Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-37/5614-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/5614-2012 13.06.12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрегіон»

Про стягнення 82 000,00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача : не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрегіон»про стягнення 82 000,00 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за отриманий товар.

Ухвалою суду від 03.05.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/5614-2012 та призначено її розгляд на 23.05.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через службу діловодства господарського суду 22.05.12 р. від позивача надійшли витребувані документи, які було залучено до матеріалів справи та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, яке господарський суд задовольнив.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.12 р. не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Зокрема, відповідно до повідомлення відділення поштового зв'язку -«за закінченням терміну зберігання».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи-учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Приймаючи до уваги викладені обставини, господарський суд ухвалою від 23.05.12 р. відклав розгляд справи № 5011-37/5614-2012 на 13.06.2012 р. та повторно зобов'язав відповідача виконати вимоги ухвали суду від 03.05.2012 р. у даній справі.

У судове засідання13.06.12 р. представник позивача не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання 13.06.12 р. повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників учасників судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімрегіон»товар на загальну суму 199 636,47 грн., що підтверджується видатковими накладними № ОтБ-0000062 від 06.05.10 р. на суму 29 013,98 грн., № ОтБ-0000064 від 14.05.10 р. на суму 31 245,41 грн., № ОтБ-0000063 від 14.05.10 р. на суму 79 327,01 грн., № ОтБ-0000070 від 07.06.10 р. на суму 23 842,04 грн. та № ОтБ-000073 від 13.07.10 р. на суму 36 208,03 грн.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З наданих суду документів вбачається, що позивач поставив відповідачу згідно з видатковими накладними № ОтБ-0000062 від 06.05.10 р. на суму 29 013,98 грн., № ОтБ-0000064 від 14.05.10 р. на суму 31 245,41 грн., № ОтБ-0000063 від 14.05.10 р. на суму 79 327,01 грн., № ОтБ-0000070 від 07.06.10 р. на суму 23 842,04 грн. та № ОтБ-000073 від 13.07.10 р. на суму 36 208,03 грн. товар, а відповідач їх отримав, що підтверджується підписами уповноваженої особи на видаткових накладних та відтисками печатки ТОВ «Хімрегіон», а також довіреностями на отримання матеріальних цінностей виданими ТОВ «Хімрегіон»№ 50 від 06.05.10 р., № 51 від 14.05.10 р. та № 52 від 14.05.10 р..

Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково у сумі 98 200,00 грн., а саме перерахував: 16.03.10 р. -1 000,00 грн.; 25.03.10 р. -1 000,00 грн.; 23.04.10 р. -10 000,00 грн.; 26.04.10 р. -5 000,00 грн.; 30.04.10 р. -2 900,00 грн.; 30.04.10 р. -6 000,00 грн.; 06.05.10 р. -10 000,00 грн.; 07.05.10 р. -5 000,00 грн.; 07.05.10 р. -9 000,00 грн.; 11.05.10 р. -10 000,00 грн.; 19.05.10 р. -2 000,00 грн.; 21.05.10 р. -2 900,00 грн.; 25.05.10 р. -13 000,00 грн.; 26.05.10 р. -1 700,00 грн.; 08.06.10 р. -5 000,00 грн.; 08.07.10 р. -10 000,00 грн.; 01.10.10 р. -3 000.00 грн. та 24.12.10 р. -700,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за поставлений товар у розмірі 101 436,47 грн.

ТОВ «Бізнес-Джет»направило 03.09.11 р. на адресу ТОВ«Хімрегіон»претензію-вимогу, в якій просило сплатити борг у сумі 101 436,47 грн. (належним чином засвідчена копія доказу поштового відправлення даної претензії-вимоги додана до позовної заяви).

Однак відповідач залишив вищевказану вимогу без відповіді та реагування.

За таких обставин ТОВ «Бізнес-Джет»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Хімрегіон»про стягнення частини боргу у розмірі 82 000,00 за отриманий товар, у зв'язку з великою сумою сплати судового збору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок здійснив неналежним чином.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення частини боргу у розмірі 82 000,00 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»щодо стягнення з Товриства з обмеженою відповідальністю «Хімрегіон»частини боргу в розмірі 82 000,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Судом було встановлено, що при подачі позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет», згідно з платіжним дорученням № 4 від 17.04.2012 р. було сплачено судовий збір у розмірі 1 641,00 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.11 року № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 23.12.2010 р. № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

За подання позовної заяви майнового характеру позивач повинен сплатити 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ціни позову у справі № 5011-37/5692-2012 повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 640,00 грн. (2 % від ціни позову).

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

За таких обставин зайво сплачений судовий збір у розмірі 1,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 629, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімрегіон»(02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 25, кв. 251, код ЄДРПОУ 36159181) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»(40024, м. Київ, вул. Сумсько-Київських дивізій, 25-А, код ЄДРПОУ 33814486) 82 000 (вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. боргу та 1 640 (одна тисяча шістсот сорок) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. На підставі даного рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Джет»(40024, м. Київ, вул. Сумсько-Київських дивізій, 25-А, код ЄДРПОУ 33814486) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 (одна) грн. 00 коп., що перерахований платіжним дорученням № 4 від 17.04.2012 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачений.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 15.06.12 р.

Суддя Гавриловська І.О.