Рішення

від 31.05.2012 по справі 22-ц/2690/4463/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ - 03680, вул. Солом'янська, 2-а

Справа № 22-ц/2690/4463/2012 Головуючий 1 інстанції - Бондаренко О.В.

Доповідач - Борисова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Качана В.Я.

при секретарі: Хапахчієвій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Святошинського району м. Києва на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м.Києва про визнання договору укладеним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано укладеним договір купівлі-продажу нежилих приміщень, загальною площею 31,1 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 літ. «Б» між ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фондом приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва (м. Київ, проспект Перемоги, 97, ЄДРПОУ 24736065) з моменту набранням рішенням законної сили, на умовах визначених договором, в редакції, запропонованій ОСОБА_1

Визнано за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежилі приміщення площею 31,1 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 літ. «Б».

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції прокурор Святошинського району м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.01.2011 року скасувати, закрити провадження у зв'язку з ліквідацією юридичної особи - Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини справи які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Так, судом першої інстанції не враховано те, що відповідач надав суду листа в якому просив слухати справу у його відсутності та ухвалити рішення у відповідності з вимогами чинного законодавства. В заяві відповідача не зазначено, що він позов визнає, тому рішення суду ухвалене в попередньому судовому засіданні неправомірно, з порушеннями норм ст.ст.130,174 ЦПК України.

Крім того, на час ухвалення судового рішення Фонд приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва було припинено. Суд першої інстанції не врахував, що в розпорядженні Святошинської районної адміністрації від 01.12.2010 року № 87-р зазначено, що рада вирішила припинити шляхом ліквідації Фонд і з 01.12.2010 року утворити комісію з припинення Фонду для вжиття заходів з ліквідації. Все майно Фонду передано Святошинській районній м. Києві державній адміністрації.

Апелянт зазначає, що суд дійшов до помилкового висновку про те, що зазначений договір купівлі - продажу між позивачем та відповідачем є укладеним з моменту набрання рішення законної сили, оскільки вказаний договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, таким чином договір купівлі - продажу нерухомого майна є укладеним з моменту його державної реєстрації.

В апеляційні скарзі апелянт посилається на те, що задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що договір є укладеним згідно з ст.643 ЦК України, а відповідач ухиляється від його укладення, а тому договір підлягає укладенню в судовому порядку. Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що Фонд приватизації ухилявся від укладення зазначеного договору.

Прокурор Святошинського району м. Києва вважає, що оскільки оскаржуване рішення порушує інтереси держави в особі Київської міської ради як власника земельної ділянки, а також Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, до сфери управління якої відноситься спірна будівля, на яку судом визнано право власності, тому відповідно до ст.ст. 35, 36-1 Закону України «Про прокуратуру» є підстави для вступу органів прокуратури у справу.

Представник прокуратури Святошинського району м. Києва підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи рішення було ухвалене в попередньому судовому засіданні.

Частиною 4 ст.130 ЦПК України визначено, що при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що відповідач подав заяву про визнання позову. Відповідач направив суду пояснення з приводу спірних правовідносин та просив ухвалити рішення згідно чинного законодавства, справу розглядати без їх представника.

Таким чином колегія суддів вважає, що судом були допущені порушення норм процесуального права щодо ухвалення рішення в попередньому судовому засіданні.

Судом встановлено, що розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва від 09.10.2000 року № 1512 було прийняте рішення про передачу нежитлового приміщення площею 30,8 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 в орендне користування приватному підприємцю ОСОБА_1 для розміщення магазину продовольчих товарів.

16.10.2000 року між Держаним комунальним підприємством житлового господарства Ленінградського району та ПП ОСОБА_1 було укладено договір оренди №200 нежитлового приміщення площею 30,8 кв.м розташованого в АДРЕСА_2, строк дії договору оренди становив з 09.10.2000 року по 30.12.2009 року.

Рішенням Святошинської районної у м. Києві ради від 22.01.2008 року № 175 затверджено перелік об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу. Серед іншого під пунктом 23 переліку було включено нежитлове приміщення загальною площею 32,7 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2

Згідно технічного паспорта Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» виготовленого 18.10.2010 року площа спірного нежитлового приміщення була уточнена та становить 31,1 кв.м, адреса будівлі також була уточнена: АДРЕСА_2, літера «Б».

Згідно з висновком від 16.11.2010 року звіту про ринкову вартість майна виготовленого суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Українські інноваційні консультанти» ринкова вартість об'єкта оцінки - нежитлового будинку загальною площею 31,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (літера Б), з метою приватизації шляхом викупу, відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки станом на 31.10.2010 року з врахуванням ПДВ, складає: 142176 грн.

З метою укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень позивачем було передано для укладення відповідачу два примірники договору, які було отримано відповідачем 16.11.2010 року під вхідним № 80/58. Позивач зазначив строк для підписання договору відповідачем до 01 грудня 2010 року.

Позивачем було здійснено оплату вартості нежилих приміщень 26.01.2011 року в розмірі 142176 грн. на рахунок відповідача.

Станом на час розгляду справи в суді відповідач не підписав договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.

Згідно ч.7 ст.7 Закону України «Про приватизацію державного майна» продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними і підконтрольними.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у державній та комунальній власності, є відповідно:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва;

органи приватизації, створені місцевими Радами.

Органом приватизації, який було створено Святошинською районною у м. Києві радою є Фонд приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва, який є відповідачем по справі.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач виконав всі залежні від нього дії для укладення з відповідачем договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень. Відповідач, як орган приватизації на який законом покладено обов'язок по підготовці об'єктів приватизації до продажу та укладенню договорів купівлі-продажу не має повноважень на вирішення питань по укладенню або не укладенню відповідних договорів купівлі-продажу. Власник майна - Святошинська районна у м. Києві рада, ще в 2008 році надала згоду на продаж спірних нежилих приміщень, а тому відповідач неправомірно ухиляється від укладення з позивачем договору купівлі-продажу нежилих приміщень, фактично відповідач не визнає право власності позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що оскільки відповідач не визнає право власності позивача яке винило на підставі та в порядку встановленому законом, то позивач правомірно заявляє вимогу про визнання за ним право власності на спірне нежиле приміщення.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 3 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Нормами ст.643 ЦК України визначено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Згідно з ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна. Договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 16.11.2010 року звернувся до відповідача з пропозицією до 01.12.2010 року укласти договір купівлі продажу нежитлового приміщення загальною площею 31,1 кв.м розташованого за адресою: АДРЕСА_2 літ. «Б», на що отримав відповідь від 17.11.2010 року за № 80/410 про те, що оскільки Фондом не отримано свідоцтво, що нежиле приміщення по АДРЕСА_2 літ. «Б» належить територіальній громаді Святошинського району м. Києва, Фонд не має повноважень щодо підписання договору купівлі - продажу вказаного приміщення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що відповідач ухилявся від укладення договору купівлі - продажу спірного майна.

Колегія суддів дійшла висновку, що на час звернення позивача до Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва з пропозицією укласти договір, у відповідача був відсутній правовстановлюючий документ на вказане спірне нежитлове приміщення, в наслідок чого останній не міг укласти договір та, відповідно, не мав права розпорядися даним майном.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач не є власником спірного майна, відповідно у нього не виникло права щодо захисту його права власності на спірне майно.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги в частині закриття провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст. 205 ЦПК України колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до розпорядження Святошинської районної у м. Києві ради від 01.12.2010 року № 87-р рада вирішила припинити шляхом ліквідації Фонд приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 16.05.2012 року Фонд приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності.

Згідно ч.4 ст.91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Враховуючи, що відповідач не припинив свою діяльність, а знаходиться в стані припинення він має цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Святошинського району м. Києва задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27 січня 2011 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва про визнання договору укладеним та визнання права власності відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: