Рішення

від 08.09.2008 по справі 17-28/10-08-123

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2008 р.

Справа  № 17-28/10-08-123

За позовом:       Відкритого

акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Одеської філії відкритого акціонерного

товариства ВТБ Банк;         

до відповідача: Підприємства

„Транс прогрес” у вигляді товариства з обмеженою

                            відповідальністю;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1;

про стягнення 51 528,32 грн.

                                     Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від

позивача: Мальнева О.Є. -на підставі довіреності №61/11.5.2 від 25.02.2008р.;

від

відповідачів:  не з'явився;

від

3-ої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з

Підприємства „Транспрогрес” у вигляді ТОВ 51528,32 грн. заборгованості з

урахуванням нарахованих штрафних санкцій, з яких 33 000 грн. -кредиту; 4272,08

грн. -суми інфляційних нарахувань; 8381,10 грн. -штрафні санкції за

прострочення повернення кредиту; 5435,5 грн. -заборгованості по несплаченим

процентам за користування кредитом; 439,64 грн. -штрафні санкції за

прострочення оплати процентів за користування кредитом.

Відповідач в засідання суду не

з'явився, хоча на його юридичну адресу судом неодноразово направлялися ухвали

суду з зазначенням дати та часу проведення судових засідань, письмовий відзив

на позовну заяву не надав. Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на

предмет спору на стороні відповідача 

також в засідання суду не з'явився, хоча на її адресу судом неодноразово

направлялися ухвали суду з зазначенням дати та часу проведення судових

засідань, письмовий відзив на позовну заяву не надала, тому справа

розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом

матеріалів справи встановлено:

07.03.2006р. між АКБ „Мрія” та

відповідачем по справі був укладений договір поруки, за умовами якого

Підприємство „Транспрогрес” поручилось перед АКБ „Мрія” за виконання ОСОБА_2

зобов'язань в повному обсязі за кредитним договором № 7/06 від 07.03.06 р.,

укладеним останньою з банком.

12 квітня 2007р. Шевченківською

районною державною адміністрацією у місті 

Києві зареєстровано Статут позивача у новій редакції, згідно якої назва

банку - Акціонерний комерційний банк „Мрія” була замінена на нову назву -

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк. Відповідно до п. 1 Статуту ВАТ ВТБ

Банк є правонаступником всіх прав і обов'язків АКБ „Мрія”.

У пункті 2 договору поруки

зазначено, що у разі невиконання позичальником -ОСОБА_2 зобов'язань за

кредитним договором №7/06 від 07.03.06 р. поручитель (відповідач по справі) та

позичальник відповідають перед ВАТ ВТБ Банк як солідарні боржники.

Так за умовами кредитного договору

№ 7/06 від 07.03.06р. ОСОБА_2, за виконання зобов'язань якої поручився

відповідач, отримала грошові кошти у сумі 33000 грн., що підтверджується копією

заяви на видачу готівки №101 від 07.03.06р. За користування кредитом ОСОБА_2

зобов'язалась щомісячно сплачувати на користь Банку 18 відсотків річних.

Повернення кредиту у повному обсязі мало бути здійснено ОСОБА_2 в строк до

05.03.2007р.

Станом на січень 2007 року ОСОБА_2

відсотки за користування кредитом не сплачує, сума кредиту також не повернута

Банку.

Банком на адресу ОСОБА_2

неодноразово надсилались повідомлення про необхідність повернення кредиту та

сплати відсотків за його користування про що свідчать листи від 29.01.07 р.

вих. № 10/08 (з повідомленням про вручення), від 22.02.07 р. вих.№ 16/08, (з

повідомлення про вручення), від 24/08 від 06.03.07 р., від 23.07.07 р. вих. №

112/08 (з повідомленням про вручення), від 14.09.07 р. вих.№144/08 (з

повідомленням про вручення). Однак незважаючи на отримання зазначених

повідомлень Банка, ОСОБА_2 відповіді на них не надала, погашення заборгованості

не здійснила.

На підставі умов укладеного

договору поруки, а саме п.2, п.3 та вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, позивачем

по справі на адресу відповідача надіслані вимоги про погашення заборгованості

ОСОБА_2: від 05.02.2007р. №12/08, від 20.07.2007р. №110/08, від 14.09.2007р.

№143/08. Однак відповідач на надіслані йому вимоги відповіді не надав,

заборгованість ОСОБА_2 по кредитному договору не погасив.

Позивачем на підставі п. 9.1

кредитного договору нараховані відповідачу інфляційні збитки у розмірі 4272,08

грн. та 30% річних від простроченої суми -8381,10 грн.

При цьому у позичальника наявна

заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитом за період з

01.01.2007р по 08.01.2007р., що згідно представленого позивачем розрахунку

становить 5 435,5 грн.

Також позивачем на підставі п. 9.2

кредитного договору за неналежне виконання позичальником взятих на себе

грошових зобов'язань нарахована пеня, яка згідно представленого розрахунку

становить 439,64 грн.

У зв'язку з тим, що відповідно до

п. 3 договору поруки поручитель Підприємство „Транспрогрес” відповідає перед

ВАТ ВТБ Банк у тому ж обсязі, що і позичальник (ОСОБА_2), включаючи сплату

кредиту, процентів, неустойки, інших платежів, передбачених кредитним

договором, відшкодування збитків, позивач звернувся до господарського суду

Одеської області з позовною заявою (вхід.№305 від 22.01.2008р.) про стягнення з

Підприємства „Транспрогрес” у вигляді ТОВ заборгованості по кредиту, відсоткам

та штрафним санкціям у розмірі 51 528,32 грн.  

Ухвалою господарського суду

Одеської області (суддя Гуляк Г.І.) від 23.01.2008р. порушено провадження у

справі №28/10-08-123 за позовом ВАТ ВТБ Банк в особі Одеської філії ВАТ ВТБ

Банк до Підприємства „Транспрогрес” у вигляді ТОВ про стягнення 51 528,32 грн.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 23.04.2008р.(суддя Гуляк Г.І.) провадження у справі

№28/10-08-123 припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 03.06.2008р., ухвалу господарського суду Одеської

області від 23.04.2008р. в частині припинення провадження у справі №28/10-08-123

до підприємства „Транспрогрес” у вигляді ТОВ скасовано, справу направлено до

господарського суду Одеської області для подальшого розгляду.

Ухвалою господарського суду

Одеської області від 13.06.2008р. (суддя Зуєва Л.Є.) справу №28/10-08-123

прийнято до провадження та справі присвоєно №17-28/10-08-123.

У ході розгляду справи

представником позивача були надані суду відомості про те, що ОСОБА_2, яка є

позичальником за кредитним  договором №

7/06 від 07.03.06р.,   змінила своє прізвище

на ОСОБА_2-ОСОБА_3, а згодом ОСОБА_2-ОСОБА_3 змінила прізвище та ім'я, у

зв'язку з чим станом на час розгляду справи її прізвище ім'я та по-батькові є

ОСОБА_1, що підтверджується довідкою ГУМВС України в Одеській області від

26.05.2008р. У зв'язку з цим 21.07.2008р. господарським судом Одеської області

адресу відділу Реєстрації актів громадянського стану Київського району

направлено запит з проханням підтвердити факт зміни прізвища та ім'я ОСОБА_2.

На запит господарського суду

Одеської області від 21.07.2008р. Відділ реєстрації актів громадянського стану

Київського районного управління юстиції у м. Одесі направив відповідь, в якій

підтвердився факт зміни прізвища громадянки ОСОБА_2-ОСОБА_3 на ОСОБА_1.

Ухвалою суду від 21.07.2008р. для

повного та всебічного розгляду справи по суті до участі у справі в якості

третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору

залучено громадянку ОСОБА_1.

У ході розгляду справи у суді

позивач звернувся до суду з заявою про збільшення суми позовних вимог (від

21.07.2008р. вхід.№19704), в якої просить суд стягнути з відповідача по справі

грошові кошти в розмірі 67 842,13 грн., з яких: 33 000 грн. -сума неповернутого

кредиту; 10946,19 грн. -інфляційні втрати; 13 670,14 грн. -штрафні санкції за

прострочення повернення кредиту; 8893,77 грн. -заборгованість зі сплати

процентів за користування кредитом; 1332,03 грн. -штрафні санкції за

прострочення оплати процентів за користування кредитом.

Дослідивши обставини та матеріали

справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що

позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень 

підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України

цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами

цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини. Правочин,

різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій - це волевиявлення

осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних

прав і обовЧязків. 

У відповідності зі ст.204 ЦК

України  договори укладені між сторонами

по справі, як  цивільно-правові  правочини 

є правомірними  на час розгляду

справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому

зобов'язання за цими договорами 

мають  виконуватися належним

чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України

зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та

вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких

умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що

звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння

відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК

України, якщо у  зобов'язанні  встановлений 

строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у

цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог

ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється           виконанням, проведеним належним

чином.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК

України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання

ним грошового зобов'язання.

При цьому, договір є обов'язковим

для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього

ж Кодексу.

Розглядом матеріалів справи

встановлено, що позивачем взяті на себе зобов'язання по укладеному кредитному

договору були виконані у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи,

а позичальником в порушення умов договору не здійснено повернення наданих йому

кредитних коштів, згідно встановленого графіку та не сплачені відсотки за

користування кредитними коштами.

Як вбачається з матеріалів справи

позичальник в строк до 05.03.2007р. повинен був здійснити повернення наданого

йому кредиту в повному обсязі у сумі 33 000 грн. Однак позичальник у названий

строк в кредитному договорі надані йому кредитні грошові кошти не повернув, у

зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 33 000грн.

При цьому відповідно до п. 1.1

укладеного кредитного договору, за користування кредитними коштами

встановлюється плата у розмірі 18% річних.

У відповідності із ст. 193 ГК

України та умовами укладеного кредитного договору, кожна сторона повинна вжити

усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань. Порушення

зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених

Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК

України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)

зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на

умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит

та сплатити проценти.

До відношень встановленим по

кредитному договору застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України

(ст.ст. 1046-1053), якщо інше не встановлене цим параграфом та не випливає з

положень кредитного договору.

Статтею 1049 ЦК України

передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику

(грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк

та в порядку, що встановлені договором.

З наданого позивачем розрахунку

заборгованості відповідача перед позивачем вбачається, що за позичальником

рахується заборгованість по неповерненим кредитним коштам у розмірі 33000 грн.

У відповідності до п. 9.1

кредитного договору у разі несвоєчасного повернення кредиту позичальник

зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми.

Таким чином, розглянувши наданий

представником позивача уточнений розрахунок суми позовних вимог в частині

нарахування позичальнику інфляційних втрат у сумі 10946,19грн. та штрафу у

розмірі 30% річних від простроченої суми в сумі 13 670,14грн., суд дійшов

висновку, що розрахунок в цій частині проведено вірно.

Згідно п. 8.1 кредитного договору

сплата Банку процентів за користування кредитом здійснюється  щомісячно в строк з 25 числа по останній

робочий день поточного місяця. Однак позичальником зазначені проценти не

сплачувалися, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по відсоткам у

розмірі 8893,77 грн.

У відповідності до п. 3 ст. 549 ЦК

України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно

виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 9.2 кредитного договору

за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом позичальник

зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від

суми боргу за кожен день прострочення виконання зобов'язань. Таким чином,

дослідивши розрахунок позивача по нарахуванню позичальнику пені в сумі 1332,03

грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані  та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України по

договору поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання

ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення

зобов'язань боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 553 ЦК

України порукою може забезпечуватись виконання зобов'язань частково або в

повному обсязі.

Як вбачається з п. 1 договору

поруки від 07.03.2006 р. поручитель (відповідач) поручився за виконання

зобов'язань ОСОБА_2. перед позивачем у повному обсязі. При цьому з редакції ст.

554 ЦПК України випливає, що у разі порушення боржником зобов'язання,

забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як

солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлена додаткова

(субсідіарна) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором

у тому ж обсязі, що і боржник враховуючи оплату основного боргу, процентів,

неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктом 2 договору поруки від

07.03.06 р. передбачено, що поручитель -відповідач по справі та ОСОБА_2

відповідають перед позивачем як солідарні боржники (отже відповідач не є

субсидіарним боржником), а також у п. 3 договору зазначено, що поручитель

відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату

кредиту, процентів, неустойки, інших платежів, передбачених кредитним

договором, відшкодування збитків.

Вимогами ст. 543 ЦК України

визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор

має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від

усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який

одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних

боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде

виконаний у повному обсязі.

За таких обставин враховуючи

вищевикладене, суд дійшов висновку що позивач правомірно звернувся до суду з

позовом про задоволення своїх позовних вимог повному обсязі (а не пропорційно)

за рахунок будь-кого з солідарних боржників за своїм вибором, а саме до

Підприємства „Транспрогрес” у вигляді ТОВ.

Судом в процесі розгляду справи

направлено запит до Головного управління статистики в Одеській області з

проханням надати відомості щодо наявності в Єдиному державному реєстрі

підприємств та організації України юридичної особи Підприємства „Транспрогрес”

у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

У відповідь на направлений судом

запит Головне управління статистики в Одеській області повідомило, що зазначена

юридична особа в ЄДРПОУ значиться та зареєстрована за юридичною адресою: м.

Одеса, бульвар Французький, 27. У зв'язку з цим судом неодноразово на цю адресу

направлялися ухвали суду з зазначенням дати та часу проведення судового

засідання, однак вказані ухвали повернуті до суду з відміткою про вибуття

зазначеної юридичної особи з цієї адреси.

На підставі вищезазначеного,

керуючись ст.11, 204, 526, 525, 530, 533, 543, 549, 554, 589, 599, 625, 629,

1049, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги ВАТ ВТБ Банк в особі Одеської

філії ВАТ ВТБ Банк підлягають задоволенню з урахуванням наданих уточнень, з

Підприємства „Транспрогрес” у вигляді ТОВ слід стягнути на користь позивача

67842,13 грн. -заборгованості по неповернутому кредиту, пені, відсоткам за

користування кредитом та штрафу.

Судові витрати по держмиту, витрати

на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   покласти на відповідача, згідно зі ст.ст.

44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.

ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Підприємства

„Транспрогрессервіс” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю /65044,

м. Одеса. Французький бульвар, 27, код ЄДРПОУ 30748091/ на користь відкритого

акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Одеської філії відкритого акціонерного

товариства ВТБ Банк /65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 43-а, код ЄДРПОУ 26389126/

33 000 грн. 00 коп. /тридцять три тисячі грн. 00 коп./ - неповернутого кредиту;

10946 грн. 19 коп. /десять тисяч дев'ятсот сорок шість грн. 19 коп./ -

інфляційних нарахувань на суму неповернутого кредиту; 13 670 грн. 14 коп.

/тринадцять тисяч шістсот сімдесят грн. 14 коп./ - штрафу за прострочення

повернення кредиту; 8 893 грн. 77 коп. /вісім тисяч вісімсот дев'яносто три

грн. 77 коп./ - заборгованість по не сплаченим відсоткам; 1332 грн. 03коп.

/одна тисяча триста тридцять дві грн. 03 коп./ - пені за прострочення оплати

відсотків за користування кредитом; 678 грн. 43 коп. /шістсот сімдесят вісім

грн. 43 коп./ - державного мита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ -

послуги інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати  після набрання

рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      

Зуєва Л.Є.