Справа № 1570/2534/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО»до відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки відносно ТОВ «Агрофірма ШАБО»14.02.2012 року, складання актів, припису та скасування припису, -
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО»(надалі по тексту -Позивач, або ТОВ «Агрофірма ШАБО») звернулося до суду з позовом до відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області (надалі по тексту Відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства 14.02.2012 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО»; щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 14.02.2012 року та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО»; щодо складання припису серії БД № 000539 від 14.02.2012 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО»та скасувати припис серії БД № 000539 від 14.02.2012 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 14.02.2012 року відділом Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області була проведена перевірка дотримання позивачем вимог земельного законодавства без повідомлення про проведення перевірки та без залучення до перевірки посадових осіб ТОВ «Агрофірма ШАБО», відносно яких навіть були складені матеріали про адміністративне правопорушення. Про проведення перевірки ТОВ «Агрофірма ШАБО»дізналося лише 02.03.2012 року, коли отримало поштою акт обстеження земельної ділянки від 14.02.2012 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012 року, припис серії БД № 000539 від 14.02.2012 року, протокол серії БД № 000452 від 14.02.2012 року, складений відносно виконуючого обов'язки директора ТОВ «Агрофірма ШАБО»ОСОБА_1. Позивач вважає, що дії відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області щодо проведення 14.02.2012 року перевірки додержання вимог земельного законодавства відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО», щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 14.02.2012 року та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО», щодо складання припису серії БД № 000539 від 14.02.2012 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО» проведені з численними порушеннями норм Конституції України, законів України та відомчих нормативних актів, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про оскарження вказаних дій.
Представник позивача у судове засідання з'явився, уточнені позовні вимоги підтримав, надав письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином; заперечення на адміністративний позов не надав.
Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
14 лютого 2012 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Білгород-Дністровському районі Одеської області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Агрофірма Шабо».
Під час проведення перевірки 14 лютого 2012 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Білгород-Дністровському районі Одеської області складено акт обстеження земельної ділянки від 14.02.2012 року, з якого вбачається, що в ході обстеження земельних ділянок, загальною площею 7,1 га. (3,62 га. та 3,48 га.) власником яких є громадянка ОСОБА_2, розташованих та території Шабівської сільської ради (за межами села) було встановлено, що керівництво ТОВ «Агрофірма Шабо»використовує вищевказані земельні ділянки самовільно, що є порушенням ст. 211-б Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП (а.с. 14).
За результатами проведеної перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Білгород-Дністровському районі Одеської області складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012 року, яким, зокрема, встановлено, що власником земельних ділянок № 771-1 масив № 41 та № 771-2 масив № 41, площею 3,62 га. та 3,48 га., на підставі державних актів є громадянка ОСОБА_2, але на момент перевірки земельні ділянки загальною площею (3,62 + 3,48) = 7,1 га. використовуються керівництвом ТОВ «Агрофірма Шабо»самовільно, що є порушенням ст. 211-б Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП (а.с. 15).
На підставі даного акту перевірки від 14.02.2012 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Білгород-Дністровському районі Одеської області складено припис серії БД № 000539 від 14.02.2012 року (а.с. 16). Вказаним приписом зобов'язано у 30-денний термін вжити заходів щодо усунення порушення земельного законодавства України та про виконання припису повідомити до 14.03.2012р. за адресою: вул. Кишинівська, 32, м. Білгород-Дністровський Одеської області.
Не погодившись з правомірністю дій відповідача по проведенню 14.02.2012р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Агрофірма Шабо» та щодо складання акту обстеження земельної ділянки від 14.02.2012 року, акту перевірки від 14.02.2012 року, припису серії БД № 000539 від 14.02.2012 року та законністю прийнятого ним рішення, за результатами такої перевірки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Суд при вирішенні спору по суті виходить з наступного.
У відповідності до приписів ст. 188 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»№ 963-IV від 19 червня 2003 року (далі за текстом - Закон України № 963).
Відповідно до приписів ст. 2 Закону України № 963, основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону України № 963, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
У відповідності до ч. 7 п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19.03.2008р. №224 «Про Державний комітет України із земельних ресурсів», визначено Державний комітет України із земельних ресурсів, який свої повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель здійснює через Держземінспекцію та її територіальні органи.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2009р. № 901 «Про додаткові заходи щодо врегулювання земельних відносин» передбачено ліквідувати Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель, що діє у складі Державного комітету із земельних ресурсів як урядовий орган державного управління, та її територіальні органи.
При цьому, згідно п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 22.11.2010р. № 1068 «Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель» забезпечення здійснення державного контролю за використанням і охороною земель покладено на Державний комітет із земельних ресурсів.
Головне управління Держкомзему у Одеській області є територіальним управлінням Держкомзему, йому підзвітним та підконтрольним, та здійснює свої функції на підставі Положення про Головне управління Держкомзему у Одеській області, затвердженого наказом Держкомзему від 08.01.10 №7.
Відповідно до п. 7 вказаного Положення, Головне управління здійснює свої повноваження безпосередньо та через управління (відділи) Держкомзему у містах (міст обласного і районного значення) та управління (відділи) Держкомзему в районах, міжрайонні управління (відділи), міжміські управління (відділи), міськрайонні управління (відділи) відповідної області.
Статтею 10 Закону України № 963 передбачено, що державним інспекторам у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель надано право:
- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;
- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;
- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Згідно ч. 1 ст. 144 Земельного кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
У відповідності до вимог ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-19 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Разом з тим, згідно ст. 238-1 КУпАП, органи державного контролю за використанням та охороною земель розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель (статті 52 - 53-4, 54 - 56 та 188-5 цього Кодексу). Від імені органів, зазначених у цій статті, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: Головний державний інспектор України з контролю за використанням та охороною земель і його заступники, головні державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і їх заступники, старші державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель і державні інспектори з контролю за використанням та охороною земель відповідних територій.
Таким чином, системний аналіз наведених вище норм матеріального права та встановлених обставин справи дозволяє суду зробити висновок про те, що у спірних правовідносинах спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів - Державний комітет України із земельних ресурсів в особі територіальних підрозділів Держземінспекції здійснює державний контроль за використанням і охороною земель на території Білгород-Дністровського району Одеської області, реалізуючи свою компетенцію по здійсненню держаного контролю за використанням і охороною земель виключно через спеціально уповноважених посадових осіб - державних інспекторів.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України № 963, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.
Процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки, регламентовані Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних питаннях від 12.12.2003р. № 312 (надалі по тексту - Порядок).
Відповідно до п. 3 Порядку Держземінспекція та її територіальні органи (далі - інспекційні органи Держкомзему) проводять такі види перевірок: планові; позапланові; оперативні.
Згідно із підпунктом 3.1. пункту 3 Порядку, планові перевірки проводяться у відповідності до квартальних планів робіт, затверджених керівниками інспекційних органів Держкомзему. Інспекційний орган Держкомзему не пізніше десяти днів до початку проведення перевірки надсилає письмово (з повідомленням) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичній чи фізичній особі, яких планується перевірити, повідомлення про проведення перевірки. У повідомленні зазначаються дата початку проведення перевірки, перелік документів, які необхідно надати інспекційному органу Держкомзему до початку проведення перевірки, та визначається порядок їх надання.
Згідно із підпунктом 3.2 пункту 3 Порядку позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему.
У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності вичерпного переліку обставин, які визначені підпунктом 3.2 пункту 3 вказаного Порядку.
Згідно із підпунктом 3.3 пункту 3 Порядку, оперативні перевірки проводяться у разі: виявлення аварійних забруднень земельних ресурсів; здійснення контролю за станом виконання раніше виданих приписів; знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних насаджень, межових знаків. Оперативні перевірки проводяться без попереднього повідомлення юридичних і фізичних осіб.
Разом з тим, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012 року, складеного відносно ТОВ «Агрофірма Шабо»взагалі не зазначено, ані вид перевірки (планова, позапланова, або оперативна), ані про наявність, хоча б з однієї з обставин, які визначені Порядком для її проведення.
Натомість як вказує у позові позивач, про проведення перевірки ТОВ «Агрофірма Шабо»дізналася лише 02.03.2012 року, коли отримало поштою акт обстеження земельної ділянки від 14.02.2012 року, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012 року, припис серії БД № 000539 від 14.02.2012 року, протокол серії БД № 000452 від 14.02.2012 року, складений відносно виконуючого обов'язки директора ТОВ «Агрофірма ШАБО»ОСОБА_1.
Згідно з підпунктом 4.1. пункту 4 Порядку, державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, відповідачем в порушення підпункту 4.1 пукту 4 Порядку, перевірка була проведена за відсутності представника ТОВ «Агрофірма Шабо», у присутності лише громадянки ОСОБА_2, оскільки у зазначеному акті відсутній підпис представника юридичної особи, яка перевірялася, а також підписи будь-яких інших осіб, які могли бути свідками проведеної перевірки.
Суд, зокрема, вважає необхідним зазначити, що за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «Агрофірма Шабо», Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області розглядається цивільна справа № 2-5416/11 на предмет визнання договору купівлі-продажу не дійсним та усунення перешкод у користуванні майном (а.с. 109-113).
Оформлення документів за результатами перевірок визначне п.5 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Так, пунктом 5.4 вказаного Порядку передбачено, що в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені. Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності) (п. 5.5 Порядку).
Відповідно до пункту 5.6 Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Проте, як вбачається з акту перевірки та акту обстеження земельної ділянки від 14.02.2012р., в порушення вищевикладених вимог Порядку, в них не зазначені: обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства. Відтак неможливо встановити яким чином під час перевірки було визначено факт самовільного зайняття позивачем земельних ділянок. Крім того, з вказаних актів не вбачається, хто саме є порушником вимог земельного законодавства, чи керівництво ТОВ «Агрофірма Шабо»- необмежене коло посадових осіб ТОВ «Агрофірма Шабо», чи саме ТОВ «Агрофірма Шабо». Якщо мова в актах йде про керівництво, тобто про фізичних осіб, то з вказаних актів не вбачається хто конкретно є порушником, проте згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку, державний інспектор повинен був це встановити.
Також суд критично відноситься до тверджень державного інспектора в акті перевірки та в акті обстеження земельної ділянки про порушення ст. 53-1 КУпАП, яка встановлює відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки.
Крім того, як вбачається з акту обстеження земельної ділянки, на початку акту визначено, що площа земельної ділянки становить 7,1 га., тобто мова йде про одну земельну ділянку. Далі у вказаному акті обстеження, зазначено, що «В ході обстеження земельних ділянок, загальною площею 7,1 га. (3,62 га. + 3, 48 га.) власником, яких є громадянка ОСОБА_2», тобто мова вже йде про дві земельні ділянки загальною площею 7,1 га., причому встановити номера та місцезнаходження земельних ділянок з акту не уявляється можливим.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно акту обстеження земельної ділянки від 14.02.2012р., обстежувалися земельні ділянки, власником яких є ОСОБА_2, а згідно акту перевірки від 14.02.2012р., власником тих же земельних ділянок, вже зазначена громадянка ОСОБА_3.
Відповідно до пункту 5.6 Порядку в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Суд зазначає, що як в акті перевірки так і в акті обстеження земельної ділянки від 14.02.2012р., в порушення підпункту 5.6 пункту 6 Порядку, взагалі відсутні план - схема земельної ділянки, проте замість плану-схеми наявний запис про те, що державні акти на земельні ділянки додаються, проте, як зазначив позивач у позові жодних копій актів на право власності на земельну ділянку до акту додано не було.
Разом з тим, відповідач, на вимогу суду, ніяких письмових заперечень проти позовних вимог та будь - яких доказів у спростування заявлених позивачем вимог, до суду не надав.
Крім того, в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012р., зокрема, в розділі результати перевірки зазначено про наявність лише одного акту серії ЯА № 369545 та для виписування реквізитів іншого акту залишено вільне місце.
Також судом встановлено, що при складанні акту перевірки відповідачем не додержано вимог підпункту 4.2 пункту 4 Порядку, а саме при проведенні перевірки державним інспектором не встановлено:
- особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем;
- правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування;
- наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
- дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення;
- відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.
Підписи представників ТОВ «Агрофірма Шабо» в акті перевірки та в акті обстеження земельної ділянки відсутні, проте підпунктом 5.5 пункту 5 Порядку встановлено, що акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності).
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що згідно з актом від 13.03.2012 р., затвердженого головою Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, комісією встановлено наявність майна (багаторічних насаджень), що належить ТОВ «Агрофірму Шабо»на праві приватної власності, та встановлена відсутність межових знаків на земельних ділянках № 771/1 та 771/2 масиву № 41, на які громадянка ОСОБА_3 має державні акти на право власності на земельну ділянку. Таким чином, з викладеного, вбачається, що фактично обстежити земельні ділянки не уявляється можливим, оскільки межові знаки на даних земельних ділянках відсутні.
Відповідно до ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оцінюючи в сукупності вказані вище докази та зважаючи на встановлені вище порушення, суд вважає, що відповідачем порушено приписи Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних питаннях від 12.12.2003р. № 312, яким регламентовані процедура планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами, підготовчі заходи, які необхідно здійснити перед початком проведення перевірки.
За таких обставин, суд вважає, що під час розгляду даної справи встановлена протиправність дій відповідача по проведенню ним перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства та оформлення результатів зазначеної перевірки.
Зважаючи на положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно якого в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до переконання, що правомірність дій відповідача по проведенню 14.02.2012 року перевірки дотримання позивачем земельного законодавства та по складенню акту такої перевірки та акту обстеження земельної ділянки відповідачем не підтверджена, натомість спростована зібраними у справі доказами. У зв'язку з цим, в цій частині позов підлягає задоволенню.
Стосовно правомірності винесення оскаржуваного припису серії БД № 000539 від 14.02.2012 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО», суд зазначає наступне.
Як встановлено судом оскаржуваний припис винесено за результатами проведеної перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства, протиправність проведення якої та протиправність фіксації результатів якої підтверджена в ході розгляду справи.
Крім того, суд зазначає наступне, що відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (ч. 8 ст. 7 вказаного Закону).
Відповідно до підпункту 2.1 п. 2 Положення про порядок оформлення, видачі і реєстрації приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 09.03.2004р. № 67, припис - це обов'язкова для виконання письмова вимога державного інспектора, яка видається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення земельного законодавства та усунення його наслідків.
Підпункт 6.2 п. 6 Порядку № 312, встановлює, що з метою усунення наслідків виявленого поруш інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення (додаток 2). Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.
Відповідно до підпункту 6.3 п. 6 Порядку, припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий - вручається або надсилається поштою керівнику юридичної особи чи фізичній особі, які порушили земельне законодавство.
Натомість державним інспектором оскаржуваний припис складено з порушенням вимог, встановлених у додатку № 2 Порядку № 312.
Так в приписі не зазначено найменування власника чи користувача, місцезнаходження земельної ділянки, адреса, категорія земель. В приписі не вказано виявлених порушень, недоліків або інших обставин, які потребують ужиття необхідних заходів. Натомість, в приписі зазначено, що керівництво ТОВ «Агрофірма Шабо»використовує земельні ділянки загальною площею 7,1 га (3,62 га + 3,48 га), власником яких є громадянка ОСОБА_2 самовільно, що є порушенням ст. 211-б Земельного кодексу України та ст. 53-1 КУпАП.
Знову ж таки, з оскаржуваного припису, як і з актів, не вбачається, хто саме є порушником вимог земельного законодавства, чи керівництво ТОВ «Агрофірма Шабо»- необмежене коло посадових осіб ТОВ «Агрофірма Шабо», чи саме ТОВ «Агрофірма Шабо». Якщо мова в актах йде про керівництво, тобто про фізичних осіб, то з вказаних актів не вбачається хто конкретно є порушником, проте згідно із підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку, державний інспектор при проведенні перевірки повинен був це встановити.
В резолютивній частині припису не зазначено конкретних заходів, які необхідно здійснити.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України, оцінюючи наявний у справі припис серії БД № 000539 від 14.02.2012 року на предмет його законності, суд приходить до переконання про його невідповідність вимогам вказаного вище Порядку та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тому, такий припис не може створювати для позивача правових наслідків щодо його обов'язкового виконання та визнається судом протиправним.
Повне та об'єктивне встановлення усіх обставин справи та дослідження доказів у їх сукупності дозволяє суду стверджувати, що по факту протиправних дій відповідача щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства порушено законні права позивача, які підлягають судовому захисту, оскільки вказані дії спричинили до протиправного складанню акта такої перевірки, акту обстеження земельної ділянки та винесення незаконного припису на усунення виявлених порушень.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
У відповідності із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не скористався своїм правом та не довів суду правомірність своїх дій по проведенню ним перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства, оформлення результатів зазначеної перевірки та винесеного, за результатами такої перевірки, припису.
Таким чином, на підставі ст. 10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи позивача та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закон України «Про судовий збір»розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, в порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 32,19 гривень.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО»до відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки відносно ТОВ «Агрофірма ШАБО»14.02.2012 року, складання актів, припису та скасування припису - задовольнити.
Визнати протиправними дії відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області по проведенню 14.02.2012 року перевірки додержання товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО»вимог земельного законодавства .
Визнати протиправними дії відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області по складенню акту обстеження земельної ділянки від 14.02.2012 року, акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2012 року та припису серії БД № 000539 від 14.02.2012 року відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ШАБО».
Визнати протиправним та скасувати припис відділу Держкомзему у Білгород-Дністровському районі Одеської області серії БД № 000539 від 14.02.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Шабо» (код ЄДРПОУ - 26568643, р/р 26000964867823 в філії Першого Міжнародного Банку в м. Одесі, МФО 328191) сплачений судовий збір у розмірі 32 грн. 19 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.О. Cтефанов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2012 |
Оприлюднено | 05.07.2012 |
Номер документу | 24971684 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Стефанов С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні