Рішення

від 18.06.2012 по справі 5011-41/6101-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/6101-2012 18.06.12

За позовомСпільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Барбекю Хаус» Простягнення 10 164,36 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 125/05 від 07.05.12 р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-німецьке підприємство «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбекю Хаус»про стягнення 10 164,36 грн.

Ухвалою від 14.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.06.2012 року.

Представник позивача подав до канцелярії суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також в судовому засіданні 18.06.2012 року надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2011 року між Спільним українсько-німецьким підприємством «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі -постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбекю Хаус»(надалі -покупець, відповідач) був укладений договір поставки №6396 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язується продати у власність покупцю за його заявками товари народного споживання належної якості -в подальшому «Товар», а покупець зобов'язується протягом дії цього Договору купувати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно з пунктом 3.4 Договору покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок постачальника в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 14 (чотирнадцяти) діб від дати прийняття товару.

На виконання умов Договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 17 941,20 грн., що засвідчується видатковими накладними №ЗУ027539 від 23.09.2011 року на суму 7 769,52; №ЗУ027709 від 27.09.2011 року на суму 9 098,04 грн.; №ЗУ030383 від 20.10.2011 року на суму 1 073,64 грн. (копії наявні в матеріалах справи).

У свою чергу, відповідач повернув позивачу поставлений товар на загальну суму 7776,84 грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення товару №ВП-0000002 від 20.12.2011 року на суму 481,92 грн., №ВП-0000003 від 20.12.2011 року на суму 5 304,96 грн., № ВП-0000014 від 20.12.2011 року на суму 1 989,96 грн. (копії наявні в матеріалах справи). За іншу частину поставленого товару на суму 10 164,36 грн. відповідач не розрахувався, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період: 4 квартал 2011р. між Спільним українсько-німецьким підприємством «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю і Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбекю Хаус», у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 10 164,36 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 164,36 грн.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 10 164,36 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбекю Хаус»(місцезнаходження 04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 1/2 літера Е, код ЄДРПОУ 35670638) на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пров. Нестеровський, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 14364757) 10 164 (десять тисяч сто шістдесят чотири) грн. 36 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Повне рішення складено

25.06.2012 року