Постанова
від 27.06.2012 по справі 3023/12/2070
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 червня 2012 р. № 2-а- 3023/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Межерицького А.А.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства"Слово РК" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Слово РК", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі міста Харкова, в якому з урахуванням уточненних позовних вимог просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м.Харкова № 0003041501 від 28.11.2011 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на додану вартість у загальній сумі 31464 грн. в тому числі за основним платежем -31464,00 грн. та стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Слово РК» судові витрати.

Представник Позивача в судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача не прибув, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом протокольною ухвалою було замінено відповідача в порядку правонаступництва з Державної податкової інспекції у у Фрунзенському районі м. Харкова на Індустріальну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Під час розгляду справи судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова на підставі п.1 та п. 3 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами та доповненнями п.п. 20.1.4 п.20.1 ст..20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ було проведено камеральну перевірку за звітний податковий період за ІІ кв. 2011 року.

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 08.11.2011 року № 3417/15-107/34466538/259 в якому зафіксовані порушення встановлені відповідачем.

На підставі висновків акту від 08.11.2011 року № 3417/15-107/34466538/259 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003041501 від 28.11.2011 року, про визначення суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 31464 грн., в тому числі за основним платежем - 31464,00 грн.

ПП «Слово РК» не погодившись с прийнятим податковим повідомленням рішенням було подано скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області, яку рішенням ДПА у Харківській області від 25.01.2012 року № 350/10/25-203 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

ПП «Слово РК» було подано скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення № 0003041501 від 28.11.2011 року та рішення ДПА у Харківській області від 25.01.2012 року № 350/10/25-203, якою рішенням ДПС України від 23.02.2012 року № 3273/6/10-2415 повідомлення-рішення 0003041501 від 28.11.2011 року, а також рішення ДПА у Харківській області від 25.01.2012 року № 350/10/25-203 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

В Акті перевірки зазначено, що ПП «Слово РК» в порушення ст. 150.1 розділу III та пункту 1 і 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України включило до складу р. 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на прибуток за II кв. 2011 року суму 475830 грн., з якої 116961 грн. - сума самостійно виявлених помилок, отримана за результатом здійснення господарської діяльності до 01.01.2011 р. (у відповідності до декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року).)

Проте, відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми розділу III ПКУ застосовуються починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, до вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми «пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. Зокрема, згідно з якими, у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.

Така позиція відповідає приписам статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами І календарного кварталу.

Таку думку також підтверджує податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом від 29.03.2003 р. N 143, оскільки сума збитків попереднього року включається до рядку 04.9, який акумулюється у рядку 04 "Валові витрати", та податкова декларація з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом від 28.02.2011 р. N 114, оскільки сума збитків попередніх періодів вказується у рядку 06.6 декларації, акумулюється у рядку 06.6 "інші витрати" та, відповідно, включається до рядку 04 "витрати, що впливають на об'єкт оподаткування", тобто вони складаються з усіма витратами звітного податкового періоду та стають витратами звітного періоду.

Починаючи з II кварталу 2011 року, до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від"ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України встановлюють, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Обмежень витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначені законодавчі норми не містять.

Проте ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова у Акті перевірки не враховує, що об'єкт оподаткування в першому кварталі 2011 року визначено за нормами ст. 3 Закону про прибуток шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань, визначених згідно з нормами цього Закону. При цьому до складу витрат згідно з п. 6.1 Закону про прибуток включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами попереднього податкового року.

Суд зазначає, що не слід приймати до уваги посилання податкового органу щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками саме І кварталу 2011 року.

Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Заборони на перенесення збитків 2008 - 2010 років до складу збитків другого кварталу 2011 року немає. Навпаки, п. 150.1 ПК України встановлює загальне право на облік від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів. Пункт 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України встановлює лише особливості застосування п. 150.1 ПК України, пов'язані з тим, що розділ III ПК України набув чинності лише 1 квітня 2011 року. Але і він не містить прямої заборони на включення збитків, що виникли до 1 січня 2011 року. В ньому відсутні категоричні слова «виключно», «тільки», «саме» щодо збитків першого кварталу 2011 року.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Пункт 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України визначає лише те, що сума від'ємного значення за результатами першого кварталу підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Але ж сума від'ємного значення за результатами першого кварталу утворена з урахуванням збитків, що виникли до 2011 року і цілком законно включених до витрат першого кварталу, на підставі п. 22.4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв тоді. І, враховуючи відсутність заборони на перенесення цього від'ємного значення першого кварталу в наступні періоди в повному обсязі, платник податку має повне право враховувати не тільки збитки першого кварталу 2011 року, але і збитки минулих років.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 4 ПКУ податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 ПКУ будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 ПКУ установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 ПК України та не містять повноважень щодо звуження визначеного ПК України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Приписами ст. 19 Конституції України встановлено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіркою виконання цих вимог норми процесуального закону з боку відповідача, дотримання вимог щодо обґрунтованості висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення встановлено не виконання відповідачем п.п. 1, 3-6, 9 зазначеної норми.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду справи, то поданий Приватним підприємством "Слово РК" позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Слово РК" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова № 0003041501 від 28.11.2011 року .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Слово РК " (61082, м. Харків, просп. Московський, 232, кв. 41, код ЄДРПОУ 34466538) 314 (триста чотирнадцять) грн. 64 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 2 липня 2012 року.

Суддя Панов М.М.

СудХарківський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення27.06.2012
Оприлюднено05.07.2012
Номер документу24971949
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —3023/12/2070

Ухвала від 07.03.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панов М.М.

Постанова від 27.06.2012

Адміністративне

Харківський окружний адміністративний суд

Панов М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні