Постанова

від 26.06.2012 по справі 2а/0470/4824/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4824/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петра Плюс» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петра Плюс» з вимогою: стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Петра Плюс» на користь бюджету на р/р згідно з бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 3 659,19 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що у зв'язку з нарощуванням податкового боргу відповідача та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача зазначену у позовній заяві - копію ухвали про відкриття провадження у справі та судову повістку, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». З урахуванням викладеного суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату судового розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Частина 11 ст. 35 КАС України передбачає, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують «передають) об'єкти оподаткування або проводять діяльність, що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п. 16.1.3., п.п.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цих Кодексом та законами з питань митної справи.

Судом встановлено, що підприємством ТОВ «Петра Плюс» до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська була подана податкова декларація з податку на додану вартість №20514 від 21.04.09р., в якій самостійно нараховано податкове зобов'язання у розмірі 1 526,00 грн. В зв'язку з наявною на особовому рахунку підприємства переплатою, сума боргу по доведеній декларації склала 1 279,19 грн.

Також Лівобережною МДПІ Дніпропетровська було проведено ряд перевірок ТОВ «Петра Плюс» з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами яких були складені наступні акти:

- Акт №1303/15-2/34883676 від 17.02.09р., яким встановлено, що підприємством ТОВ «Петра Плюс» в порушення пп. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000р. «Про порядок погашення і зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2008 року (граничний строк подання 20.01.2009р.). На підставі вищевказаного Акту перевірки Лівобережною МДПІ М.Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення-рішення №0003191501/0 від 28.04.09, яким визначено суму штрафної санкції з податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн.

- Акт №6238/15-2/34883676 від 28.09.09р., яким встановлено, що підприємством ТОВ «Петра Плюс» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року (граничний строк подання 22.06.2009р.), червень 2009р. (граничний строк подання 20.07.2009р.), липень 2009р. (граничний строк подання 20.08.2009р.). На підставі вищевказаного Акту перевірки Лівобережною МДШ М.Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення-рішення №0007171501/0 від 28.09.09, яким визначено суму штрафної санкції з податку на додану вартість в розмірі 510,00 грн.

- Акт №1231/15-2/34883676 від 17.02.2010р., яким встановлено, що підприємством ТОВ «Петра Плюс» не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року (граничний строк подання 21.05.2009р.) та за грудень 2009 року (граничний строк подання 20.01.2010р.). На підставі вищевказаного Акту перевірки Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення-рішення №0003341501/0 від 12.04.2010р., яким визначено суму штрафної санкції з податку на додану вартість в розмірі 850,00 грн.

- Акт №8715/15-2/34883676 від 27.10.2010р., яким встановлено, що підприємством не подано додаткову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року (граничний строк подання 21.02.2010р.), за лютий 2010 року (граничний строк подання 22.03.2010р.), за березень 2010 року (граничний строк подання 20.04.2010р.) та за квітень 2010 року (граничний строк подання 20.05.2010р.). На підставі вищевказаного Акту перевірки Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було винесене податкове повідомлення-рішення №0012371501/0 від 26.11.2010р., яким визначено суму штрафної санкції з податку на додану вартість в розмірі 680,00 грн.

Окрім того, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Петра Плюс» з питання затримки у поверненні свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (Акт №6065/15-2/34883676 від 19.07.2010р.).

Перевіркою встановлено, що підприємство ТОВ «Петра Плюс» протягом дванадцяти послідовних податкових місяців надавало податковому органу декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок. Відповідно до пп. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (діючого на момент спірних правовідносин) - реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Судом встановлено, що 28.04.2010р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було анульовано реєстраційне свідоцтво ТОВ «Петра Плюс», підприємство виключено з реєстру платників ПДВ, про що складено акт №732.

Таким чином, згідно із абз.1 пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (діючого на момент спірних правовідносин) та пп. 6.1.1 п.6.1 ст.6 «Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом ДПА України №110 від 17.03.2001р. (діючої на момент спірних правовідносин) за вищезазначене порушення передбачено застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неповернення або затримку повернення свідоцтва платника податку на додану вартість.

На підставі Акту №6065/15-2/33421674 від 19.07.2010р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення №0009201501/0 від 15.10.2010р., яким визначено суму штрафної санкції з податку на додану вартість в розмірі 170,00 грн.

Судом встановлено, що відповідно до статті 6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська на адресу ТОВ «Петра Плюс» були надіслані податкові вимоги:

- перша податкова вимога - №1/670 від 06.05.2009р.;

- друга податкова вимога - 32/922 від 23.07.2009р.

В зв'язку з непогашенням суми податкового боргу з моменту надіслання ТОВ «Петра Плюс» другої податкової вимоги, на виконання вимог статті 10 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000р. Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було винесено рішення №223 від 12.10.2009р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його задаткового боргу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податків та збори в строки га розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України джерел самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу плата податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплаче сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених і Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПКУ органи ДПС мають право стягувати бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобов'язання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобов'язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Грошове зщобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156)).

Відповідно до вимог п.п.46.1, 46.2 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до вимог пп.54.3.1- пп.54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податковго кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до вимог п.п.78.1.2 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.

Відповідно до вимог п.п.79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючий такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам ДПС, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 16, 20, 46, 49, 54, 57, 75, 78-79, 95, 96 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петра Плюс» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Петра Плюс» (код ЄДРПОУ 34883676) на користь бюджету на р/р згідно з бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 3 659,19 грн.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков