Рішення

від 25.06.2012 по справі 5017/1253/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р.Справа № 5017/1253/2012

За позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Приватного підприємства „РУМ"

про стягнення 43789.56 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 25.06.2012р. приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1 -довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : Позивач, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся з до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства „РУМ" про стягнення заборгованості в сумі 40428,54 грн. яка складається з заборгованості з орендної плати в сумі 1656,74грн. та неустойки в сумі 38771,80н.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2012р. порушено провадження по справі №5017/1253/2012.

21.05.2012р. позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43789,56грн., яка складається з заборгованості з орендної плати 1656,74грн. та неустойки в розмірі 42132,82грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, згідно з заявою про збільшення позовних вимог є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Приватного підприємства „РУМ" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65005, м. Одеса, вул. Степова, буд. 27.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення від 26.04.2012, 23.05.2012 та від 13.06.2012р. були повернуті поштою із відміткою у довідці поштової установи що підприємство давно зачинено, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 25.06.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

25.10.2005р. між Малиновською районною адміністрацією м. Одеси (Орендодавець) та Приватним підприємством "РУМ" (Орендатор) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №24/5 (далі -договір).

Згідно п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 38,3 кв.м, розташоване за адресою м. Одеса, вул. Степова, 27

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-V „Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси", функції орендодавця нежитлових приміщень покладені на Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради правонаступником якого, на підставі рішення Одеської міської ради від 28.02.2011р. є Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що строк дії договору - з 01 жовтня 2005р. до 30 вересня 2006р.

З матеріалів справи вбачається, що додатковим погодженням від 04.08.2006р строк дії договору був продовжений до 28.09.2007р.

Кім того, позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю заяв орендаря та орендодавця щодо припинення дії договору оренди №24/5 від 25.10.2005р. у відповідності ч.2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди також пролонгувався на умовах, визначених в договорі.

Пунктом 3.4 договору, передбачено що орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду приміщення згідно п.1.1 цього договору, за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Судом встановлено, що за актом приймання-передачі майна, орендодавець передав а орендар прийняв у користування орендоване майно.

Відповідно п.2.1 договору, Орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та рішення сесії Одеської міської ради №1054 -ХХІV від 26.03.2003р. „Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси". За орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати оренду плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 316,50грн. з урахуванням податку на додану вартість та індекс інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України (п.2.2 договору).

Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.2.4 договору).

Як зазначає позивач, відповідач за час дії договору орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату, чим порушував умови договору оренди та чинного законодавства, у зв'язку з чим Представництво по управлінню комунальною власністю звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом для захисту своїх порушених прав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.07.2009 р. по справі №12/112-09-3040 позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради було задоволено, а саме розірвано договір оренди нежилого приміщення №24/5 від 25.10.2005р., виселено Приватне підприємство „РУМ" з займаного приміщення, стягнута заборгованість з орендної плати та пені в сумі 3814,17грн. за період з жовтня 2008р по квітень 2009р.

Позивач зазначає, рішення господарського суду Одеської області від 20.07.2009р. набрало законної сили в порядку передбаченому ст.. 85 ГПК України 30.07.2009р., тобто договір оренди №24/5 від 25.10.2005р. припинив свою дію саме з 30.07.2009р.

Проте, відповідач орендоване майно не повернув, продовжував ним користуватись, орендну плату не сплачував.

16.05.2012р. державним виконавцем другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, було здійснення виселення Приватне підприємство „РУМ" з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 38,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 27, та передав Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно п. 4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.

Враховуючи невиконання відповідачем свого обов'язку щодо повернення орендованого приміщення у встановлений договором 15-денний строк, позивачем нарахована неустойка за період з 31.07.2009 р. по 16.05.2012р. (акт державного виконавця), розмір якої становить 42132,82 грн.

Крім того, позивач зазначає що за відповідачем рахується залишок заборгованість за період з 01.05.2009р. по 30.07.2017р. в сумі 1656,74грн.

26.08.2011р. позивач направив на юридичний адрес відповідача претензію за №01-13/5230 з вимогою погасити залишок заборгованість по орендній платі та нараховану неустойку.

Проте, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором оренди нежитлового приміщення №24/5 від 25.10.2009р. Департамент комунальної власності Одеської області змушений був звернутись до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1, 3 ст.283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, у відповідача наявна заборгованість з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення 24/5 від 25.10.2005р. за період з 01.05.2009р. по 30.07.2009р. в сумі 1656,74грн., про стягнення якої і просить позивач. Враховуючи, що доказів сплати вказаної заборгованості відповідач, в порядку ст.33 ГПК України, не надав, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги позивача щодо стягнення неустойки за період з 31.07.2009р. по 16.05.2012р. у сумі 42132,82грн.., то дана вимога також підлягає задоволенню на підставі ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю

2.Стягнути з Приватного підприємства „РУМ" (65005, м. Одеса, вул. Степова, 27; код: 24541605) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код 26302595) 1656 ( одну тисячу шістсот п'ятдесят шість)грн. 74коп. заборгованості по орендній платі, 42132 ( сорок дві тисячі сто тридцять дві)грн. 82грн. неустойки та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний тектс рішення складено 02.07.2012р.

Суддя Погребна К.Ф.