Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-6707/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2012 року № 2а-6707/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Кратос 2011" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва провизнання дій протиправними

а участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 17.05.2012 ),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 42 від 29.02.2012),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Кратос 2011" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання дій протиправними.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2012 було відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

13.06.2012 позивачем через канцелярію суду було подано заяву про зміну позовних вимог, в якій він виклав позовні вимоги в наступній редакції: «1. Визнати протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «КРАТОС 2011», оформленої Актом перевірки від 23.01.2012р. № 724/23-07/37642712; 2. Визнати протиправними висновки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, викладені в Акті перевірки від 23.01.2012р. № 724/23-07/37642712, в якому встановлено: - відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) у серпні 2011 року та у вересні 2011 року, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України; - не підтверджено задекларовані ПП «КРАТОС 2011»(код ЄДРПОУ 37642712) податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року та за вересень 2011 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ПП «ЛАБ»(код ЄДРПОУ 35274499); - не підтверджено здекларований ПП «КРАТОС 2011»(код ЄДРПОУ 37642712) за серпень 2011 року та за вересень 2011 року податковий кредит з ПДВ по контрагенту-постачальнику ПП «ЛАБ»(код ЄДРПОУ 35274499).

У судовому засіданні 14.06.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Підчас проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «ЛАБ» за серпень, вересень 2011 року відповідачем на підставі припущень, без належного дослідження первинних господарських документів та з перевищенням наданих йому повноважень було зроблено висновки про те, які фінансово-господарські операцій слід відносити до таких, що спричинили реальне настання цивільно-правових наслідків, а які фінансово-господарські операції слід відносити до таких, що не спричинили реальне настання цивільно-правових наслідків.

Також позивач зазначив про те, що в період за який проводилась перевірка мав фінансово -господарські відносини з ПП «ЛАБ»за договором № 2 від 01.07.2011, укладаючи який позивач мав на меті реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а про мету, яку переслідував контрагент йому не було відомо.

Водночас позивач посилався на те, що у нього наявні всі належним чином оформленні первинні документи на підтвердження факту передачі товарів від продавця до покупця за договором № 2 від 01.07.2011.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив , у судовому засіданні 14.06.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним .

Відповідно до наказу № 130 від 12.01.2012 було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «ЛАБ» за серпень, вересень 2011 року.

За результатами наданих до перевірки ПП «Кратос 2011»копій документів, встановлено, що між ПП «Кратос 2011»та ПП «ЛАБ»укладено договір поставки № 2 від 01.07.2011, по взаємовідносинам за яким ПП «ЛАБ»на ім'я ПП «Кратос 2011»виписано податкові накладні, податок на додану вартість за якими включений до складу податкового кредиту за серпень та вересень 2011 року.

До перевірки позивачем не було надано первинних документів передбачених умовами договору від 01.07.2011 № 2, а саме: протокол погодження цін, заявку на поставку товару із зазначенням місця поставки, товарно-транспортні накладні, довіреності, документи підтверджуючі фактичне зберігання товарів, відомості по рахунках 31, 36 та 63.

Стан платника податків ПП «ЛАБ» - "3" прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 31.12.2010 № 100317662 анульоване 02.12.2011.

Відповідно до довідок від 16.11.2011 №353/23-2/35274499 про результати проведення зустрічної звірки ПП «ЛАБ»щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень, серпень 2011 року та від 07.12.2011 № 485/23-2/35274499 про результати проведення зустрічної звірки ПП «ЛАБ»щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, неможливість фактичного здійснення ПП «ЛАБ»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, з огляду на що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з підприємствами -постачальниками та підприємствами-покупцями, їх вид, обсяги, якість та розрахунки за червень, серпень, вересень 2011 року.

Представник відповідача у судових засіданнях заперечення підтримав, надав додаткові усні пояснення та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

12.01.2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва було видано наказ № 130, яким призначено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Кратос 2011»з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «ЛАБ» за серпень, вересень 2011 року з 13.01.2011 тривалістю 2 робочих дні та повідомлення № 18/23-07. Зазначені наказ та повідомлення направлені на адресу Приватного підприємства «Кратос 2011»рекомендованою поштовою кореспонденцією 12.01.2011.

В період з 13.01.2012 по 16.01.2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва відповідно до наказу № 130 від 12.01.2012 проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Кратос 2011»з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках з ПП «ЛАБ» за серпень, вересень 2011 року.

За результатами наданих до перевірки ПП «Кратос 2011»копій документів, встановлено, що між ПП «Кратос 2011»та ПП «ЛАБ»укладено договір поставки № 2 від 01.07.2011, по взаємовідносинам за яким ПП «ЛАБ»на ім'я ПП «Кратос 2011»виписано податкові накладні, податок на додану вартість за якими включений до складу податкового кредиту за серпень та вересень 2011 року.

До перевірки ПП «Кратос 2011»не надано первинні документи передбачені умовами договору від 01.07.2011 № 2, а саме: протокол погодження цін, заявку на поставку товару із зазначенням місця поставки, товарно-транспортні накладні, довіреності, документи підтверджуючі фактичне зберігання товарів, відомості по рахунках 31, 36 та 63.

До ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшли матеріали перевірок ПП «ЛАБ», проведених ДПІ у м. Черкаси, довідка від 16.11.2011 №353/23-2/35274499 про результати проведення зустрічної звірки ПП «ЛАБ»щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень, серпень 2011 року та довідка від 07.12.2011 № 485/23-2/35274499 про результати проведення зустрічної звірки ПП «ЛАБ»щодо документального підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року.

Відповідно до зазначених довідок встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, неможливість фактичного здійснення ПП «ЛАБ»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі -продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, з огляду на що не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з підприємствами -постачальниками та підприємствами-покупцями, їх вид, обсяги, якість та розрахунки за червень, серпень, вересень 2011 року.

З урахуванням наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що правочити між ПП «Кратос 2011»та ПП «ЛАБ», здійснені без мети настання реальних наслідків, отже відповідно до частин першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, з огляду на що відсутній правочин між ПП «Кратос 2011»та ПП «ЛАБ», як такий, що спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи зазначене та відповідно до пунктів 201.4, 201.6 та 201.10 стаття 201 Податкового кодексу України, податковий орган дійшов висновку про те, що ПП «Кратос 2011»не мало підстав відображати в розділі II "Отримані податкові накладні" Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за серпень 2011 року та вересень 2011 року даткові накладні з реквізитами контрагента-постачальника ПП «ЛАБ».

За результатами перевірки складено акт № 724/23-07/37642712 від 23.01.2012, у висновку якого зазначено наступне: «1. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) у серпні 2011 року та у вересні 2011 року, які підпадають під визначення ст. 22, ст. 185, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України. За результатами перевірки не підтверджено задекларовані ПП «Кратос 2011»(код за ЄДРПОУ 37642712) податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року та за вересень 2011 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ПП «ЛАБ»(код ЄДРПОУ 35274499); а також, не підтверджено задекларований ПП «Кратос 2011»(код за ЄДРПОУ 37642712) за серпень 2011 року та за вересень 2011 року податковий кредит з ПДВ по контрагенту -постачальнику ПП «ЛАБ»(код ЄДРПОУ 35274499).»

26.01.2012 Приватним підприємством «Кратос 2011»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва були подані заперечення на акт перевірки № 724/23-07/37642712 від 23.01.2012, за результатами розгляд яких складено лист № 2757/10/23-07 від 02.02.2012 «Про результати розгляду заперечень до акту перевірки ПП «Кратос 2011»від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712», яким повідомлено про те, що висновки акту перевірки залишено без змін.

08.02.2012 Приватним підприємством «Кратос 2011»до Державної податкової адміністрації у місті Києві було подано скаргу про перегляд акту № 724/23-07/37642712 від 23.01.2012, за результатами розгляду якої складено лист №1066/10/22-710 від 05.03.2012, яким повідомлено про те, що суб'єкт господарювання вже скористався правом наданим йому пунктом 867 статті 86 Податкового кодексу України та подав 26.01.2012 заперечення до акту перевірки за результатами розгляду яких складено лист № 2757/10/23-07 від 02.02.2012, а повторний розгляд заперечень до акта перевірки чинним законодавством не передбачено.

20.03.2012 Приватним підприємством «Кратос 2011»до Державної податкової України було подано скаргу про перегляд акту № 724/23-07/37642712 від 23.01.2012, за результатами розгляду якої складено лист № 7033/6/22-1416/151 від 20.04.2011 «Про розгляд скарги», яким повідомлено про те, що згідно пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України в адміністративному порядку можуть бути оскаржені лише рішення, прийняті контролюючим органом.

Приватне підприємством «Кратос 2011»не погоджуючись з діями Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва підчас проведення перевірки та з висновками викладеними в акті № 724/23-07/37642712 від 23.01.2012 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 22 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Отже, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об'єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України . не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Позивач у позовній просить суд визнати протиправними висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712, яким встановлено наступне: - відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) у серпні 2011 року та у вересні 2011 року, які підпадають під визначення статті 22, статті185, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України; - не підтверджено задекларовані позивачем податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2011 року та за вересень 2011 року в частині поставки по ланцюгу товарів (робіт, послуг), придбаних у ПП «ЛАБ»; - не підтверджено здекларований позивачем за серпень 2011 року та за вересень 2011 року податковий кредит з ПДВ по контрагенту-постачальнику ПП «ЛАБ», водночас позивачем не надано суду жодних документів на підтвердження реальності та фактичного здійснення фінансово -господарських відносин з ПП «ЛАБ», використання отриманих послуг у власній господарській діяльності та на спростування зазначених висновків податкового органу.

Таким чином, позивачем не було надано суду жодних доказів як на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з ПП «ЛАБ»за договором № 2 від 01.07.2011, так і на спростування висновків акту перевірки від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що позивачем не надано суду як документів на підтвердження реальності та фактичного виконання фінансово -господарських операцій за договором № 2 від 01.07.2011 з ПП «ЛАБ», так і на спростування висновків акту перевірки від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання висновку акту перевірки від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712 протиправним.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином суд має право розглядати адміністративну справу тільки в межах заявлених позовних вимог та не може виходити за їх межі.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712, водночас ні в позовній заяві, ні в судових засіданнях позивач не зміг зазначити які саме дії відповідача вчинені під час проведення перевірки він просить суд визнати протиправними та в чому саме полягає протиправність таких дій.

З огляду на викладене, оскільки у суду відсутні повноваження виходити за межі позовних вимог та самостійно визнати, які саме дії відповідача під час проведення перевірки, оформленої актом від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712, оскаржуються позивачем, а позивач не зміг зазначити, які саме дії відповідача він просить визнати протиправними та в чому на його думку полягає їх протиправність, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо визнання протиправними дій відповідача під час проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, оформленої актом від 23.01.2012 № 724/23-07/37642712 є необґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Кратос 2011" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання дій протиправними - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова виготовлена у повному обсязі 21.06.2012