Рішення

від 25.06.2012 по справі 5011-34/3607-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/3607-2012 25.06.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкон Україна» 2) Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто» провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 4275,52 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -ОСОБА_2 (представник за довіреністю); від відповідача-1 -ОСОБА_3 (представник за довіреністю); від відповідача-2 -ОСОБА_4 (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

У березні 2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО»(далі - позивач або СК «ВУСО») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкон Україна»(далі - відповідач-1 або ТОВ «Алкон Україна») матеріальної шкоди в сумі 4275,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.06.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль Coupe», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у СК «ВУСО». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкода була завдана внаслідок експлуатації джерела підвищеної небезпеки -автомобіля «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Алкон Україна», а суми страхового відшкодування за договором страхування цивільної відповідальності недостатньо для покриття усього розміру завданих збитків, то власник джерела підвищеної небезпеки, яким є відповідач-1, на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), повинен сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, здійсненою страховою компанією відповідача-1.

Ухвалою суду від 22.03.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 18.04.2012.

18.04.2012 судом оголошено перерву до 14.05.2012.

Ухвалою суду від 14.05.2012 залучено до участі у справі у якості другого відповідача Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-авто»(далі -СК «Гарант-авто»або відповідач-2), розгляд справи відкладено на 30.05.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 у зв'язку з перебуванням судді Сташкова Р.Б. з 30.05.2012 на лікарняному, справу №5011-34/3607-2012 передано на розгляд судді Мудрому CM.

Ухвалою суду справу було прийнято до провадження суддею Мудрим С.М. та призначено її до слухання на 13.06.2012.

У зв'язку з виходом з лікарняного, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 справу передано для подальшого розгляду судді Сташкову Р.Б.

Ухвалою суду від 11.06.2012 справа прийнята суддею Сташківим Р.Б. назад до свого провадження.

Ухвалою суду від 13.06.2012 розгляд справи відкладено на 25.06.2012.

Відповідач-1 позов не визнав. Свої заперечення мотивував тим, що його цивільна відповідальність була застрахована у відповідача-2 відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3107453 (далі -Поліс № АА/3107453). Максимальний ліміт відповідальності за вказаним полісом складає 50 000 грн., що повністю покриває завдані збитки внаслідок спірної ДТП.

Відповідач-2 заперечуючи проти позову зазначив, що ним у повній мірі виконані свої зобов'язання за Полісом № АА/3107453. При цьому, відповідач-2 наголосив, що ним відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплачене страхове відшкодування з урахуванням зносу деталей, що підлягали заміні. Отже, різницю між фактичною вартістю замінених деталей та вартістю цих деталей з урахуванням зносу повинен відшкодовувати саме відповідач-1.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

3 червня 2011 року о 10 год. 22 хв. в м. Києві на перехресті вул. Народного Ополчення та вул. Смілянської була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «КІА», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі -автомобіль «КІА»), яким керував ОСОБА_6, із автомобілем «Hyundai Coupe», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі -автомобіль »). Дана обставина підтверджується довідкою Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду від 06.06.2011 № 18849 та постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.06.2011 у адміністративній справі № 3-5841/11, копії яких містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_6 пункту 16.6 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вищезазначеними довідкою УДАІ ГУ МВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду та постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 16.06.2011. Вказаною постановою суду ОСОБА_6 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль », який належить ОСОБА_7.

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 178923-02-05-01-02 від 11.04.2011, укладеного між СК «ВУСО»(Страховик) і ОСОБА_7 (Страхувальник) (далі -Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, заяви на виплату страхового відшкодування від 06.06.2011 № 22274, звіту (калькуляції) аварійного комісара позивача № 3045-70 від 12.07.2011, страхового акта № 2523-02 від 12.08.2011 та рахунку-фактури № БА-0006954 від 4 серпня 2011 року, позивач виплатив (на рахунок СТО) страхове відшкодування у сумі 25 144,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9887 від 12 серпня 2011 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «ВУСО», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 25 144,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_6 внаслідок експлуатації автомобіля «КІА».

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина ОСОБА_6, який керував автомобілем «КІА», що належить ТОВ «Алкон Україна», встановлена у судовому порядку.

З матеріалів справи також вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «КІА»на законних підставах, була застрахована у відповідача-2 на підставі договору (полісу) № АА/3107453 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № АА/3107453) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -0 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 15.04.2011 до 14.04.2012 (пункт 3).

Отже, відповідач-2, у межах лімітів та інших обмежень відповідальності встановлених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є особою на яку полісом АА/3107453 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «КІА»на час спірної ДТП.

Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу , розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як убачається зі звіту № 1794 про оцінку майна (автотоварознавче дослідження), складеного 29.06.2011 ФОП ОСОБА_8 (діє на підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності №8447/09, виданого Фондом державного майна України 01 квітня 2009 року), вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників автомобіля »у результаті його пошкодження при ДТП складає 21 984,96 грн., а вартість відновлювального ремонту (без урахування зносу) -26 905,66 грн. з яких: 5535 грн. вартість ремонтно-відновлювальних робіт (Ср); 5694,66 грн. вартість необхідних для ремонту матеріалів (См) та 15 676 грн. вартість складових, що підлягають заміні під час ремонту (Сс).

З вказаного Звіту також вбачається, що коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля yundai»станом на момент спірної ДТП складав 0,3139. Вартість відновлювального ремонту визначалась виходячи із середньоринкових показників на роботи, матеріали та деталі, що підлягали заміні.

Водночас, відповідно до рахунку-фактури № БА-0006954 від 04.08.2011 витрати, пов'язані з фактичним ремонтом автомобіля i», складають 27 531,06 грн.

Відповідно до кошторису збитків (звіту № 3045-70), складеного позивачем на підставі вищевказаного рахунку-фактури № БА-0006954 від 04.08.2011, сума збитків пов'язаних із спірною ДТП складає 25 144,31 грн., з яких, згідно з пунктом 7.1 кошторису збитків вартість замінюваних деталей складає 13 620,65 грн. Також у даному кошторисі вирахувано матеріали фарбування т/з на суму 2 386,75 грн.

Згідно з частиною 17 статті 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Виходячи з вищевказаного, розрахунок вартості фізичного зносу деталей: 13 620,65 грн. х 0,3139 = 4 275,52 грн. Розрахунок страховою відшкодування відповідача-2: 25 144,31 грн. - 4 275,52 гри. = 20 868,79 грн.

Як убачається з матеріалів справи, СК «Гарант-авто»7 листопада 2011 року виплатила позивачу 20 868,79 грн. страхового відшкодування за спірним страховим випадком на підставі полісу АА/3107453, що підтверджується платіжним дорученням № 3253 від 07.11.2011, копія якого міститься у матеріалах справи.

Наведені розрахунки свідчать про те, що відповідач-2 повністю виконав свої обов'язки по виплаті страхового відшкодування за полісом № AA/3107453. Розрахунок виплати страхового відшкодування здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства України.

За таких обставин, у позові до відповідача-2 слід відмовити.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи вбачається, що реальні збитки за спірним страховим випадком склали 25 144,31 грн., з яких 20 868,79 грн. була відшкодована відповідачем-2, внаслідок здійснення на користь позивача страхової виплати за полісом AA/3107453.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи зазначене, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача заявлені до відповідача-1, а тому позов до відповідача-1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача-1.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкон Україна»задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкон Україна»(04050, місто Київ, вул. Миколи Пимоненка, будинок 13, корпус 4-А, офіс 31, ідентифікаційний код 35829887) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»(83055, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-й поверх, п/р 26506000000761 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ідентифікаційний код 31650052) 4275 (чотири тисячі двісті сімдесят п'ять) грн. 52 коп. відшкодування матеріальної шкоди, а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

3. У позові до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-авто»відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.06.2012

СуддяСташків Р.Б.