Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
19 червня 2012 р. №2а-4229/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участю: представника позивача - Шабас Г.В., Лончак Т.І.,
представника відповідача - Подобайло І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001702305 від 15.02.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 417 654,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001712305 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі - 456 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001722305 від 15.02.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 1 512,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 320,75 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001732305 від 15.02.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 472 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 556,00 грн.;
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002722305 від 15.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі + 206 775,00 грн.
- скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002712305 від 15.03.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 178 351,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 853,75 грн.
З даними рішеннями позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
Позивач вказує, що в акті перевірки відповідач намагається встановити відсутність факту реального вчинення господарських операцій позивача з контрагентами, а на підставі цього встановив відсутність права позивача на формування валових витрат та податкового кредиту, що суперечить фактичним обставинам.
Позивач зазначає, що на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, чинним законодавством України, не покладено обов'язок та не визначено право перевірки відповідності законодавству установчих документів контрагентів - постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства, а також не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по товарах, отриманих від продавця. Несплата податку продавцем (постачальником) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.
З позиції позивача, витрати понесені ним за вказаними договорами, а також відносини між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, а суми витрат правомірно віднесені до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за відповідні податкові періоди.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби - у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказавши на необґрунтованість та неправомірність позовних вимог позивача.
В поданих на адресу суду письмових запереченням проти позову заперечував та зазначив, що оскаржуване рішення винесено у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідає фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі наказу на проведення перевірки №84 від 13.01.2012 року та згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-VІ, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова (після реорганізації - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер" (код ЄДРПОУ 34392896) (надалі за текстом - позивач, ТОВ "Ландер") з питань перевірки відомостей по взаємовідносинам з: ТОВ фірма "Ліон" (код за ЄДРПОУ 30590155) за період з 01.05.2011 по 31.08.2011р.; ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (код ЄДРПОУ 33010817) за період з 01.05.2011 по 31.08.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року.
Не погоджуючись із висновками, викладеними у вказаному акті, позивачем було подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова заперечення на акт №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року. За результатом розгляду заперечень, ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова листом №5522/10/23-523 від 10.02.2012р. висновки акту залишено без змін.
Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ландер":
- п.138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010р., внаслідок чого завищено витрати всього у сумі 2 371 099,00 грн., а саме: за І квартал 2011р. у сумі 496 899,00 грн., за II квартал 2011 р. у сумі 736 707,00 грн., III квартал 2011 р. у сумі 1 137 493,00 грн., та встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 555 291,00 грн., у т.ч. за І квартал 2011 р. у сумі 124 225,00 грн., за II квартал у сумі 169 443,00 грн., за III квартал 2011 р. у сумі 261623,00 грн.;
- в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6., ст.198, п.201.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010р., підприємством в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.01.2011р. по 31.08.2011р. на загальну суму 474 220,00 грн., у тому числі: лютий 2011р. на суму 38 606,00 грн.; березень 2011р. на суму 60 774,00 грн.; травень 2011р. на суму 65 150,00 грн., червень 2011р. на суму 82 191,00 грн.; липень 2011р. на суму 111 167,00 грн.; серпень 2011р. на суму 116 332,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року відповідачем винесено:
- податкове повідомлення - рішення №0001702305 від 15.02.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі - 417 654,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001712305 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 456 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001722305 від 15.02.2012р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 1 512,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - штрафами) - 320,75 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №0001732305 від 15.02.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 472 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 556,00 грн.
Податкові повідомлення - рішення були отримані ТОВ "Ландер" 20.02.2012 року.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року, позивач вважає, що винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Як вбачається з акту перевірки, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року, є виключно висновки актів:
- акт ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова №2843/23-212/30590155 від 31.08.2011р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми "Ліон" (код ЄДРПОУ 30590155)";
- акт Харківської ОДПІ №1678/234/33010817 від 19.08.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", (податковий номер 33010817);
- акт Харківської ОДПІ №2576/234/33010817 від 15.11.2011р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", (податковий номер 33010817).
Інших обставин здійснення господарської діяльності та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" та ТОВ фірма "Ліон", відповідачем в акті перевірки від 30.01.2012 року №387/2305/34392896 не вказано.
