Постанова

від 26.06.2012 по справі 4366/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 р. № 2-а- 4366/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Подобайло І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001471702 від 27.03.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та №000148/1702 від 27.03.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова від 31.01.2012 року № 260, організовано проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 з 13.02.2012 року протягом 10 робочих днів. Наказом ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова без номеру та без дати продовжено термін проведення виїзної планової перевірки з 27.02.2012 по 02.03.2012 року.

За результатами перевірки 12.03.2012р. фахівцями ДПІ складений акт №138/17217/2962215622. Однак, на підставі акту перевірки від іншої дати - 13.03.2012 р. (який позивачу не надсилався, та з яким він не був ознайомлений) ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова були винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно висновку акту перевірки від 12.03.2012р. податковими ревізорами-інспекторами встановлені порушення п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, було занижено податок з доходів фізичних осіб, утриманий з сукупного чистого доходу, який було одержано в періоді з 01.01.2011 по 30.05.2011 року на суму 19 971,94 грн. та п.п.3.1. п.3.1 ст.3,п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.4. п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п. 198.4, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого в період з 01.01.2009 по 31.12.2011 р. занижено податок на додану вартість у розмірі 25 862,00 грн.

Фактичною підставою, для такого висновку відповідача стосовно порушень законодавства стали його необґрунтовані припущення щодо ознак фіктивності контрагентів позивача, а саме: ПП «Альянс-СД» (код 36573507), ТОВ НПК «Ресурспром» (код 37148631), ПП «РТО» (код 37004613), які на думку відповідача, мають ознаки фіктивності, оскільки не знаходяться за юридичною адресою і, як наслідок, без наданих на те повноважень, угоди з цими контрагентами визнані відповідачем нікчемними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, зазначивши, що висновки відповідача про нікчемність правочинів базуються лише на припущеннях і не можуть бути підставою для визнання укладених ФОП ОСОБА_4 правочинів нікчемними. Ухвалою суду від 15.05.2012р. замінено відповідача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

У судовому засіданні та наданих до суду запереченнях представник відповідача проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, суми податкових зобов'язання, визначені у спірних податкових повідомленнях - рішеннях, є обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 04.10.2005 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Матеріали справи свідчать, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведена документальна планова перевірка ФОП ОСОБА_1. Результати перевірки оформлені актом 12.03.2012р. №138/17217/2962215622.

Відповідно до п. 1.15 зазначеного Акту - «… перевіркою не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи яких визнано судом недійсними…».

Разом з тим, висновками акту перевірки від 12.03.2012р. встановлено порушення п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, було занижено податок з доходів фізичних осіб, утриманий з сукупного чистого доходу, який було одержано в періоді з 01.01.2011 по 30.05.2011 року на суму 19 971,94 грн.; п.п.3.1. п.3.1 ст.3,п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.4. п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п. 198.4, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого в період з 01.01.2009 по 31.12.2011 р. занижено податок на додану вартість у розмірі 25 862,00 грн.

Однак на підставі акту документальної планової перевірки від іншої дати (13.03.2012р.) начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкові повідомлення - рішення № 0001471702 від 27.03.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та № 000148/1702 від 27.03.2011р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення окрім зазначення невірної дати, містять невідповідаючу дійсності інформацію щодо платника податків відносно якого винесені рішення, а саме: в них зазначено код ЄДРПОУ та податкову адресу, які не належить ФОП ОСОБА_1

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч.4 п.7 розділу I Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок, розрахунках та інших матеріалах не допускаються різного роду виправлення цифрових показників, дат та інших даних.

Проте всупереч цього, відповідач, листом від 28.03.2012 р. вих. №2109/10/17-224 вніс зміни у податкові повідомлення-рішення стосовно місця знаходження позивача та номеру облікової картки платника податків.

Суд зауважує, що жодним нормативним чи законодавчим документом не передбачена можливість чи право податкового органу вносити до службового документу зміни, після їх складання та підписання.

З приводу виявлених в акті перевірки протиріч, взаємовиключаючих обставин, невідповідностей, виправлень судом було зобов'язано відповідача надати письмові пояснення. Однак, відповідач пояснень з цього приводу не надав.

Як свідчать матеріали справи, висновок відповідача стосовно порушень законодавства позивачем базується на необґрунтованому припущенні щодо ознак нікчемності угод позивача з ПП «Альянс-СД» ( код ЄДРПОУ: 36573507), ТОВ НПК «Ресурспром» (код ЄДРПОУ: 37148631), ПП «РТО» (код ЄДРПОУ: 37004613), які на думку відповідача, мають ознаки фіктивності, оскільки не знаходяться за юридичною адресою.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

У період, що перевірявся позивач мав взаємовідносини з ПП «Альянс-СД» (код ЄДРПОУ: 36573507), ТОВ НПК «Ресурспром» (код ЄДРПОУ: 37148631), ПП «РТО» (код ЄДРПОУ: 37004613).

За умовами договору №1 від 10.01.2011р. ФОП ОСОБА_1 придбала у ПП «Альянс-СД» господарчі товари в асортименті (каністри, відра, бідони, щітки, фарби, креми для взуття, та ін.) відповідно до наявних в матеріалах судової справи податкової накладної № 56 від 10.01.2011р. та видаткової накладної № 0026201 від 10.01.2011 р. на суму 21037,87 грн. (ПДВ -3506,31 грн.), податкової накладної № 0000022 від 01.02.2011 р. та видаткової накладної № 22 від 01.02.2011 р. на суму 28214,62 ( ПДВ- 4702,44 грн.), згідно з якими відбулось фактичне отримання товару.

За умовами договору № 0104 від 01.04.2011р. ФОП ОСОБА_1 придбала у ПП «РТО» господарчі товари в асортименті (каністри, рукомийники, сушки для посуду, корзини для паперу креми для взуття , щітки для догляду за взуттям, та ін.) відповідно до податкової та видаткової накладних №43 від 04.04.2011р. на суму 32198 грн. (ПДВ - 5366,41), згідно з якими відбулось фактичне отримання товару.

За умовами договору №1883 від 01.12.2010 р. ФОП ОСОБА_1 придбала у ТОВ НПК «Ресурспром» господарчі товари в асортименті відповідно до податкової та видаткової накладних № 77112 від 01.12.2010 р. на суму 78324 грн. (ПДВ - 13054,09 грн.), згідно з якими відбулось фактичне отримання товару.

Сплата за договорами з ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО» проведена у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальників товару. Факт придбання господарчих товарів та факт реальності зазначених угод підтверджується виписками ПАТ «Перший Український міжнародний банк», які свідчать про перерахування ФОП ОСОБА_1 грошових коштів на користь ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО».

Підтвердженням передачі товару від поставщика покупцю є журнал реєстрації довіреностей позивача та копії довіреностей.

Копії договорів, первинних документів, виписок банку по взаємовідносинам з ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО» надані позивачем, спростовують висновки акту перевірки від 12.03.2012р. №138/17217/2962215622 щодо порушення ФОП ОСОБА_1 вимог п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України в частині непідтвердження складу витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Для здійснення господарської діяльності у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_1 орендує склад за адресою м.Харків, вул.Шевченко, 327, про що свідчать договір оренди №15 від 01.03.2010 р. укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОК «Житлово-будівельний кооператив «Шевченківський», акти прийому-передачі приміщення за договором оренди, додаткова угода №1 від 26.05.2010р. про внесення змін до договору оренди №15, додаткова угода №2 від 31.08.2010р. про продовження строку дії договору оренди №15, додаткова угода №3 від 31.12.2010р. про продовження строку дії договору оренди №15, додаткова угода №4 від 17.02.2011р. про внесення змін до договору оренди №15, додаткова угода №5 про продовження строку дії договору оренди №15 та продовження строку його дії, додаткова угода №6 від 31.12.2011р. про продовження дії договору оренди №15, акт сдачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000563 від 31.12.2010, акт сдачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000614 від 31.01.2011, акт сдачі-приймання робіт ( надання послуг) № ОУ-0000667 від 28.02.2011,акт сдачі-приймання робіт ( надання послуг) № ОУ-0000783 від 30.04.2011.

Про реальність господарських зобов'язань ФОП ОСОБА_1 свідчать договори поставки товарів, отриманих від ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО», на реалізацію, укладених позивачем з ТОВ «Будмен Інтер» - договір № 30-11/636 від 30.11.2010р. з додатковою угодою від 10.11.2011р., строк дії до 31.12.2012р., ППТФ «ЮСІ» - договір № 0510/10 від 05.10.2010, строк дії до 31.12.2011р., ТОВ «Будмен» -договір № 13-11/635 від 13.11.2010р. з додатковою угодою від 10.11.2011р., строк дії до 31.12.2012р.,ТОВ «Альфа-Ритейл» - договір № 110Р-0513 від 08.10.2010р. строк дії до 08.10.2011р.,ТОВ «Виал-Маркет» -договір № 110Р-322 від 08.10.2010р. строк дії до 08.10.2011р.

На виконання п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів правомірно та обґрунтовано віднесла витрати, пов'язані із реальним здійсненням діяльності по виконанню умов зазначених господарських договорів.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Положеннями п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», діючим на момент взаємовідносин з ТОВ НПК «Ресурспром» та ст. 201 Податкового Кодексу України, діючим у теперішній час, передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до пп. 7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду, у т.ч., у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України «Про податок на додану вартість» та розділу V Податкового кодексу України - податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ. Об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Під час перевірки не встановлено формування податкового кредиту, виходячи з вартості товарів, послуг вище звичайних. Також не встановлено формування податкового кредиту по операціям з придбання, виготовлення товарів, послуг, основних фондів і таке інше, що використовуються не у межах господарської діяльності, чи в неоподатковуваних ПДВ операціях, позивачем були надані відповідачеві усі податкові накладні.

Таким чином, усі суми, що були включені до складу податкового кредиту, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Відповідно, порушення вимог п.п.3.1. п.3.1 ст.3,п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.4. п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п. 198.4, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 ПК України відсутні, відтак нарахування зобов'язань з ПДВ та застосування штрафних санкцій є неправомірним.

Висновки відповідача щодо порушення ФОП ОСОБА_1 п.п.3.1. п.3.1 ст.3, п.п.7.2.3. п.7.2, п.п.7.4.4. п.7.4., п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2, п.198.3, п. 198.4, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 ПК України про заниження податку на додану вартість у розмірі 25 862,00 грн. (у т.ч. за грудень 2010 - 13054,00 грн; у січні 2011 - 3506,00 грн, у лютому 2011 - 4702,00 грн., у квітні 2011 - 4600,00 грн.) ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства України.

Перевіряючи обґрунтованість судження ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про нікчемність правочинів, укладених між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО», суд вважає за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9). В силу положень п.18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК). Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У ході розгляду справи з матеріалів акту перевірки від 12.03.2012р. №138/17217/2962215622 судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами згаданих правочинів, до правового статусу сторін спірних договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду немає.

З огляду на викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень, висновок відповідача про нікчемність правочинів слід визнати необґрунтованим. Документи обов'язкової податкової звітності, інші первинні документи платника податків не містять фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника наміру незаконно заволодіти майном держави. Спірні правочини не оскаржені в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових актів про визнання спірних правочинів недійсними.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова щодо того, що спірний договори поставки, укладені між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО», містять ознаки нікчемності не ґрунтуються на наведених нормах законодавства та встановлених обставинах справи.

Копії долучених до матеріалів справи податкових накладних, видаткових накладних не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо отримання коштів матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано до суду докази на підтвердження фіктивності наданих позивачем документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів, або на несумісність зазначених в документах товарів з власною господарською діяльністю ФОП ОСОБА_1 У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ФОП ОСОБА_1 збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагента, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

Аналізуючи положення ст.ст.203, 215, 216 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем в судовому засіданні належного виконання сторонами договору, реальності укладеного правочину.

На момент здійснення господарських операцій постачальники позивача були платником податку на додану вартість. Судом встановлено, що фактичне виконання господарських операцій підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, тощо. При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінансово - господарською документацією. Податкові накладні оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено. Згідно зазначених податкових накладних, позивачем включено відповідні суми до складу податкового кредиту відповідного періоду та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, господарські операції ФОП ОСОБА_1 та ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО» проведені в бухгалтерському та податковому обліку, з якого вбачається реальне придбання товарів та розрахунки з постачальниками таких товарів, отже податковий кредит правомірно відображено в податкових деклараціях з ПДВ.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Отже, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. На момент проведення перевірки, у ФОП ОСОБА_4 були наявні податкові накладні на кожну поставку товару, які відповідали вимогам законодавства та були виписані особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів ФОП ОСОБА_1 з ПП «Альянс-СД», ТОВ НПК «Ресурспром» та ПП «РТО».

Суд зауважує, що невиконання свого зобов'язання щодо надання податкової звітності або не знаходження за юридичною адресою тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Відповідно до п.180.1 ст.180 Податкового кодексу України, платник податку - будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному цим Кодексом. Виходячи з приписів Податкового кодексу України відповідальність за порушення вимог чинного законодавства несе саме платник податку.

Окремо слід зазначити, що згідно з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 р. по справі № 2а/04/0/10081/11 висновки про те, що правочини між ПП «РТО» і підприємствами - постачальниками та підприємствами-покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків та є нікчемними - були винесені податківцями без дослідження первинних документів та даних, що стосуються господарської діяльності позивача.

Взаємовідносини ПП «РТО» з постачальниками та покупцями, здійснення господарських операцій - достовірно підтверджені податковими накладними, які не мали будь-яких недоліків, та порядок заповнення яких відповідав встановленим чинним законодавством вимогам.

Правомірність та реальність здійснення господарських операцій за договорами між ПП «РТО» і підприємствами - постачальниками та підприємствами-покупцями також підтверджується належними доказами, а саме окрім копії договорів, специфікацій та податкових накладних, видатковими накладними, рахунками-фактурами, договорами поставки, , складськими накладними, платіжним дорученнями. Всі угоди, які були укладені між позивачем та постачальниками і покупцями, повністю виконувалися сторонами.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ст.72 КАСУ - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятих податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 27.03.2011р. № 0001481702, № 0001471702, які винесені відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 02.07.12р.

Суддя Заічко О.В.