Постанова

від 11.05.2012 по справі 2-а/1970/1837/12

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2-а/1970/1837/12         УКРАЇНА ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И                      Справа № 2-а/1970/1837/12 "11" травня 2012 р.                                                                                       м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:   головуючого судді                                   Хрущ В. Л., за відсутності позивача та відповідача, розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі до Товариства з обмеженою відповідальністю  інноваційної науково-виробничої фірми «Інтехфонд» про стягнення коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, -                                  В С Т А Н О В И В: Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю інноваційної науково-виробничої фірми «Інтехфонд»  (далі –відповідач, ТОВ ІНВФ «Інтехфонд» про стягнення коштів на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В обґрунтування заявлених вимог, Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі посилається на те, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не здійснив відшкодування Пенсійному фонду понесених ним у І кварталі (з 01січня-по 31 березня)2012 року витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»–«з»ст. 13 Закону України  «Про пенсійне забезпечення». А тому, враховуючи наведене, позивач просить в судовому порядку стягнути з ТОВ ІНВФ «Інтехфонд»на користь управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі несплачену в добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 522,40 грн. Сторони в судове засідання – не з'явились та явку представників - не забезпечили, про причини неявки суд –не повідомили, будь-яких клопотань на адресу суду від них –не надходило, хоча про розгляд справи повідомлялись у визначеному законом порядку: позивач –за адресою, вказаною в позові, відповідач - за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду. Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи з їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів,- враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, а також враховуючи відповідну заяву позивача про розгляд справи без його представника, - суд, у відповідності до положень статей 12, 41, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини. Відповідач, ТОВ ІНВФ «Інтехфонд»(ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 14029415), зареєстрований як юридична особа з 19.03.1999 року.      Крім того, відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в м. Тернополі,  і відповідно, є страхувальником в розумінні пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З матеріалів справи вбачається, що на обліку в органах Пенсійного фонду України перебувають колишні працівники ТОВ ІНВФ «Інтехфонд», яким призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу ХV  Прикінцевих положень «Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»- в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. А тому, у відповідності до чинного законодавства, на відповідача покладено обов'язок по відшкодуванню Пенсійному фонду сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,   як підприємством на якому ці особи працювали, - у встановленому законом порядку. Станом на квітень 2012 року   ТОВ ІНВФ «Інтехфонд» позивачем нараховано до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 року на суму 522,40 грн. Однак, як свідчать матеріали справи, вищезазначені витрати позивача на виплату та доставку пенсій у встановлені строки відповідачем добровільно не відшкодовані. Таким чином на час розгляду судом даної  справи  -  заборгованість відповідача залишається несплаченою та становить 522,40 грн. Наявність вищезазначеної суми заборгованості підтверджується матеріалами справи, зокрема: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»за 2012 рік, повідомленнями про вручення відповідачу вищезазначених розрахунків, обґрунтованим розрахунком суми позову для відшкодування  витрат на виплату та доставку пільгових пенсій станом за період з 01.01.2012  року по 31.03.2012 року. Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, а також надану відповідачем заяву про визнання позову, та надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги  є обґрунтованими, доведеними належним чином, визнанні відповідачем, а тому підлягають задоволенню, - з огляду на наступне. Спеціальним законом, який передбачає порядок призначення пенсій з 01.01.1992 року,- є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991р. №1788-ХІІ. Так, пунктами «б»-«з»статті 13 вищезазначеного Закону визначено коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до положень статті 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»Пенсійний фонд - є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій. Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено, зокрема, в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663. Визначенням сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Згідно з вимогами п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-ІV, Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»№400/97-ВР від 26.06.1997 року та п. 6.1 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 6.4. розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25–го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно з пп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/20, Пенсійний фонд України має право стягувати з платників страхових внесків їх несплачені суми. Статтею 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV встановлено, що спори, що виникають з правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду України у судовому порядку. Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з частиною 1 статті 69 та частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України -  доказами в адміністративному судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі  яких суд  встановлює  наявність  або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі,  та інші обставини,  що мають значення для правильного вирішення справи.    Відтак, беручи до уваги вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті,  в їх сукупності, а також враховуючи, що на час судового розгляду справи сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 522,40 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими та відповідають чинному законодавству. Таким чином, - позов підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з ТОВ  ІНВФ «Інтехфонд»на користь управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у заявленому в позові розмірі –522,40грн.     Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі  з відповідача - не стягуються.   Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 12, 41, 69-71, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -                             П О С Т А Н О В И В: 1.          Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі –задовольнити. 2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю інноваційної науково-виробничої фірми «Інтехфонд» (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ –14029415,  вул. Л. Українки, 2б, м. Тернопіль) на користь  Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі (ідентифікаційний код  - 21157094, вул. Руська, 17, м. Тернопіль) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку  пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року - у сумі 522,40 грн. (п'ятсот двадцять дві гривні 40 копійок),  - шляхом перерахування вказаних коштів за наступними реквізитами: п/р№2560530200519, в Філії - Тернопільське обласне управління  АТ «Ощадбанк»ПАТ «Державний Ощадний банк України», кодування платежу –50020500, МФО 338545. Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя                       (підпис)                                                                         Хрущ В. Л.                                                 Копія вірна: Суддя                                                                                                    Хрущ В. Л.