Також судом встановлено, що на підставі наказу на проведення перевірки №402 від 16.02.2012р. та згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Ландер" (код ЄДРПОУ 34392896) з питань перевірки відомостей по взаємовідносинам з ТОВ "Трубопласт Україна" (код за ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.04.2011 по 30.04.2011р.; ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року.
На підставі висновків акту перевірки №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року відповідачем винесено:
- податкове повідомлення - рішення №00002712305 від 15.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 206 775,00 грн.;
- податкове повідомлення - рішення №00002722305 від 15.03.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 178 351,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 853,75 грн.
Податкові повідомлення - рішення були отримані ТОВ "Ландер" 26.03.2012 року.
Згідно висновків акту №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, перевіркою встановлено порушення ТОВ "Ландер":
- п.138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. завищено витрати всього у сумі 899 020,00 грн., а саме: за II квартал 2011 р. у сумі 254 699,00 грн., III квартал 2011 р. у сумі 644 321,00 грн., встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 206 775,00 грн., у т.ч. за II квартал у сумі 58 581,00 грн., за III квартал 2011 р. у сумі 148 194,00 грн.;
- в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р., підприємством в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. на загальну суму 179 804,00 грн., у тому числі: квітень 2011р. на суму 50 940,00 грн.; вересень 2011р. на суму 128 864,00 грн.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, позивач вважає, що винесені на його підставі податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Як вбачається з акту перевірки, єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов висновків, викладених в акті №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, є виключно висновки актів:
- акту ДПІ у Київському районі м.Харкова про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" (податковий номер 37189531) №3017/23-3/31789531 від 22.08.2011р.;
- акту ДПІ у Московському районі м.Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 року.
Інших мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", а також обставин здійснення господарської діяльності відповідачем в акті перевірки №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року не вказано.
Щодо встановлених податковим органом порушень ТОВ "Ландер" вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, на підставі чого винесено податкові повідомлення - рішення №000172305 від 15.02.2012р., №0001732305 від 15.02.2012 р. та №00002722305 від 15.03.2012р., суд зазначає, що порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями).
Згідно вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).
Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до положень п.198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової cлужби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).
Положеннями п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.
Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.
Відповідно до п.п.201.6, 201.7 та 201.8 ст/201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстр: виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податково: накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Суд вказує, що ТОВ "Ландер" були дотримані вимоги чинного законодавства, зокрема, Податкового та Цивільного кодексів України та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ", ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна".
Таким чином, ТОВ "Ландер" виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ", ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" були зареєстровані платниками ПДВ та мали право на складання податкових накладних.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.
Відповідно до правової позиції викладеної в листі Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.
Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів / послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).
Оскільки, ТОВ "Ландер" правомірно сформовано податковий кредит, висновок відповідача, який міститься у податковому повідомленні - рішенні №0001722305 від 15.02.2012р. про завищення від'ємного значення податку на додану вартість, не ґрунтується на фактичних обставинах та вимогах чинного законодавства.
Таким чином, ТОВ "Ландер" не було порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6., ст.198, п.201.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна".
Щодо встановлених порушень ТОВ "Ландер" вимог п.138.8 ст.138, ст.139 Податкового кодексу України №2756-VІ від 02.12.2010р., на підставі чого винесено податкові повідомлення - рішення №000170305 від 15.02.2012р., №0001712305 від 15.02.2012 року та №00002712305 від 15.03.2012 року.
Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Поняття господарської діяльності визначено в п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 138.1 стаття 138 Податкового Кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для. визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Приписами абз.1 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Видаткові накладні, податкові накладні були складені ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "ЮСАЕМ", ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" та відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних зе здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.
Всі витрати, які були включені ТОВ "Ландер" до складу валових витрат по операціях з ТОВ фірма "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ" та ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", підтверджені документально належним чином та були здійсненні для здійснення господарської діяльності ТОВ "Ландер". Фактична сплата за товар ТОВ фірма "Ліон" та ТОВ "ЮСАЕМ", ТОВ "Трубопласт Україна" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" підтверджується платіжними документами.
Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.
Суд зазначає, що відповідно до висновків актів перевірок №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року, №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року, єдиною підставою для висновків про порушення позивачем вимог податкового законодавства, є висновки актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ фірми "Ліон" (код ЄДРПОУ 30590155), ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (податковий номер 33010817), ТОВ "Трубопласт Україна" (податковий номер 37189531), ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292).
При цьому, Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову від 03.11.2011 року, яка була залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012р., по справі №2а-12304/11/2070 за позовом ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" до Харківської ОДПІ про скасування наказу, визнання дій неправомірними, якою адміністративний позов ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" задоволено, скасовано наказ №779 від 05.08.2011р. Харківської ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 по 30.06.2011 року, визнано неправомірними дії Харківської ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період 01.01.2009 по 30.06.2011р.
Таким чином, висновки акту перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", на який посилається ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова як на підставу для викладення висновків в акті від 30.01.2012 року №387/2305/34392896, є неправомірними.
Також, Харківським окружним адміністративним судом винесено постанову від 27.10.2011 року по справі №2а-12391/11/2070 за позовом ТОВ "Трубопласт Україна" до ДПІ у Київському районі м.Харкова про скасування наказу, визнання дій неправомірними, цим рішенням аміністративний позов ТОВ "Трубопласт Україна" задоволено, якою скасовано наказ №1866 від 08.08.2011р. ДПІ у Київському районі м.Харкова про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Трубопласт Україна", визнано неправомірними дії ДПІ у Київському гайоні м.Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період 01.01.2011 по 31.05.2011р. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2011 року по справі №2а-12391/11/2070 залишено без змін.
Отже, на момент проведення перевірки висновки акту перевірки ТОВ "Трубопласт Україна", на які посилається відповідач як на підставу для викладення висновків в акті від 14.02.2012 року №969/2305/34392896, також є неправомірними.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду №2а-11538/11/2070 від 21.12.2011р., що набрала законної сили, у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м.Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЛІОН" про припинення юридичної особи - відмовлено. Підставою для звернення податкового органу до суду із відповідним позовом до суду є той факт, що посадові особи ТОВ фірма "ЛІОН" не мають відношення до господарської діяльності підприємства.
Крім того, із акту ДПІ у Московському районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна" вбачається, що первинні документи ТОВ "Будівництво Пан-України" не досліджувались.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
За таких обставин, викладені податковим органом відомості та висновки актів перевірок контрагентів позивача - ТОВ фірми "Ліон" (код ЄДРПОУ 30590155), ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (податковий номер 33010817), ТОВ "Трубопласт Україна" (податковий номер 37189531), ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (код ЄДРПОУ 34859292), не підтверджують відсутності факту реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, у зв'язку з чим, наведені у даному акті перевірки обставини господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер" не приймаються судом до уваги при розгляді даної справи.
При цьому, податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами, що досліджені первинні документи, складені за наслідками здійснення господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, а також, що договори укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договорів ТОВ "Ландер" з ТОВ фірма "Ліон", ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", ТОВ "Трубопласт Україна", ТОВ "Будівництво Пан-Україна", податковим органом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Суд враховує, що відповідачем не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за правочинами.
Відповідачем в акті перевірки не наведено доказів: неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників; відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції; відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін правочину; отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб; отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.
Таким чином, відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.
Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків актів перевірок, суд приходить до висновку, що вчинені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підсумовуючи викладене суд вказує, що висновки викладені в акті №387/2305/34392896 від 30.01.2012 року та в акті №969/2305/34392896 від 24.02.2012 року є неправомірними, необґрунтованими, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.
З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001702305 від 15.02.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 417 654 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001712305 від 15.02.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 456 137,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1,00 грн.;
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001722305 від 15.02.2012 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі - 1 512,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 320,75 грн.;
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001732305 від 15.02.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 472 708,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 56 556,00 грн.;
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002722305 від 15.03.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 206 775,00 грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби №00002712305 від 15.03.2012р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 178 351,00, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31 853,75 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ландер" (код ЄДРПОУ 34392896, юридична адреса: вул. Заводу Комсомолець, буд.40, м.Харків, 61051) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26.06.2012 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.06.2012 |
Оприлюднено | 04.07.2012 |
Номер документу | 24956700 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Ізовітова-Вакім О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні