Рішення

від 02.07.2012 по справі 5006/14/101/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.07.12 р. Справа № 5006/14/101/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідустріальна компанія»,

ЗКПО 51165856, м.Усть-Каменогірськ, Республіка Казахстан

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс»,

ЄДРПОУ 31528381, м.Донецьк

про стягнення 3 647 046 грн. 30 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідустріальна компанія», м.Усть-Каменогірськ, Республіка Казахстан, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс», м.Донецьк, про стягнення:

- сплаченої попередньої оплати в сумі 348684,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 2784485,80 грн.;

- неустойки в сумі 23013,14 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 183776,00 грн.;

- збитків в сумі 85000,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 678784,50 грн.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 07.06.2012р. збільшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача:

- сплаченої попередньої оплати в сумі 348684,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 2784485,80 грн.;

- неустойки в сумі 95603,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 764824,00 грн.;

- збитків в сумі 85000,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 678784,50 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за контрактом №7/02-12 від 13.02.2012р. в частині повного та своєчасного постачання продукції.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (списки відправлень рекомендованої кореспонденції від 07.05.2012р., 22.05.2012р., 08.06.2012р.).

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 13.02.2012р. між сторонами був підписаний контракт №7/02-12, згідно з умовами якого відповідач (продавець) зобов'язався поставити позивачу (покупцю) металопродукцію (далі - товар) в асортименті, кількості та за ціною, яка передбачена у додатках до даного контракту (специфікаціях), які є невід'ємними його частинами, а покупець (позивач) - забезпечити прийом та своєчасну оплату товару в строк вказані в додатках до даного договору.

Згідно п.9.5 вказаного контракту матеріальним та процесуальним правом за цим контрактом, яке застосовується до сторін, є право держави продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс».

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. валютою контракту та платежу є долар США. Ціна товару, яка реалізується за даним контрактом, вказана в специфікаціях. Сума контракту визначається сумою специфікації, які є невід'ємними його частинами.

В специфікації №1 до контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. сторонами визначено найменування товару, ціну та його кількість. Загальна вартість продукції складає 293484,00 доларів США без урахування ПДВ. Строком поставки визначено: на протязі 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з моменту оплати (п.5 специфікації №1).

Специфікацією №2 до контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. визначено найменування товару, ціну та його кількість. Загальна вартість продукції за даною специфікацією становить 55200,00 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті) доларів США без урахування ПДВ. Строк поставки: на протязі 95 (дев'яносто п'яти) календарних днів з моменту оплати (п.5 специфікації №2).

Пунктом 4.1 контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. встановлено, що оплата товару, поставленого за даним контрактом, здійснюється покупцем шляхом перерахування 100% передплати на розрахунковий рахунок продавця на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту пред'явлення рахунку. Відповідно до пунктів 4 специфікацій №№1, 2 до контракту умовами оплати є - 100% передплата на протязі 10 робочих днів з моменту підписання специфікацій та пред'явлення рахунку на оплату.

Як встановлено судом, позивачем за контрактом №7/02-12 від 13.02.2012р. було перераховано на рахунок відповідача попередню оплату в сумі 348684,00 доларів США, що підтверджується наданими до матеріалів справи заявами юридичної особи на переведення коштів у іноземній валюті, які містять у собі відмітки банківської установи про виконання доручень позивача від 17.02.2012р., 21.02.2012р., 24.02.2012р., 28.02.2012р.

Відповідачем факт отримання від позивача попередньої оплати в сумі 348684,00 доларів США за контрактом №7/02-12 від 13.02.2012р. не спростований.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як вказувалось вище, за специфікацією №1 до контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. строком поставки визначено: на протязі 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з моменту оплати (п.5 специфікації №1).

Специфікацією №2 до контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. визначено строк поставки: на протязі 95 (дев'яносто п'яти) календарних днів з моменту оплати (п.5 специфікації №2).

Таким чином, враховуючи, що попередня оплата за контрактом №7/02-12 від 13.02.2012р. у повній сумі була сплачена позивачем 28.02.2012р. відповідач був зобов'язаний поставити товар:

- за специфікацією №1 до контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. в строк до 03.04.2012р.;

- за специфікацією №2 до контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. в строк до 02.06.2012р.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної поставки товару за контрактом №7/02-12 від 13.02.2012р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України на момент вирішення спору відповідач не виконав.

За змістом ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем свої зобов'язання за контрактом №7/02-12 від 13.02.2012р. з постачання товару позивачу у встановлений строк не виконані, суд дійшов висновку, що у ТОВ «Ідустріальна компанія» виникло право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати у розмірі 348684,00 доларів США.

Відповідно до п.4.2 контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. у разі непоставки товару, продавець гарантує повернення суми в розмірі сплаченої передплати за першою вимогою покупця протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такої вимоги. За несвоєчасне здійснення повернення покупцю продавець сплачує неустойку в розмірі 0,5% від неоплаченої вартості товару за кожен день прострочки.

06.04.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідустріальна компанія» направило на адресу відповідача претензію №54, в якій просило повернути сплачені грошові кошти в розмірі 348684,00 доларів США та сплатити штрафні санкції, спричинені збитки. Отримання 10.04.2012р. відповідачем вказаної вимоги підтверджується листом останнього від 17.04.2012р. №17/04-1.

Проте, вказана вище вимога залишена відповідачем без задоволення.

На підставі викладеного, виходячи з того, що позов в частині вимог про стягнення попередньої оплати в сумі 348684,00 доларів США, що на момент подачі позову еквівалентно 2784485,80 грн., доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, враховуючи, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої попередньої оплати в сумі 348684,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 2784485,80 грн., підлягають задоволенню.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює такий правовий наслідок порушення зобов'язання як сплата неустойки.

Згідно ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.4.2 контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. нараховано та пред'явлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс» неустойку в розмірі 76305,84 долари США, що на момент подачі позову еквівалентно 610446,72 грн., за період з 16.04.2012р. по 06.06.2012р.

Проте, як встановлено судом, договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно з Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Одночасно, відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", який регулює правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлені обмеження щодо розміру пені, яка може застосовуватись за згодою сторін.

Як встановлено судом, розрахунок суми пені проведений позивачем виходячи зі ставки 0,5% за кожний день прострочення повернення внесеної передплати від сплаченої суми, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ в розрахунковому періоді.

За таких обставин, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка у сумі 6254,58 долари США, що на момент подачі позову еквівалентно 49974,09 грн., виходячи з проведеного судом перерахунку суми неустойки із обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення неустойки, нарахованої згідно п.4.2 контракту №7/02-12 від 13.02.2012р., підлягають частковому задоволенню в сумі 6254,58 долари США, що на момент подачі позову еквівалентно 49974,09 грн., а решта цих вимог - підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до п.6.1 контракту №7/02-12 від 13.02.2012р. у разі прострочки поставки товару в строки, які визначені в контракті, продавець зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі 0,1% за кожен день прострочки, але не більше 10% від вартості непоставленого в строк товару.

За таких обставин, позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення:

- за прострочення постачання товару за специфікацією №1 до контракту неустойку в сумі 19076,46 доларів США, що на момент подачі позову еквівалентно 152611,68 грн., за період з 04.04.2012р. по 06.06.2012р.;

- за прострочення постачання товару за специфікацією №2 до контракту неустойку в сумі 220,80 доларів США, що на момент подачі позову еквівалентно 1766,40 грн., за період з 03.06.2012р. по 06.06.2012р.

За висновками суду, розрахунок сум неустойки, проведений позивачем згідно п.6.1 контракту №7/02-12 від 13.02.2012р., є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти цих позовних вимог не надав.

Згідно зі спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого за електронним запитом від 22.05.2012р. за №13846514, станом на 22.05.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс» міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов в частині вимог про стягнення неустойки також доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в сумі 19297,26 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 154378,08 грн., підлягають задоволенню.

Позивачем у позовній заяві також заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 85000,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 678784,50 грн.

Обгрунтовуючи вказані позовні вимоги позивач посилається на виникнення в нього обов'язку з відшкодування штрафних санкцій своїм контрагентам внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з постачання товару за контрактом №7/02-12 від 13.02.2012р.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст.20 Господарського кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписом ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Тобто, при заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв'язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

За висновками суду, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено жодними належними засобами доказування наявності та розміру заявлених до стягнення збитків, наявності причинного зв'язку між діями відповідача та виникненням у позивача збитків.

Як наслідок, позов в частині вимог про стягнення з відповідача збитків в сумі 85000,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 678784,50 грн., підлягає залишенню без задоволення за недоведеністю.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

За таких обставин, враховуючи викладене, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідустріальна компанія», м.Усть-Каменогірськ, Республіка Казахстан до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс», м.Донецьк про стягнення сплаченої попередньої оплати в сумі 348684,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 2784485 грн. 80 коп., неустойки в сумі 95603,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 764824 грн. 00 коп., збитків в сумі 85000,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 678784 грн. 50 коп., задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс» (пр.Маршала Жукова, 1, м.Донецьк, 83071, ЄДРПОУ 31528381, банківські реквізити не вказані) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідустріальна компанія» (вул.М.Горького, 50, м.Усть-Каменогорськ, Республіка Казахстан, 070004, ЗКПО 51165856, банківські реквізити не вказані) попередню оплату в сумі 348684,00 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 2784485 грн. 80 коп., неустойку в сумі 25551,84 доларів США, що на момент подання позову еквівалентно 204352 грн. 17 коп., судовий збір в сумі 52759 грн. 41 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідустріальна компанія», м.Усть-Каменогірськ, Республіка Казахстан до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма-Сервіс», м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 02.07.2012р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Левшина Г.В.