Постанова

від 20.06.2012 по справі 5711/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 р. № 2а- 5711/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Караульна Ю.Л.,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Діакон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Діакон»(далі по тексту-ТОВ «НВФ «Діакон») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС (далі -ДПІ у Дзержинськом районі м. Харкова Харківської області ДПС), в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0004442305 від 03.05.2012 року, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 15 438,00 грн., з яких за основним платежем -15 438,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -0 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0004432305 від 03.05.2012 року, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 16 787,00 грн., з яких за основним платежем -13 424,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -3356,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірні податкові повідомлення-рішення суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ПП «Баварія-Ф», оскільки за даними операціями послуги були надані у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився. В запереченнях проти позову відповідач зазначив, що ТОВ «НВП «Діакон»порушено вимоги п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 ст. 14, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме підприємством занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2011 року у сумі 15 438 грн. та податок на додану вартість за листопад 2011 року у сумі 13 424 грн. по придбанню у ПП «Баварія-Ф»послуг, які не пов'язані з власною господарською діяльністю. Окрім того, податковий орган зазначив про наявність актів про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Баварія-Ф»за вересень, жовтень, липень, листопад, грудень 2011 року, що підтверджує відсутність факту реального вчинення господарських операцій ТОВ «НВФ «Діакон». У зв'язку із зазначеним проти позову заперечував та просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «НВФ «Діакон»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом -36985724, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва від 13.05.2010 року № 100283380.

Основними видами діяльності ТОВ "НВФ "Діакон" відповдіно до довідки про включення до ЄДРПОУ є виробництво медичної техніки, включаючи хірургичне устаткування та ортопедичних пристосувань, ремонт і технічне обслуговування медичної техніки, включаючи хірургічне устаткування та ортопедичних пристосовань, проектування та монтаж систем керування технологічними процесами, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, роздбрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами, дослідження і розробка в галузі технічних наук.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «НВФ «Діакон»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Баварія-Ф»код ЄДРПОУ 31635757, їх реальності та повноти відображення в обліку за період листопад 2011 року, за наслідками якої складений акт від 17.04.2012 року № 1143/2305/36985724.

03.05.2012 року з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС було винесене податкове повідомлення-рішення № 0004442305 від 03.05.2012 року, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 15 438,00 грн., з яких за основним платежем -15 438,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -0 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0004432305 від 03.05.2012 року, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 16 787,00 грн., з яких за основним платежем -13 424,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -3356,0 грн.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображення в акті від 17.04.2012 року № 1143/2305/36985724 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «НВФ «Діакон»п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 ст. 14, п. 138.8 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ПП «Баварія-Ф», котрі, на думку відповідача, реально не відбулись.

За матеріалами справи судом встановлено, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки актів про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Баварія-Ф»щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за вересень, жовтень, липень, листопад, грудень 2011 року.

Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 17.04.2012 року № 1143/2305/36985724, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що 01.07.2011 року між ПП «Баварія-Ф»(Виконавець) та ТОВ «НВФ «Діакон»(Замовник) укладено договір № Об-1, предметом якого є надання Виконавцем послуг по теоретичному та практичному навчанню спеціалістів підприємств роботі на портативних рентгенівських апаратах виробництва компанії ICM.S.A. (Бельгія) Aolong Dandong Radiiative Instruments (Китай).

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, згаданий договір визнається судом належним та допустимим доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані ПП «Баварія-Ф»податкову накладну № 510 від 31.10.2011 року на загальну суму 80 544,00 грн.( у т.ч. ПДВ -13 424,00 грн.), сторонами правочину складений та підписаний акт прийняття-передачі робіт № ОУ-3110-9 від 31.10.2011 року, якими підтверджено факт отримання ТОВ «НВФ «Діакон»послуг по теоретичному та практичному навчанню спеціалістів підприємств роботі на портативних рентгенівських апаратах, що є предметом вищевказаного договору.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Платіжне доручення, надане ТОВ «НВФ «Діакон»до матеріалів справи, засвідчує факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів у сумі 80 544,00 грн., що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату отриманих послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання угод між позивачем та ПП "Баварія-Ф" підтверджується податковою накладною, актом прийому - передачі робіт, платіжним дорученням, які містяться в матеріалах справи (а.с.36,37,38,).

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, договір укладені між позивачем та ПП "Баварія-Ф" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "НВФ "Діакон" та ПП "Баварія-Ф" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ПП "Баварія-Ф" був офіційно зареєстрований платником ПДВ та мав право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманих ним послуг у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, останні є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.

На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт використання отриманих ним послуг по теоретичному та практичному навчанню спеціалістів підприємств роботі на портативних рентгенівських апаратах виробництва компанії ICM.S.A. (Бельгія) Aolong Dandong Radiiative Instruments (Китай) з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Так, в матеріалах справи містяться наступні договори:

Договір купівлі-продажу від 13.05.2011 року № 130511-1V/11/5.414, укладений між ТОВ «Востокенерго»(Покупець) та ТОВ «НВФ «Діакон»(Продавець), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати майно у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього грошову суму на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору зазначено, що в суму договору входить первинне технічне обслуговування апарата після транспортування, передпродажна підготовка апарата, доставка до місця експлуатації, передача паспорту та Керівництва з експлуатації апарата, теоретичне та практичне навчання персоналу правилам експлуатації апарата.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами договору складений акт приймання -передачі обладнання, в якому сторонами зазначено, що в рамках договору проведено теоретичне та практичне навчання персоналу підприємства правилам та методам роботи на апараті. Окрім того, відповідно до листа від 15.05.2012 року № 2482/19, направленого на адресу ТОВ «НВФ «Діакон», ТОВ «Востокенерго»повідомило, що претензій щодо виконання умов договору до ТОВ «НВФ «Діакон»не має.

Договір від 09.06.2011 року № 090611-33y11/3.12/un, укладений між ТОВ «Востокенерго»(Покупець) та ТОВ «НВФ «Діакон»(Постачальник), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію та обладнання виробничо-технічного призначення, а Покупець зобов'язується прийняти поставлено у його власність продукцію та своєчасно сплатити її вартість у відповідності до умов договору. Відповідно до п. 3.4 вищевказаного договору зазначено, що Постачальник зобов'язується провести первинне технічне обслуговування апарата після транспортування, передпродажну підготовку апарату, доставити його до місця експлуатації, передати паспорт та Керівництво з експлуатації апарату, теоретичне та практичне навчання персоналу правилам експлуатації апарата.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами договору складений акт приймання -передачі обладнання, в якому сторонами зазначено, що в рамках договору проведено теоретичне та практичне навчання персоналу підприємства правилам та методам роботи на апараті. Окрім того, відповідно до листа від 14.06.2012 року № 06-07/3838, направленого на адресу ТОВ «НВФ «Діакон», ТОВ «Востокенерго»повідомило, що претензій щодо виконання умов договору до ТОВ «НВФ «Діакон»не має.

Договір від 05.08.2011 року № 0608, укладений між ТОВ ІЦ «Енергомаш»(Покупець) та ТОВ «НВФ «Діакон»(Постачальник), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю, а Покупець -на умовах договору прийняти та оплатити обладнання -портативний рентгенівський апарат. Відповідно до п. 2.2 вищевказаного договору зазначено, що в суму договору входить первинне технічне обслуговування апарата після транспортування, передпродажна підготовка апарата, доставка до місця експлуатації, передача паспорту та Керівництва з експлуатації апарата, теоретичне та практичне навчання персоналу правилам експлуатації апарата.

На виконання умов вищевказаного договору сторонами договору складений акт приймання -передачі обладнання, Інструкції користувача та проведення навчання, в якому сторонами зазначено, що в рамках договору проведено теоретичне та практичне навчання персоналу підприємства правилам та методам роботи на апараті. Окрім того, відповідно до листа від 17.02.2012 року № 870/527, направленого на адресу ТОВ «НВФ «Діакон», ТОВ ІЦ «Енергомаш»повідомило, що претензій щодо виконання умов договору до ТОВ «НВФ «Діакон»не має.

Окрім того, до матеріалів справи позивачем надані контракт купівлі-продажу від 04.04.2011 року № 20110330/02, контракт купівлі-продажу від 04.04.2011 року № 20110330/01, контракт купівлі-продажу від 12.08.2011 року № L110812, які підтверджують факт придбання ТОВ «НВФ «Діакон»портативних рентгенівських апаратів.

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ПП "Баварія-Ф" суд зазначає, що факт реальності господарської операції доведено вище.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам приймання-передачі послуг та обладнання, платіжним дорученням, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складання податковим органом актів про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента - ПП «Баварія-Ф».

При цьому суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не надано суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ТОВ «НВФ «Діакон»або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги а. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, котрим встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень -рішень № 0004442305 від 03.05.2012 року, № 0004432305 від 03.05.2012 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень -рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Діакон" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст.94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Діакон" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 03.05.2012 року № 0004442305 та від 03.05.2012 року № 0004432305.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничої фірми "Діакон" (61045, м. Харків, пров. Кузнецький, б.1, код 36985724) судовий збір у розмірі 322,18 грн. (триста двадцять дві гривні 18 коп).

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено 20.06.2012 року

Суддя С.О. Чудних