Постанова

від 27.06.2012 по справі 2а-248/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2012 року 2а-248/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю., за участю представників сторін

від прокурора: Федіна В.С.,

від позивача : Угольков О.Є.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області дотовариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" простягнення боргу ВСТАНОВИВ:

10 лютого 2011 року Міжрайонний природоохоронний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп"(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за землю у розмірі 5494, 23 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 провадження у справі закрито.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011, апеляційну скаргу прокурора на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2011 про закриття провадження у справі задоволено, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 адміністративну справу № 2а-248/12/1070 прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2012 № 51 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, адміністративну справу № 2а-248/12/1070 передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2012 адміністративну справу прийнято до провадження суддею Колесніковою І.С. та призначено до судового розгляду.

Судом встановлено, що підставою для направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду є, зокрема, той факт, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 по справі № 2а-407/11/1070 за позовом Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп", з відповідача стягнуто заборгованість по орендній платі за земельну ділянку у розмірі 4873, 16 грн. Вказана заборгованість також є предметом розгляду даної адміністративної справи.

У ході судового розгляду справи судом встановлено, що з позовної заяви, доданих до неї матеріалів, а також поданих позивачем розрахунків неможливо встановити розмір, підстави та період виникнення заборгованості. Таким чином суд дійшов висновку, що провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 позивачу надано час на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищевказаної ухвали позивачем надано суду пояснення від 25.06.2012 № 1265/9/10-016 з приводу підстав та періоду виникнення заборгованості. За поясненнями позивача, сума заборгованості відповідача станом на час розгляду справи становить 621, 07 грн., що складається з різниці між сумою заявлених позовних вимог у даній справі та сумою, визначеною до стягнення за постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 по справі № 2а-407/11/1070 (5494, 23 грн. - 4873, 16 грн.).

Відтак, суд дійшов висновку, що сума заборгованості зі сплати орендної плати за земельну ділянку становить - 621, 07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг відповідача у розмірі 621, 07 грн. виник внаслідок несплати ним самостійно узгодженої суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, визначеної у податковій декларації. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

У судовому засіданні 27.06.2012 представник позивача та прокурор підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судові засідання не з'являвся. Будь-яких заяв чи клопотань відповідача про відкладення судових засідань або повідомлень про причини неприбуття до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та як платник податків перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області.

У користуванні відповідача перебуває земельна ділянка загальною площею 0, 283 га, що підтверджується копією договору оренди землі від 14.05.2010 № 058/10, наявного у матеріалах справи (а.с.6-10 Том І).

Як вбачається з пояснень позивача та наявних матеріалів справи, 29 січня 2010 року відповідачем до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності № 1565, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати на 2010 рік у розмірі 7724, 04 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

В силу положень статті 14 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 №2535-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі - Закон України № 2535-ХІІ) платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Приписами статті 17 Закону України № 2535-ХІІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, відповідач у 2010 році мав сплачувати щомісячно орендну плату за землю у розмірі 643, 67 грн., сплата проводиться до 30 числа кожного місяця, наступного за звітним.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, а також пояснень позивача, станом на день розгляду справи у відповідача наявна податкова заборгованість зі сплати узгодженої суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 621, 07 грн., що складається з різниці між сумою заявлених позовних вимог у даній справі та сумою, визначеною до стягнення за постановою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 по справі № 2а-407/11/1070 (5494, 23 грн. -4873, 16 грн.).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 № 2181-III, чинний на момент виникнення спірних правовідносин, (надалі -Закон України № 2181).

Платник податків, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України № 2181, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті та подає її до податкового органу за базовий податковий (звітний) період у строки, встановлені підпунктом 4.1.4 Закону України № 2181.

Водночас, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 2181, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Суму податкового зобов'язання, яка зазначена у поданій до контролюючого органу платником податку податковій декларації, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181).

Однак, як вбачається з розрахунку податкової заборгованості, відповідачем самостійно визначено зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності у розмірі 621, 07 грн.

Згідно з підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В силу положень пункту 1.3 статті 1 Закону України № 2181 податковим боргом (недоїмкою) вважається податкове зобов'язання (з урахування штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За твердженням позивача, сума податкового зобов'язання у розмірі 621, 07 грн. відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, у зв'язку з чим, враховуючи приписи Закону України № 2181, набула статусу податкового боргу.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Позивач, керуючись пунктом 6.2 статті 6 Закону України № 2181, надіслав відповідачеві податкові вимоги про сплату боргу від 04.02.2010 № 1/303 на суму 296, 55 грн. та від 26.05.2010 № 2/952 на суму 3305,46 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, податкові вимоги були вручені відповідачеві 22.04.2010 та 08.06.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.12-13 Том І).

Доказів щодо оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових вимог суду не надано, як і доказів про їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентована статтями 5 та 6 Закону України № 2181.

Також, на час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Також суд зазначає, що на час подання позову відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 621, 07 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача стосовно стягнення заборгованості у розмірі 4873, 16 грн. суд зазначає таке.

Як вже встановлено судом та не заперечувалось сторонами, Київським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 17.02.2011 по справі № 2а-407/11/1070 за позовом Державної податкової інспекції Києво-Святошинського району Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп", якою з відповідача стягнуто заборгованість по орендній платі за земельну ділянку у розмірі 4873, 16 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

З огляду на приписи вказаної норми права, суд закриває провадження у справі у частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4873, 16 грн., оскільки справу вже вирішено судом, про що прийнято відповідне рішення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 71, 128, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" (код ЄДРПОУ 13711607) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 621 (шістсот двадцять одна) грн. 07 коп.

Закрити провадження у справі у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Олімп" заборгованості у розмірі 4873, 16 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 червня 2012 р.