Рішення

від 14.06.2012 по справі 5011-55/4411-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/4411-2012 14.06.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокоммерц", м.Біла Церква

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-ЕКОГАЗ", м. Київ

про: стягнення 723 790, 80 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача -ОСОБА_1 (за довіреністю №25/04/12-03 від 24.04.2012р.);

від Відповідача - не з'явились

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокоммерц", м. Біла Церква (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-ЕКОГАЗ", м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення 723 790, 80 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань.

Ухвалою суду від 06.04.2012р. порушено провадження у справі № 5011-55/4411-2012, розгляд останньої призначено на 26.04.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 30.05.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

28.04.2012р. від Позивача надійшли документи для залучення до матеріалів справи, а саме: клопотання про забезпечення позову, акт звірки взаєморозрахунків за період 17.06.2010-15.05.2012р., виписка, видана Київської філією ВАТ "Кредобанк" №253 від 16.07.2010р., виписка, видана Київської філією ВАТ "Кредобанк" №403 від 16.07.2010р., виписка, видана Київської філією ВАТ "КБ "Південкомбанк" №10 від 01.10.2010р., видана Київської філією ВАТ "КБ "Південкомбанк" №1 від 29.10.2010р., опис від 21.04.2012р. про надсилання ТОВ "ГАЛ-ЕКОГАЗ" актів звірки взаєморозрахунків, квитанція від 21.04.2012р. №4310, опис від 18.05.2012р. про надсилання ТОВ "ГАЛ-ЕКОГАЗ" актів звірки взаєморозрахунків, супровідний лист ТОВ "ФК "Єврокоммерц" №18/05/12-02 від 18.05.2012р. про надсилання ТОВ "ГАЛ-ЕКОГАЗ" актів звірки взаєморозрахунків та квитанція від 18.05.2012р. №6825.

Представник позивача в судовому засіданні 30.05.2012р. підтримав клопотання про забезпечення позову, надав усні пояснення по суті спору, просить суд задовольнити позов у повному обсязі, надав клопотання про продовження процесуальних строків розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012р. розгляд справи було відкладено на 14.06.2012р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача та продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засідання 14.06.2012р., підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві, та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою -01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його адресу.

Клопотання щодо фіксації судового процесу Позивачем не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "Єврокоммерц" (далі - Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЛ-ЕКОГАЗ" (далі-Клієнт) було укладено Договір факторингу №10/ua/Ю/01/00-00009 (надалі - "Договір факторингу").

Згідно п.п. 2.1., 2.2. Договору факторингу, предметом даного договору є: фінансування Фактором Клієнта під відступлення прав Клієнта грошових вимог до Дебіторів, за Контрактами; визнання відповідальності Клієнта за невиконання або неналежне виконання Дебіторами грошових вимог, права яких відступлені Фактору.

Відповідно до п. 4.1.2.2. Договору факторингу Клієнт зобов'язується нести перед Фактором відповідальність за невиконання або неналежне виконання Дебіторами грошових вимог, права яких відступлені Фактору, в порядку, передбаченому даним Договором.

Пунктом 5.1. Договору факторингу, за надання Клієнтові послуг факторингу, Клієнт сплачує Фактору винагороду.

Згідно п. 5.2. Договору факторингу, винагорода Фактора сплачується Клієнтом у вигляді комісій, що розраховують Фактором у відповідності із ставками, погодженими в додатковій угоді до даного Договору - "Додатковій угоді про винагороду Фактора".

Згідно до п.6.5 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань відносно сплати коштів у порядку й розмірі, передбаченими умовами даного Договору, Клієнт зобов'язується сплатити Фактору пеню в розмірі 0,1% від суми несплачених вчасно коштів за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.п. 2, 2.1., 2.2., 2.3, 2.4. Додаткової угоди №1 від 17 червня 2010р. про винагороду Фактора, винагорода розраховується Фактором і сплачується Клієнтом у вигляді: комісії за опрацювання документів з однієї поставки (однієї грошової вимоги)/ одного реєстру у вигляді фінансового збору в розмірі, зазначеному в п. 3 даної Додаткової угоди (далі -комісія1); плати за фінансування, що розраховується відповідно до процентної ставки, зазначеної в п. 4 даної Додаткової угоди (далі -комісія2). Комісія 2 нараховується на суму Першого платежу, починаючи від дня, що настає за днем його перерахування, до дня зарахування Дебітором/Клієнтом суми грошової вимоги, право якої відступлено, на рахунок Фактора (включно); плата за фінансування, що розраховується відповідно до процентної ставки, зазначеної в п. 5 даної Додаткової угоди (далі -комісія3). Комісія 3 одноразово нараховується на суму грошової вимоги, право якої відступлено, на дату розрахунку винагороди Фактора; плати за фінансування в додатковий термін, що сплачується Клієнтом Фактору понад комісію, розрахованої згідно п.п. 3-5 даної Додаткової угоди, у випадку оплати грошової вимоги, право якої відступлено, після закінчення строку оплати, передбаченого Контрактом, відповідно до процентної ставки, зазначеної в п. 6 даної Додаткової угоди (далі -комісія4). Комісія 4 одноразово нараховується на суму грошової вимоги, право якої відступлено, на дату розрахунку винагороди Фактора.

Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 від 17 червня 2010р. про винагороду Фактора, розмір Комісії1 становить 0 (нуль гривень нуль копійок) за опрацювання одного рахунку -фактури/одного Реєстру.

Відповідно до п. 4. Додаткової угоди №1 від 17 червня 2010р. про винагороду Фактора, процентна ставка для розрахунку Комісії2 становить 0,035% в день.

Згідно п. 5 Додаткової угоди №1 від 17 червня 2010р. про винагороду Фактора, процента ставка для розрахунку Комісії3 становить:

Загальна сума грошових вимог, права яких відступлені відповідно до Основного договору й не оплачених Дебіторами/Клієнтом (на день розрахунку винагороди Фактора)до 30 днів до 350 включно 2%

Пунктом 6 Додаткової угоди №1 від 17 червня 2010р. про винагороду Фактора передбачено, що процента ставка для розрахунку Комісії4 становить 0%.

У випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань відносно сплати коштів у порядку й розмірі, передбаченими умовами даного Договору, Клієнт зобов'язується сплатити Фактору пеню в розмірі 0,1% від суми не сплачених вчасно коштів за кожний день прострочення платежу (п. 6.5. Договору факторингу).

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач зазначає, що станом на 02.03.2012р. грошові зобов'язання Відповідача не виконано, основна сума зобов'язання становить 540 000,00грн., що підтверджується копією реєстру грошових вимог Клієнта, права яких відступлені Фактору № 10/иа/Ю/01\00-00009-001 та копією реєстру грошових вимог Клієнта, права яких відступлені Фактору № 10/иа/Ю/01\00-00009-002, підписаними та скріпленими печатками з боку обох сторін без заперечень та зауважень, які містяться в матеріалах справи.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивач звернувся до останнього з претензією № 1/11/2011 від 25___ 2011р. (вих.№ 25-3/11/2011), що підтверджується копією фіскального чеку від 25.11.2011р., який міститься в матеріалах справи.

Проте, як вбачається з копії конверту та копії повідомлення про вручення поштової кореспонденції, які надані Позивачем до позову, претензія не була отримана Відповідачем, у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладене Позивач звернувся д суду з позовом про стягнення основної заборгованості у розмірі -540 000,00 грн., пені у розмірі -134,40 грн.. штрафу у розмірі -37 800,00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі -41 580,00грн., 3% річних у сумі -44,40 грн., винагороди згідно Договору: комісії -2 у розмірі -92 232,00грн. та комісії -3 у розмірі -12 000,00 грн.

Відповідач правами передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з факторингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 3 статті 1081 Цивільного кодексу України встановлено, що клієнт не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником грошової вимоги, право якої відступається і яка пред'явлена до виконання фактором, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що станом на 02.03.2012р. грошові зобов'язання Відповідача не виконано, основна сума зобов'язання становить 540 000,00грн., що підтверджується копією реєстру грошових вимог Клієнта, права яких відступлені Фактору № 10/ua/Ю/01\00-00009-001 та копією реєстру грошових вимог Клієнта, права яких відступлені Фактору № 10/ua/Ю/01\00-00009-002, підписаними та скріпленими печатками з боку обох сторін без заперечень та зауважень, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення Позивачем заборгованість Відповідача за Договором факторингу №№10/ua/Ю/01/00-00009, строк погашення якої настав у розмірі -540 000,00 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню в повному розмірі.

Відповідно до пункту 5.1. Договору та пунктів 4, 5 Додаткової угоди (№1 від 17.06.2010р. про винагороду Фактора) до Договору Відповідач має сплачувати винагороду Позивачу за надання послуг факторингу:

І. комісія 2 (0,035%) нараховується на суму першого платежу , починаючи від дня, що настає за днем його перерахування, до дня зарахування Дебітором/Клієнтом суми грошової вимоги, право якої відступлено, на рахунок Фактора (включно):

- за період з 04.10.2010р. до 02.03.2012р. (515 днів користування):

(270 000, 00 * 515 * 0,035) / 100 = 48 667, 5 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят сім) грн.;

- за період з 29.10.2010р. до 02.03.2012р. (461 день користування):

(270 000, 00 * 461 * 0,035) / 100 = 43 564, 5 (сорок три тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн.

