632,75 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Чугуївської ОДПІ №0000192311 від 23.01.2012р., яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16377,25 грн. (в т.ч. основний платіж -14961 грн., штрафні санкції -1416,25 грн.).

В іншій частині позовних вимог у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант"код ЄДРПОУ 22674259, юридична адреса: Харківська область, м.Чугуїв, вул.Харківська, буд.27, кв.59) витрати зі сплати судового збору у розмірі 263,44 грн. (двісті шістдесят три гривні сорок чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25.06.2012 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.