Рішення

від 26.06.2012 по справі 5020-592/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року справа № 5020-592/2012

За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044),

до Приватного підприємства «Промбиттехзапчасть»

(99046, м.Севастополь, Нахімовський район, проспект Перемоги,

будинок 36, квартира 72, ідентифікаційний код 25130821)

про стягнення неустойки в розмірі 10510,35 грн.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) -не з'явився;

Відповідач (Приватне підприємство "Промбиттехзапчасть") -не з'явився.

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства «Промбиттехзапчасть»про стягнення неустойки в розмірі 10510,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставним користуванням з боку відповідача об'єктом нерухомого майна після припинення договору оренди №430-05 від 10.11.2005.

Ухвалою від 29.05.2012 позовну заяву прийнято до провадження.

Позивач у судове засідання 26.06.2012 явку уповноважених представників не забезпечив, до його початку надав клопотання про розгляд справи у відсутність його уповноваженого представника (вх. 26.06.2012 від 5709/12).

У судове засідання 26.06.2012 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція Приватного підприємства «Промбиттехзапчасть», яка направлялась судом адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення за закінченням терміну зберігання.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2005 між Управлінням з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та Приватним підприємством «Промбиттехзапчасть»(Орендар) укладений договір оренди №430-05 (далі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду вбудовані приміщення цокольного поверху, загальною площею 236,40 кв.м, які розташовані за адресою: м. Севастополь, пр. Перемоги, 38, та знаходяться на балансі РЕП-2 (надалі -об'єкт оренди), вартість якого складає за актом оцінки від 30.09.2005 -129735 грн., для використання приміщення під бібліотеку.

Об'єкт оренди залишається на балансі РЕП -2 із зазначенням того, що майно передано в оренду та оплачується орендарем в сумі 545,43 грн. на розрахунковий рахунок щомісячно. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховуються балансоутримувачем. Аморизаційні відрахування є власністю орендодавця (п. 2.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.5 Договору повернення орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Майно повинно бути повернуто у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу. Приймання-передача об'єкту оренди після закінчення дії договору оренди здійснюється комісією та засвідчується актом прийому-передачі, що підписується представниками сторін.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Договору розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, яка затверджена рішенням сесії міської Ради №344 від 13.11.2002 та складає 6486,75 грн. у рік та 545,43 грн. за першій місяць та перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата перераховується на рахунок управління з питань майна комунальної власності.

Сума орендної плати підлягає щомісячному корегуванню орендарем при внесенні чергового платежу відповідно до індексу інфляції, що визначається Мінстатом України.

Орендар зобов'язався, зокрема, повернути орендоване майно при припиненні дії даного договору в належному стані з урахуванням його зносу (п. 4.12 Договору).

Згідно з п. 7.1 цей договір діє з моменту його підписання до 22.06.2009.

Відповідно до пункту 7.5 дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку оренди, передбаченого договором; рішення господарського суду.

У виконання умов договору №430-05 від 10.11.2005 Позивач передав Відповідачу об'єкт оренди, про що був складений акт приймання-передачі орендованого майна.

Протоколом від 27.10.2008 узгодження змін до договору оренди №430-05 від 10.11.2005 сторони домовилися внести зміни у розмір орендної плати, якій складає 2594,70 грн у рік та визначається у відповідності до Рішення Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 та 337,82 грн. за місяць.

За змістом змін, внесених у пункт 3.3 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому.

Також у Протоколі узгодження змін до договору оренди, в якості орендодавця за даним договором, сторони визначили Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (заміст Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації (арк.с. 11).

Листом від 01.07.2009 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради повідомив відповідача про те, що 22.06.2009 договір оренди №430-05 від 10.11.2005 припиняє свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений (арк.с. 13).

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 26.11.2009 №5020-4/212 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства „Промбыттехзапчасть" про усунення перешкод в користуванні майном, позов було задоволено повністю, зобов`язано Приватне підприємство „Промбыттехзапчасть" звільнити нерухоме майно -вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 236,40 кв.м., які розташовані за адресою: місто Севастополь, проспект Перемоги 38.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 у справі №5020-4/212 рішення господарського суду міста Севастополя від 26.11.2009 було залишено без змін.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 13.04.2010 у справі №5020-7/070-12/061-7/171 за позовом Приватного підприємства "Промбиттехзапчасть" до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Севастополь, пр. Перемоги, 58, укладеним на новий термін до 22.06.2014 на попередніх умовах - у позові було відмовлено повністю.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 рішення господарського суду міста Севастополя від 13.04.2010 було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.05.2011 у справі №5020-7/070-12/061-7/171 господарського суду міста Севастополя було залишено без змін (арк.с. 18-19).

Відповідно до частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, не потребують доказуванню факти, встановленні в рішенні господарського суду міста Севастополя від 26.11.2009 у справі №5020-4/212.

Так, рішенням суду від 26.11.2009 у справі №5020-4/212 встановлено, що договір оренди припинив свою дію у зв'язку із сплівом його строку 22.06.2009. Тобто, з 22.06.2009 між сторонами відсутні договірні відносини з оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Севастополь, пр. Перемоги, 58.

Однак нерухоме майно не було повернуто відповідачем позивачу.

Безпідставне користування спірним нерухомим майном з боку відповідача і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми неустойки в сумі 10510,35 грн. за період з 01.02.2010 по 31.03.2012.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Закон України "Про оренду державного та комунального майна" є актом цивільного законодавства, що регулює відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій та майна, що перебуває у комунальній власності.

В ст. 10 цього Закону вказані істотні умови договору оренди і зазначено, що за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші істотні умови. Термін договору оренди є одним з істотних умов договору і він визначається за погодженням сторін.

Договір припиняється після спливу строку його дії (ст.763 ЦК України).

Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

Виходячи із змісту п. 7.5 Договору, він вважається припиненим, зокрема, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

Судом встановлено, що Договір оренди №430-05 від 10.11.2005 припинив свою дію 22.06.2009.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26.11.2009 по справі №5020-4/212 було зобов'язано відповідача звільнити об'єкт нерухомого майна.

Однак, об'єкт нерухомого майна не був повернутий орендодавцю.

Згідно зі статтею 785 ч.1 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Відповідно до приписів ст. 27 ч. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, або його правонаступнику.

За приписами п. 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.

З огляду на те, що відповідач не повернув орендоване майно у належний строк, позивачем нараховано неустойку в розмірі 10510,35 грн. за період з 01.02.2010 по 31.03.2012 (арк.с. 6).

Суд вважає нарахування неустойки позивачем обґрунтованим, розрахунок позивача по нарахуванню неустойки таким, що відповідає вимогам діючого законодавства України, та вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення у розмірі 10510,35 грн. -такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Промбиттехзапчасть» (99046, м.Севастополь, Нахімовський район, проспект Перемоги, будинок 36, квартира 72, ідентифікаційний код 25130821)

на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р бюджету міста Севастополя №33213870700001 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код у ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) суму неустойки в розмірі 10510,35 грн. (десять тисяч п'ятсот десять грн. 35 к.).

3. Стягнути з Приватного підприємства «Промбиттехзапчасть» (99046, м.Севастополь, Нахімовський район, проспект Перемоги, будинок 36, квартира 72, ідентифікаційний код 25130821) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, ідентифікаційний код 25750044, на р/р №37188003000416 в ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, отримувач Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради) судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.06.2012

Суддя підпис О.С. Погребняк