ІІ. Комісія 3 (2%) нараховується одноразово на суму грошової вимоги, право якої відступлено, на дату розрахунку винагороди Фактора:

- (300 000, 00 * 2) / 100 = 6 000, 00 (шість тисяч) грн.;

- (300 000, 00 * 2) / 100 = 6 000, 00 (шість тисяч) грн.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок комісії у розмірі 104232,00грн., дійшов висновку про задоволення стягнення комісії повністю у розмірі 104232,00грн. грн.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно до п.6.5 Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Клієнтом зобов'язань відносно сплати коштів у порядку й розмірі, передбаченими умовами даного Договору, Клієнт зобов'язується сплатити Фактору пеню в розмірі 0,1% від суми несплачених вчасно коштів за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що розмір пені, передбачений п.6.5 Договору визначений сторонами без врахування положень ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, проте перевіривши арифметичний розрахунок пені за вказаний Позивачем період за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив що розмір заявленої до стягнення пені не перевищує розмір, який може бути стягнутий за період з моменту прострочення, дійшов висновку про задоволення стягнення пені повністю у розмірі 134,40 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1", встановив: що розмір 3% річних, який нарахований Позивачем не перевищує відповідний розмір, що може бути нарахований, а отже -підлягає стягненню у сумі 44,40 грн.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок в цій частині позовних вимог за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Ліга:ЗАКОН Еліт 9.1" що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 41 580,00 грн. не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з листопада 2010р. і по лютий 2012р. включно, а отже підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі у сумі -41 580,00грн.;

Проте суд відмовляє у задоволенні вимог Позивача про стягнення штрафу у розмірі -37 800,00 грн. з посиланням на ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, з огляду на таке:

Частина друга статті 231 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семі відсотків вказаної вартості.

Саме на підставі положень наведеної вище норми закону Позивачем нараховано штраф у розмірі 7% за прострочення у розмірі 37 800,00 грн. Суд вважає, що Позивачем неправомірно нараховані штрафні санкції на підставі ч.2 ст.231 Господарського кодексу України, оскільки по-перше, умовами Договору сторони не передбачили відповідальність за неналежне виконання його умов у вигляді накладання штрафу у розмірі 7 %, по-друге, з матеріалів справи не вбачається, що сторони договору є суб'єктами господарювання, що належить до державного сектора економіки в порядку ст.22 Господарського кодексу України, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту. В зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Суд відмовляє у задоволенні заяви Позивача про вжиття судом заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на поточні рахунки Відповідача №26005012013062 (UAH) та в доларах США № 26005012013062 (USD), відкриті у відділені № 3 Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк», МФО 331100.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника судового процесу, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду є обов'язковою умовою застосування відповідних заходів судом , на чому, серед іншого, наголошувалося в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову" від 12.12.2006р. № 01-8/2776.

При цьому, у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення відповідними доказами наявності зазначеної обов'язкової умови покладається саме на заявника клопотання, в розглядуваному випадку -Позивача.

Між тим, Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, необхідних для вжиття забезпечувальних заходів.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012р. відстрочено сплату судового збору Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокоммерц»(код ЄДРПОУ: 35362658) до прийняття рішення по справі № 5011-55/4411-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокоммерц», м.Біла Церква (код ЄДРПОУ: 35362658) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ЕКОГАЗ», м.Київ (код ЄДРПОУ: 35534886) про стягнення 723 790,80 грн.

У зв'язку з прийняттям рішення по справі, суд дійшов до висновку про зобов'язання Позивача сплатити в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 14 475,80 грн., за подання позову по справі № 5011-55/4411-2012, до 30.06.2012р. докази чого надати суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати розподіляються пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокоммерц», м.Біла Церква задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ЕКОГАЗ», м.Київ (код ЄДРПОУ 35534886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокоммерц», м.Біла Церква (код ЄДРПОУ: 35362658) основну суму боргу у розмірі -540 000,00 грн., пеню у розмірі -134,40 грн., інфляційні нарахування у розмірі - 41 580,00 грн., 3% річних у сумі -44,40 грн., комісію 2 за Договором у розмірі -92 232,00 грн. та комісію 3 за Договором у розмірі -12 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог -відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-ЕКОГАЗ»(код ЄДРПОУ 35534886), м.Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокоммерц», м.Біла Церква (код ЄДРПОУ: 35362658), м.Київ судовий збір у розмірі -13 719,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокоммерц», м.Біла Церква (код ЄДРПОУ: 35362658) сплатити в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі -14 475,80 грн. до 30.06.2012р.

У судовому засіданні 14.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 19.06.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева