Постанова

від 28.05.2012 по справі 2а-0770/663/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2a-0770/663/12 Cправа №  2a-0770/663/12 Ряд стат. звіту №   8.1.5 Код -  06 ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   28 травня 2012 року                                                                                        м. Ужгород Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Большакової О.О., при секретарі судового засідання Кречко Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БерцеБудсервіс»про стягнення податкового боргу, -   встановив: 28 лютого 2012 року Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до  Товариства з обмеженою відповідальністю «БерцеБудсервіс»про стягнення коштів з ТзОВ «БерцеБудсервіс»в рахунок погашення податкового боргу до бюджету у розмірі 79 668 гривень 27 копійок по наступних платежах: -          податок на прибуток підприємств –9 999 гривень 28 копійок; -          податок на додану вартість –68 843 гривні 78 копійок; -          земельний податок з юридичних осіб –56 гривень 71 копійка; -          орендна плата з юридичних осіб –170 гривень 35 копійок; -          податок з власників транспортних засобів –403 гривні 97 копійок; -          податок з доходів найманих працівників –194 гривні 18 копійок. Представник позивача подав суду до початку судового засідання письмову заяву про розгляд справи за наявними матеріалами за відсутності представника позивача та підтримав позовні вимоги, викладені в адміністративному позові в повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, належним чином повідомлявся про час та місце слухання справи за юридичною адресою, в строки передбачені КАС України. Товариство з обмеженою відповідальністю «БерцеБудсервіс»заяви про відкладення слухання справа не подало. Письмових заперечень щодо задоволення позовних вимог до суду не надійшло. Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з наступних підстав. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Берце - Будсервіс»зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності за адресою: с. Луг, буд. 117, Великоберезнянський район, Закарпатська область, 89030, ідентифікаційний номер 31394288. Відповідач є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»та Податкового кодексу України та зареєстрований як платник податків і зборів в Ужгородській МДПІ. Станом на 08.06.2009 року згідно облікових карток платника податків за відповідачем рахувалась заборгованість до бюджету по пені у розмірі 213 гривень 44 копійки, зокрема: -          податок на прибуток підприємств –16 копійок; -          податок на додану вартість –2 гривні 09 копійок; -          земельний податок з юридичних осіб –160 гривень 97 копійок; -          орендна плата з юридичних осіб –50 гривень 22 копійок; Відповідно до п. 1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання. Згідно з п.п. 16.1.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 09.06.2009 року відносно відповідача було порушено справу про банкрутство № 16/79 за заявою Ужгородської МДПІ у Закарпатській області. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2009 року встановлено розмір вимог Ужгородської МДПІ щодо пені –213 гривень 44 копійки. У пункті 8.6 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04.06.2004 року № 04-5/1193 суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.  Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку. Відповідно до п.1.3 ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ. Згідно з п.87.10 ст. 87 ПК України, з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без застосування норм цього кодексу. Абзацом двадцять четвертим статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Наслідки введення мораторію визначені ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і полягають у забороні стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства: ненарахуванні неустойки (штрафи, пені), незастосуванні інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Таким чином, положеннями Закону визначений вичерпний перелік вимог, на задоволення яких дія мораторію не поширюється. Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідними від основного зобов'язання. З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі. Відповідно до ухвали господарського суду Закарпатської області про порушення провадження у справі про банкрутство від 09.06.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредитора, щодо зобов'язань боржника, строки яких настали до 11.06.2009 року. Протягом дії процедури банкрутства, внаслідок проведення фінансово-господарської діяльності боржника за 2009-2012 року, згідно узгоджених зобов'язань та їх несплати і самостійно визначених платником податків у деклараціях, відповідачем погашення боргу не проводилось, що призвело до збільшення податкового боргу,  зокрема пені, загальна сума якої станом на день звернення до суду становить 79 881 гривень 71 копійка, а саме: -          податок на прибуток підприємств –9 999 гривень 44 копійки; -          податок на додану вартість –68 845 гривні 87 копійок; -          земельний податок з юридичних осіб –217 гривень 68 копійок; -          орендна плата з юридичних осіб –220 гривень 57 копійок; -          податок з власників транспортних засобів –403 гривні 97 копійок; податок з доходів найманих працівників –194 гривні 18 копійок.   Аналіз наведеного дозволяє дійти висновку, що оскільки мораторій на задоволення вимог кредитора діє з 11.09.2009 року, то пеня, нарахована контролюючим органом до цієї дати, стягненню не підлягає. Таким чином, різниця між пенею що була нарахована до 11.06.2009 року та станом на 23.02.2012 року складала 79 668 гривень 27 копійок, в тому числі: -          податок на прибуток підприємств –9 999 гривень 28 копійок; -          податок на додану вартість –68 843 гривні 78 копійок; -          земельний податок з юридичних осіб –56 гривень 71 копійка; -          орендна плата з юридичних осіб –170 гривень 35 копійок; -          податок з власників транспортних засобів –403 гривні 97 копійок; -          податок з доходів найманих працівників –194 гривні 18 копійок.   Підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає, що  у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.            В зв'язку з тим, що відповідачем не було сплачено узгоджену суму у встановлені строки, Ужгородською МДПІ, на підставі пп. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №1/74 від 05.07.2007 року та податкову вимогу №2/180 від 06.08.2007 року, що підтверджується копіями корінців податкових вимог, наявними в матеріалах справи. Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, - постановив: Позовні вимоги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БерцеБудсервіс» про стягнення податкового боргу -  задовольнити в повному обсязі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БерцеБудсервіс» (Великоберезнянський район, с. Луг, буд. 117, код ЄДРПОУ 31394288) в дохід бюджету суму податкового боргу у розмірі 79 668 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот шістдесят вісім) гривень 27 (двадцять сім) копійок.    Відповідно   до    статті    186    КАС    України    апеляційна    скарга   подається    до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано. Суддя                                                                                           Большакова О.О. Постанова суду в повному обсязі виготовлена та підписана 01 червня 2012 року. Суддя                                                                                           Большакова О.О.