Рішення

від 25.06.2012 по справі 8/5007/33/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" червня 2012 р. Справа № 8/5007/33/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №21-08/700 від 15.08.11р.

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. №3 від 25.06.12р.

Ващенко О.О. - директор

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів" (м.Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Комерційно-виробнича компанія "Крупинка" (м.Житомир)

про стягнення 15641,76 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 15641,76 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу від 20.10.11р., з яких 14996,40 грн. - сума основного боргу, 107,82 грн. - 3% річних та 537,54 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що відповідач частину суми основного боргу в розмірі 6000,00 грн. сплатив позивачеві після порушення провадження у справі. В підтвердження надав копії платіжних доручень. Позовні вимоги підтримав в частині стягнення 8996,37 грн. основного боргу, а також в частині стягнення 3-ох% річних та пені з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача в засіданні суду позовні вимоги в частині стягнення 8996,37 грн. основного боргу та в частині стягнення пені і 3-ох% річних визнали.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір купівлі-продажу №19 Д (11) від 20.10.11р., додатки до договору, накладну, довіреність, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків, лист, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.11р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №19 Д (11) (а.с.7-12), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується в порядку та на умовах даного договору передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Асортимент та ціна зазначаються в накладній (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 7.3 вказаного договору, відповідач оплачує 100% вартості партії товару на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов даного договору, позивач поставив, а відповідач прийняв передбачений договором товар на суму 31996,40, що підтверджується накладною №2201385 від 13.03.12р. та довіреністю №3 від 13.03.12р. (а.с.19-21).

Пунктом 8.3 договору сторони визначили, що відповідач зобов'язаний повно та своєчасно виконувати зобов'язання щодо оплати товару у відповідності з умовами даного договору.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості товару виконав частково, сплативши позивачеві 17000,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №460 від 24.05.12р. (а.с.22).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у листі №15 від 16.05.12р. (а.с.24) суму боргу визнав, проте повністю не розрахувався з позивачем, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 14996,40 грн. (31996,40 грн. - 17000,00 грн.).

Однак, після порушення провадження у справі відповідач сплатив позивачеві частину суми боргу в розмірі 6000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення №501 від 06.06.12р., №539 від 18.06.12р. та №545 від 20.06.12р.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 6000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмета спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Разом з тим, суд задовольняє позов в частині стягнення 8996,40 грн. основного боргу (1499640 грн. - 6000,00 грн.), з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору купівлі-продажу №19 Д (11) від 20.10.11р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 і ч.2 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі та у встановлений п.7.3 договору строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8996,40 грн. основного боргу суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 107,82 грн. 3% річних та 537,54 грн. пені.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 107,82 грн. 3% річних проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.9.1 договору, за несвоєчасну оплату вартості відпущеної продавцем партії товару, відповідач сплачує продавцю пеню з розрахунку 0,5% від суми боргу за кожний день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягає задоволенню в сумі 537,54 грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав, в судовому засіданні суму основного боргу визнав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8996,40 грн. основного боргу, 107,82 грн. 3% річних та 537,54 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 6000,00 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду і частину суми основного боргу сплатив під час розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Комерційно-виробнича компанія "Крупинка", 10031, м. Житомир, вул. Щорса, 169, код ЄДРПОУ 35627247

на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський комбінат харчових концентратів", 49800, м. Дніпропетровськ, вул. Молодогвардійська, 1, код ЄДРПОУ 00374048

- 8996,40 грн. - основного боргу;

- 107,82 грн. - 3% річних;

- 537,54 грн. - пені;

- 1609,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 6000,00 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання: 02/07/12

Суддя Давидюк В.К.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (рек. з пов. про вручення)