Рішення

від 03.07.2012 по справі 1924-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

03.07.2012Справа №5002-11/1924-2012

за позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь, в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Алушта,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Баргузін, м.Алушта,

про стягнення 20 921,76 грн.

Суддя С. С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача - ОСОБА_1, представник по довіреності № 572 від 01.01.2012

від відповідача - Михайловський М.І., директор

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь, в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Алушта, звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Баргузін, м.Алушта, про стягнення 20 921,76 грн., в тому числі: 20 000,00 грн. основного боргу, 751,29 грн. пені, 21,00 грн. інфляційного збільшення за період з 09.03.12 по 31.05.2012 р. та 3% річних за період з 09.03.2012 р. по 08.06.2012 р. у сумі 149,47 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконував зобов'язання за договором постачання № 02/59-К-ПГ від 12.12.2011 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь, в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Алушта, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Баргузін, м.Алушта, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду за примусовим стягненням заборгованості та нарахованими 3 %, інфляцією та пенею.

В судовому засіданні 03.07.2012 сторонами був наданий акт звірки взаємних розрахунків, який свідчить що відповідачем було здійснено погашення основної суми заборгованості у розмірі 20 000,00 грн. після порушення провадження по справі.

Відповідач не скористався своїм правом подання письмового відзиву на позовну заяву.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь, в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Алушта, (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Баргузін, м.Алушта, (споживач) був укладений договір постачання № 02/59-К-ПГ від 12.12.2011 р., пунктом 1.1 якого передбачено, що постачальник зобов'язується в 2012 році поставити, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити в строки та в порядку, визначені цим договором, природний газ в обсязі 41 тис. куб. м.

Відповідно до пункту 5.2 договору про місячний обсяг поставленого газу в строк до 2-го числа місяця, наступного за звітним, складається акт приймання-передачі газу, підписаний представником постачальника та представником споживача, скріплений їх печатками, який є підставою для остаточних розрахунків сторін.

Згідно з пунктом 6.5 договору споживач в строк до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, здійснює попередню оплату обсягів газу в розмірі 100% вартості обсягу газу, вказаного в заявці, наданій згідно пункту 1.1 цього договору.

У випадку проведення корегування об'єму газу згідно п.1.3 в сторону збільшення, споживач здійснює оплату за відкоректований об`єм газу не пізніше дати надання заявки на корегування.

Відповідно до п. 6.9 договору, грошові кошти, які поступили від споживача, постачальник зараховує як попередню оплату при умові відсутності у споживача заборгованості по даному договору. При наявності заборгованості споживача по даному договору постачальник зараховує кошти, які поступили від споживача, як погашення заборгованості за газ, переданий по даному договору в минулі періоди, незалежно від вказаного в платіжному дорученні споживача призначенні платежу.

Якщо сума здійсненої споживачем попередньої оплати менше вартості газу вказаного в акті споживач здійснює остаточний розрахунок за спожитий газ в продовж 5 банківський днів після підписання сторонами акта, (п.6.10 договору).

В пункті 6.12 договору сторони передбачили, що звірка розрахунків здійснюється сторонами щоквартально на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем, акта приймання-передачі газу та інших первинних документів до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 11.1 вказаного вище договору сторонами встановлений строк дії договору, який набирає чинності з 01 січня 2012 року та діє в частині постачання газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного їх здійснення.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного договору позивачем був поставлений відповідачеві природний газ: у лютому 2012 року в обсязі 8,184 тис. куб. м. на загальну суму 38 430,56 грн.; у березні 2012 р., в обсязі 6,122 тис. куб.м., на суму 28747,79 грн., в квітні 2012 р., в обсязі 1,459 тис. куб.м., на суму 6 851,20 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі від 29.02.2012, 31.03.2012, 30.04.2012, підписаним обома сторонами без зауважень та заперечень та скріпленим печатками підприємств (а. с. 22-25).

Втім, як стверджує позивач, відповідачем оплата за поставлений газ своєчасно та в повному обсязі здійснена не була, через що заборгованість останнього перед Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь, в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Алушта, на день розгляду справи складала 20 000,00 грн. Вказаний розмір заборгованості підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків від 05.06.2012 року, підписаним сторонами без зауважень і заперечень та скріпленим печатками підприємств (а.с. 25).

Як свідчать матеріали справи, а саме підписаний сторонами та скріплений печатками акт звірки взаємних розрахунків та банківські виписки, за червень 2012, заборгованість в сумі 20 000,00 грн. сплачена відповідачем після порушення провадження по справі. З огляду на викладене, провадження по справі в частині стягнення 20 000,00 грн. основної заборгованості підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги в частині стягнення 21,00 грн. інфляційного збільшення за період з 09.03.12 по 31.05.2012 р. та 3% річних за період з 09.03.2012 р. по 08.06.2012 р. у сумі 149,47 грн., 751,29 грн. пені, за період з 09.03.2012 по 08.06.2012, підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 7.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення умов п. 6.10 цього договору споживач погашає постачальнику заборгованість відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за несвоєчасний остаточний розрахунок.

Приймаючи до уваги те, що відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, заявлена позивачем до відшкодування сума пені у розмірі 751,29 грн. розрахована правомірно.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що заявлені позивачем суми інфляційних втрат за період з 09.03.12 по 31.05.2012 р. у розмірі 21,00 грн. та 3% річних за період з 09.03.2012 р. по 08.06.2012 р. у сумі 149,47 грн. обчислені позивачем вірно, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Господарські витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору суд покладає на відповідача згідно з положеннями стаття 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 03.07.2012 р.

З урахуванням викладеного, керуючись п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Баргузін, (98500, м.Алушта, вул..Леніна, 26, оф.2-8, ЄДРПОУ 34781923) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», м.Сімферополь, в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз», (98500, м.Алушта, вул..Виноградна, 15, ЗКПО 25136367) 751,29 грн. пені, 21,00 грн. інфляційного збільшення, 149,47 грн. 3% річних, 1609,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 20 000,00 грн. основного боргу провадження по справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.С. Потопальський