Рішення

від 25.06.2012 по справі 5011-45/6487-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/6487-2012 25.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Секутек - Україна» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд» Про Стягнення 184 655,52 грн. Суддя Балац С.В. Представники сторін: Від позивачаОСОБА_1 - представник за довіреністю; Від відповідача не з'явились.

Суть спору: на розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Секутек - Україна»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»заборгованості у розмірі 184 655,52 грн., в тому числі основна заборгованість у розмірі 183 960,00 грн. та 3 % річних у розмірі 695,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/6487-2012. Розгляд справи призначено на 18.06.2012.

В судовому засіданні 18.06.2012 повноважні представники по справі висловили намір укласти мирову угоду, у зв'язку з чим судом оголошено в даному судовому засіданні перерву до 25.06.2012.

Однак, в судове засідання 25.06.2012 представник відповідача не з'явився, обґрунтованих заяв та клопотань із зазначенням поважних причин неявки суду не подав, в той час, як був повідомлений належним чином про дату, час та місце наступного судового засідання, що підтверджується відповідною розпискою про оголошення перерву в судовому засіданні від 18.06.2012.

Токож відповідач письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.06.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки товару, Товариство з обмеженою відповідальністю «Секутек - Україна»здійснило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»поставку товару на загальну суму 183 960,00 грн. згідно видаткових накладних.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується виставленими рахунками - фактурами № СФ-2311-01 від 23.11.2011 р. та № СФ-2511-01 від 25.11.2011 р.; видатковими накладними № РН-066 від 23.11.2011 р. та № РН-068 від 25.11.2011 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, в матеріалах справи наявні довіреності № 694 від 23.11.2011 р. та № 704 від 25.11.2011 р. на отримання товарно-матеріальних цінностей за вказаними видатковими накладними.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі -продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки, позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача зобов'язання оплатити отриманий ним товар на суму 183 960,00 грн., позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити отриманий товар (претензію - вимогу направлено 22.03.2011 р., докази чого наявні в матеріалах справи), в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач відповіді на зазначену претензію - вимогу про сплату заборгованості не надав, наявну заборгованість не погасив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості, який позивачем заявлений у позові, оскільки позивачем до матеріалів справи надано копії видаткових накладних, копію вимоги про сплату заборгованості, копії податкових накладних.

Отже, заборгованість відповідача, яка виникла внаслідок не здійснення розрахунків з позивачем за поставлений товар, становить 183 960,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 183 960,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 695,52 грн.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 695,52 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнікобуд»(місцезнаходження: 01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 3, літера Б, офіс 197; ідентифікаційний код 34575984) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Секутек-Україна» (місцезнаходження: 03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 34; ідентифікаційний код 36114727) суму основного боргу у розмірі 183 960,00 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 695,52 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 52 коп. та 3 693,11 (три тисячі шістсот дев'яносто три) грн. 11 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 02.07.2012 р.