Постанова

від 26.06.2012 по справі 2а/2570/1990/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/1990/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Житняк Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу № 2а/2570/1990/2012

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові

до Приватного підприємства «Мі Амор»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

13.06.2012 Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Мі Амор» (далі - ПП «Мі Амор») про стягнення податкового боргу у розмірі 3 400,00 грн., у т. ч. по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у сумі 340,00 грн., по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3 060,00 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації: проспект Перемоги, 162/36, м. Чернігів, 14027, вказаною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14051077 та матеріалах справи. 26.06.2012 передано поштою до канцелярії суду конверт, який направлявся відповідачу, з довідкою поштового відділення від 21.06.2012 «за закінченням терміну зберігання».

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, враховуючи ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.2009 ПП «Мі Амор» (ід. код 36823336) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13618308) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 30.10.2009 за № 10136 (довідка про взяття на облік платника податків від 30.10.2009 № 970/10/29-017).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14051077 основним видом діяльності ПП «Мі Амор» є (за КВЕД):

36.22.0 Виробництво ювелірних виробів.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якими визначено термін «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, та термін «податкове повідомлення-рішення» - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (запит про борг, в матеріалах справи) відповідач має податковий борг у розмірі 3 400,00 грн., у т. ч. по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у сумі 340,00 грн., по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3 060,00 грн., що підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м. Чернігові:

від 22.11.2010 № 0031101510, яким нараховано суму податкового зобов'язання за платежем єдиний податок на підприємницьку діяльність юридичних осіб у розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (повернуто без вручення з довідкою поштового відділення від 27.12.2010 «за зазначеною адресою не значиться», дата розміщення на дошці податкових оголошень (повідомлень) - 28.12.2010);

від 11.03.2011 № 0001621510, яким нараховано суму податкового зобов'язання за платежем єдиний податок з юридичних осіб у розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (повернуто без вручення з довідкою поштового відділення від 16.12.2011 «за закінченням терміну зберігання»);

від 10.10.2011 № 0016301510, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 040,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (повернуто без вручення з довідкою поштового відділення від 22.03.2012 «за закінченням терміну зберігання»);

від 13.12.2011 № 0025881510, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 020,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (повернуто без вручення з довідкою поштового відділення від 22.03.2012 «за закінченням терміну зберігання»).

Податкові повідомлення-рішення від 22.11.2010 № 0031101510 та від 11.03.2011 № 0001621510 прийняті позивачем на підставі встановлених порушень ст. 4 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме: неподання ПП «Мі Амор» розрахунку сплати єдиного податку за 3 квартал 2010 року (строк подання - 19.10.2010) та за 4 квартал 2010 року (строк подання - 19.01.2011), відповідно до Актів перевірок від 11.11.2010 № 2055/15-123 та від 09.03.2011 № 109/15-123.

Податкові повідомлення-рішення від 10.10.2011 № 0016301510 та від 13.12.2011 № 0025881510 прийняті позивачем на підставі встановлених порушень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, а саме: порушення ПП «Мі Амор» термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток, що визначена в деклараціях з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року, відповідно до Актів перевірок від 23.09.2011 № 692/15-124 та від 09.12.2011 № 1634/15-124.

Податкове повідомлення-рішення від 22.11.2010 № 0031101510 вважається врученим ПП «Мі Амор» в силу п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у день розміщення такого податкового повідомлення-рішення на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу, тобто 28.12.2010, а податкові повідомлення-рішення від 11.03.2011 № 0001621510, від 10.10.2011 № 0016301510 та від 13.12.2011 № 0025881510 вважаються врученими відповідачу в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України 16.12.2011 та 22.03.2012 відповідно.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем оскаржені не були, тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, відповідно до абзацу 9 ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (чинного на момент вчинення частини правопорушення) за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, акцизного збору і, в разі обрання ними єдиного податку за ставкою 6 відсотків, розрахунок про сплату податку на додану вартість, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (абз. 2 ст. 5 Указу).

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ПП «Мі Амор» сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 24.01.2011 № 142 у розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Вказана вимога не була отримана відповідачем, повернуто без вручення з довідкою поштового відділення від 29.01.2011 «за зазначеною адресою не значиться». При цьому, оскільки в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкова вимога від 24.01.2011 № 142 вважається врученою ПП «Мі Амор» 29.01.2011, тому податкове зобов'язання є узгодженим.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України та Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», суд визнав, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою визначено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 59.3 ст. 59, п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 3 400,00 грн., у т. ч. по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб у сумі 340,00 грн., по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3 060,00 грн. - підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

При цьому згідно з п. 8 ч. 6 ст. 1832 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 1832 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 35, 160-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Мі Амор» (проспект Перемоги, 162/36, м. Чернігів, 14027, ід. код 36823336) з рахунків у банках податковий борг у розмірі 3 400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 коп.) та перерахувати:

- у розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.) по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб, що нарахований до 01.01.2011, на р/р 34211378700002, код платежу 18050100, одержувач: Місцевий бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКС у Чернігівській області, МФО 853592;

- у розмірі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень 00 коп.) по єдиному податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб на р/р 31515969700002, код платежу 18050300, одержувач: Місцевий бюджет м. Чернігова, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592;

- у сумі 3 060,00 грн. (три тисячі шістдесят гривень 00 коп.) по податку на прибуток приватних підприємств на р/р 31118009700002, код платежу 11021000, одержувач: Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч. 8-10 ст. 183 2 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк