Рішення

від 27.06.2012 по справі 5011-36/7324-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/7324-2012 27.06.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК - ВР Коммерс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-

інвестиційний союз"

про зобов'язання повернути майно

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 -по дов. №14 від 10.01.2012р.

Від відповідача: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз" про зобов'язання повернути (передати з відповідального зберігання) наступні нафтопродукти: 1,830 тон бензину автомобільного А-95 (ДСТУ 4063-2001); 2,158 тон дизельного палива (Євро) марки Е виду ІІ (ДСТУ 4800:2007).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-36/7324-2012, розгляд справи призначено на 27.06.2012.

У судовому засіданні 27.06.2012 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання 27.06.2012 свого представника повторно не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимог ухвали про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, заяв, клопотань не подавав.

Про час та місце розгляду повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та Витягу з ЄДРПОУ.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (надалі -клієнт, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз" (далі -зберігач, відповідач) було укладено договір № 0030-10/ХНБ відповідального зберігання нафтопродуктів (надалі -Договір).

Додатковою Угодою № 1 від 10.02.2011 назву та реквізити Договору змінено на "Договір відповідального зберігання № 0030ХН від 22.12.2010 р."

Відповідно до п.1.1 Договору позивач передає, а відповідач, як зберігач, зобов'язується за винагороду прийняти нафтопродукти на зберігання, зберігати, та повернути їх Клієнту або особі, вказаній Клієнтом, в тій же кількості, тієї ж марки, виду і якості, що відповідають нормативним документам на продукцію протягом дії строку договору.

Відповідно до Додаткової угоди № 4 від 01.06.2011 сторони внесли зміни до договору, відповідно до яких, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представника сторін, скріплення печатками і діє до 31.12.2011, а в частині розрахунків між сторонами і повернення нафтопродуктів клієнту -до повного виконання зобов'язань.

28.02.2011 сторони підписали Додаток № 2 до Договору, згідно із яким зберігання нафтопродуктів мало здійснюватися відповідачем на підприємствах нафтопродуктзабезпечення, розміщених, у тому числі, за адресою: Вінницька область, Тиврівський район, с. Маяки, вул.. Привокзальна, 27А (нафтобаза ВАТ «Тульчинміжрайагротехсервіс»).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання нафтопродукти відповідно до актів №112017 від 01.03.2011р., №112022 від 03.03.2011р. Відповідно до даних актів позивач передав відповідачу на зберігання бензин автомобільний А-92, А-95 та дизельне пальне.

Пунктом 4.3.1 Договору позивачеві надано право проводити перевірки кількісно-якісної схоронності нафтопродуктів, які знаходяться на зберіганні у відповідача шляхом витребування бухгалтерських та інших документів, що підтверджують рух нафтопродуктів, вимагати у відповідача щомісячний акт інвентаризації нафтопродуктів, а також проводити перевірки фактичної наявності кількості та якості нафтопродуктів із залученням чи без залучення сторонніх організацій.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що за результатами проведеної 06.09.2011 інвентаризації було встановлено, що на ВАТ «Тульчинміжрайагротехсервіс») зберігаються наступні нафтопродукти:

65,967 тон бензину автомобільного А-95 (ДСТУ 4063-2001),

15,265 тон дизельного палива (Євро) марки Е виду ІІ )ДСТУ 4800:2007),

ДТ З-0.2- (25) -143, 187 тон,

ДТ Л-0,2-62 -0, 154 тон.

Акт звірення залишків нафтопродуктів від 06.09.0211року , що був складений в межах інвентаризації було затверджено Генеральним директором відповідача.

Строк дії договору сторони визначили з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині розрахунків між сторонами та повернення нафтопродуктів позивачу -до повного виконання зобов'язань (п. 8.1 договору).

Відповідно до п. 8.5 договору відповідач здійснює повернення нафтопродуктів позивачу у строки вказані позивачем, але на пізніше 5 календарних днів з моменту припинення договору.

06.12.2011р. відповідач листом за №20 підтвердив , що в нього на зберіганні на нафтобазі ВАТ «Тульчинміжрайагротехсервіс»перебувають наступні нафтопродукти:

2,648 тон бензину автомобільного А-95,

2, 158 тон дизельного палива (Євро) марки Е виду ІІ

ДТ З-0.2- (25) -1,107 тон,

18.04.2012р. на нафтобазу ВАТ «Тульчинміжрайагротехсервіс»прибув бензовоз АА 84 38 КО з метою отримання нафтопродуктів, що перебувають на відповідальному зберіганні відповідача.

Відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, передачу (відвантаження) нафтопродуктів не забезпечив.

Факт відмови у відвантаженні нафтопродуктів з нафтобази ВАТ «Тульчинміжрайагротехсервіс»підтверджується актом від 18.04.2012р.., що був складений представниками позивача, представником незалежної експертної організації, що визначена умовами договору, директором та головним бухгалтером ВАТ «Тульчинміжрайагротехсервіс».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України, Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується звернення позивача до відповідача із заявою про відпуск нафтопродуктів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на дату звернення з позовом до суду та дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не надав доказів повернення позивачу нафтопродуктів із відповідального зберігання та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз" (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, н.п. 37, ідентифікаційний код 35059697) повернути (передати з відповідального зберігання) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, ідентифікаційний код 33500195) наступні нафтопродукти:

1,830 тон бензину автомобільного А-95 (ДСТУ 4063-2001);

2,158 тон дизельного палива (Євро) марки Е виду ІІ (ДСТУ 4800:2007).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український аграрно-інвестиційний союз" (01004, м. Київ, вул. Дарвіна, 10, Н.П 37, ідентифікаційний код 35059697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, ідентифікаційний код 33500195) 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

02.07.2012р.