Рішення

від 26.06.2012 по справі 5011-3/7671-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/7671-2012 26.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбат-Інвест»

Про стягнення 29 440,00 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -по дов. № б/н від 13.06.2012

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбат-Інвест»29 440,00 грн. основного боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання послуг по охороні об'єктів № 4/18-ФО від 17.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2012 було порушено провадження у справі № 5011-3/7671-2012 та призначено її до розгляду на 26.06.2012.

Позивач в судовому засіданні 26.06.2012 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 26.06.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 13.06.2012 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 13.06.2012 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Саксаганського, 89, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 21.06.2012 є юридичною адресою відповідача.

Проте, ухвала суду надіслана за вищевказаною адресою була повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку, оскільки організацію за зазначеною організацією не розшукано.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Згідно пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008) примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.06.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.03.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбат-Інвест»(замовник) було укладено договір № 4/18-ФО про надання послуг по охороні об'єктів (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору в порядку та на умовах, визначених договором, замовник передає належне йому майно, яке зберігається у відокремлених приміщеннях (будівлях), земельних ділянках, що перераховані у дислокації (додаток № 1 до договору) об'єкта, що охороняється (далі -об'єкт) під охорону посту фізичної охорони виконавця, а виконавець зобов'язується здійснювати заходи, спрямовані на виконання пропускного режиму встановленого замовником, з метою забезпечення безперешкодної виробничої діяльності замовника, схоронності цілісності його майна на об'єкт та відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і забезпечення здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна.

Замовник зобов'язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати виконавцю встановлену плату.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони у період грудень 2011 року по лютий 2012 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 29 400,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно додатку № 1 до договору -дислокації об'єктом, що охороняється визначено:

- прохідна за адресою м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6-б;

- складський корпус (2-х поверховий) за адресою м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6-в;

- майстерні за адресою м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6-з;

- незавершене будівництво виробничого корпусу № 2 за адресою м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6-і;

- склад (УКСа) за адресою м. Луганськ, вул. Краснодонська, 6-і;

- будівля охорони та склад РГД за адресою м. Луганськ, вул. Оборонная, 103-б;

- зарядна станція за адресою м. Луганськ, вул. Оборонная, 105-є прим. 2.

Відповідно до п. 11.1. договору цей договір набуває чинності з 17.03.2011 до 17.03.2012.

Угодою від 30.01.2012 сторони дійшли згоди припинити дію договору № 4/18-Фо від 17.03.2011 з 01.02.2012.

01.02.2012 сторонами складено (підписано та скріплено печатками обох сторін) акт про зняття охорони із об'єкту.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що ціна послуг охорони за цим договором є договірною і визначається сторонами у розрахунку та протоколі узгодження договірної ціни (додатки №№ 2, 3 до договору).

Додатками № 2 (умови розрахунку вартості послуг) та № 3 до договору (протокол узгодження договірної ціни за здійснення заходів охорони) сторони досягли згоди про встановлення вартості охоронних послуг на місяць в розмірі 14 640,00 грн.

Платежі по договору за надані послуги здійснюються замовником після підписання акту надання послуг, не пізніше 3 числа кожного місяця. Замовник зобов'язаний підписати та повернути виконавцю акт наданих послуг по закінченню місяця, в якому було надано послуги.

В матеріалах справи наявні наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000911 від 31.12.2011 на суму 14 640,00 грн., № ОУ-0000088 від 31.01.2012 на суму 14 640,00 грн. та № ОУ-0000094 від 01.02.2012 на суму 160,00 грн., які підписані та скріплені печатками обох сторін.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 додатку № 2 до договору визначено, що плата за послуги охорони проводиться щомісячно до 20 числа поточного місяця, в якому надаються послуги після підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків становить 29 440,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбат-Інвест» (м. Київ, вул. Саксаганського, 89, код ЄДРПОУ 34804458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Безпека»(Київська область, м. Бровари, бул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 36433059) 29 440 (двадцять дев'ять тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

СуддяВ.В. Сівакова

Рішення підписано 02.07.2012.