Рішення

від 26.06.2012 по справі 5011-33/4689-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/4689-2012 26.06.12 Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор"

про стягнення 67 315 516,93 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 1073/09 від 13.10.2009 року;

від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю б/н від 14.05.2012 року.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор"

до публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк"

про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю б/н від 14.05.2012 року;

від відповідача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 1073/09 від 13.10.2009 року.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" про стягнення 67 315 516,93 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.07.2009 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альгор»(далі - позичальник, боржник) укладений договір про відкриття кредитної лінії № 77/09, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (грантами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно п. 1.2 кредитного договору, ліміт кредитної лінії складає 40 900 000,00 грн.

Розмір процентів за користування кредитом складає 37 % річних (п. 1.3. кредитного договору).

Положеннями п. 1.5. кредитного договору встановлено, що кредит надається для поновлення оборотних коштів позичальника, а також на цілі, які будуть визначені на дату підписання додаткових угод на видачу траншів, при цьому цілі не повинні суперечити законодавству України.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору, надання кредиту здійснюється у відповідності з його призначенням, визначеним у пункті 1.5 договору, шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Згідно п. 1.5 кредитного договору, строк його дії закінчується 02.07.2010 року. Відповідно до додаткової угоди № 5 до договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року строк дії договору продовжено до 01.04.2011 року.

Відповідно до укладених між сторонами додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року банк надав позичальнику кредит в розмірі 37 487 523,82 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором, станом на 25.03.2012 року у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 26 412 985,33 грн., по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 23 693 280,03 грн., пеня за прострочення оплати кредиту в розмірі 9 698 763,42 грн. та пеня за прострочення оплати процентів в розмірі 3 878 804,50 грн.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" звернулось до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року по поверненню кредитних коштів в розмірі 26 412985,33 грн., по сплаті процентів за користування кредитними коштами в розмірі 23 693 280,03 грн., пені за прострочення оплати кредиту в розмірі 9 698 763,42 грн. та пені за прострочення оплати процентів в розмірі 3 878 804,50 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-33/4689-2012, розгляд справи призначено на 21.05.2012 року.

17.05.2012 до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшли зустрічні позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" до публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року.

Свої зустрічні позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "Альгор" обґрунтовує тим, що 02.07.2009 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(далі - банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альгор»(далі - позичальник, боржник) укладений договір про відкриття кредитної лінії № 77/09, відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (грантами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно п. 1.2 кредитного договору, ліміт кредитної лінії складає 40 900 000,00 грн.

Пунктом 1.5 кредитного договору встановлено, що кредит надається для поновлення оборотних коштів позичальника, а також на цілі, які будуть визначені на дату підписання додаткових угод на видачу траншів, при цьому цілі не повинні суперечити законодавству України.

На виконання цілей отримання кредиту станом на 01.05.2012 року позичальником отримано 37 487 523,82 грн.

Внаслідок світової фінансової кризи ускладнилась економічна ситуація на ринку будівництва та у державі в цілому, і як результат відмова ПАТ «Альфа-Банк»у подальшому кредитуванні, створило умови для погіршення нашого фінансового становища. Ці обставини не могли передбачити сторони при укладанні договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року та виходили вони з того, що така зміна обставин не настане. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альгор», як зацікавлена сторона у належному виконання своїх договірних зобов'язань, не могла усунути обставини, що привели до зміни обставин, при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались. Виконання цього договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє товариство з обмеженою відповідальністю «Альгор»того, на що воно розраховувало при укладанні договору, а саме: завершення будівництва, отримання прибутку та розрахунок з банками за отриманий кредит.

Зазначені зміни обставин є істотними, оскільки вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, то вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах.

Таким чином відповідно до вищевикладеного, товариство з обмеженою відповідальністю «Альгор»звернулось із зустрічними вимогами до публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2012 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року, розгляд призначено на 21.05.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.05.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), розгляд справи відкладено на 05.06.2012 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судових засіданнях 05.06.2012 року та 18.06.2012 року оголошено перерви до 18.06.2012 року та до 26.06.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.06.2012 року продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів

В судове засідання 26.06.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача за первісним позовом в повному обсязі підтримав, подану в судовому засіданні 05.06.2012 року, заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 26 412 985,33 грн., прострочену заборгованість по сплаті процентів в розмірі 23 693 280,03 грн., пеню за прострочення оплати процентів в розмірі 906 876,42 грн., заборгованість по сплаті комісії банку в розмірі 2 859 414,24 грн. та 64 380,00 грн. судового збору. Також представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених зустрічних позовних вимог та просить суд відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Альгор" в задоволенні позову про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року.

Представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) в повному обсязі підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги та просить суд розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року та стягнути з публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" 1 094,00 грн. судового збору. Також представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надав пояснення, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог публічного акціонерного товариства "Альфа -Банк, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Альфа -Банк. Окрім того в повному обсязі підтримав заяву про застосування строку позовної давності щодо пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" підлягають задоволенню з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.07.2009 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(банк за договором ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Альгор»(позичальник за договором ) укладений договір про відкриття кредитної лінії № 77/09.

Відповідно витягу із статуту публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», затвердженого загальними зборами акціонерів закритого акціонерного товариства «Альфа-банк»(протокол № 3/2009 від 01.06.2009 року) погодженого Національним банком України 21.07.2009 року (реєстраційний № 158), зареєстрованого 19.08.2009 року за № 10741050014003231, вбачається що банк є правонаступником усіх прав і зобов'язань закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк», що був створений відповідно до рішення Загальних зборів від 27.10.2000 року (протокол № 3/2000) та виступив правонаступником акціонерного комерційного банку «Київський інвестиційний банк», що був створений відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 22.07.1997 року (протокол № 1) і виступав правонаступником усіх прав і зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Київінвестсервіс», створеного за рішенням зборів учасників від 21.11.1995 року, який у свою чергу виступав правонаступником усіх прав і зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційного банку споживчої кооперації «Віто», створеного відповідно до установчого договору від 17.11.1992 року і зареєстрованого Національним Банком України 24.03.1993 року.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В подальшому між банком та позичальником укладалися додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року, а саме: додаткова угода № 1 від 07.07.2009 року, додаткова угода № 2 від 24.07.2009 року, додаткова угода № 3 від 19.08.2009 року, додаткова угода № 4 від 04.09.2009 року, додаткова угода № 5 від 09.10.2009 року, додаткова угода № 6 від 22.10.2009 року, додаткова угода № 7 від 02.11.2009 року, додаткова угода № 8 від 19.11.2009 року, додаткова угода № 9 від 02.12.2009 року, додаткова угода № 10 від 16.12.2009 року, додаткова угода № 11 від 22.12.2009 року, додаткова угода № 12 від 25.12.2009 року, додаткова угода № 13 від 14.01.2010 року, додаткова угода № 14 від 29.01.2010 року, додаткова угода № 15 від 01.02.2010 року, додаткова угода № 16 від 12.02.2010 року.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у національній валюті та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (грантами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених договором. Позичальник у свою чергу, зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, виконати інші умови даного договору та повернути банку кредит у терміни, встановлені даним договором.

Згідно п. 1.2 кредитного договору, ліміт кредитної лінії складає 40 900 000,00 грн.

Розмір процентів за користування кредитом складає 37 % річних (п. 1.3. кредитного договору).

Положеннями п. 1.5. кредитного договору встановлено, що кредит надається для поновлення оборотних коштів позичальника, а також на цілі, які будуть визначені на дату підписання додаткових угод на видачу траншів, при цьому цілі не повинні суперечити законодавству України.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору, надання кредиту здійснюється у відповідності з його призначенням, визначеним у пункті 1.5 договору, шляхом переказу суми траншу з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.

Згідно п. 1.5 кредитного договору, строк його дії договору закінчується 02.07.2010 року. Відповідно до додаткової угоди № 5 до договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року строк дії договору продовжено до 01.04.2011 року.

На виконання зобов'язань за договором, відповідно до укладених між сторонами додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.2009 року, банк надав позичальнику кредит в розмірі 37 487 523,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами, а саме: № 26430 від 07.07.2009 року, № 25893 від 24.07.2009 року, № 29830 від 19.08.2009 року, № 20909 від 04.09.2009 року, № 21972 від 09.10.2009 року, № 22609 від 22.10.2009 року, № 37535 від 02.11.2009 року, № 22427 від 19.11.2009 року, № 17604 від 02.12.2009 року, № 40373 від 16.12.2009 року, № 19775 від 22.12.2009 року, № 27942 від 25.12.2009 року, № 21951 від 14.01.2010 року, № 635676 від 29.01.2010 року, № 40958 від 01.02.2010 року, № 21046 від 12.02.2010 року.

Відповідно до п. 9.1 кредитного договору, позичальник повинен повернути банку кредит шляхом повернення кожного траншу у останній день строку, що складає 12 місяців з дати укладення додаткової угоди, на підставі якої цей транш наданий, а траншів наданих менше ніж за 12 місяців до дня закінчення строку дії кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.4 договору, - шляхом їх повернення у день закінчення строку дії кредитної лінії.

Положеннями 6.1. кредитного договору передбачає, що проценти нараховуються щомісячно на суму кредиту протягом усього строку користування ним. виходячи з фактичної кількості днів у місяці на у році (для кредиту у гривнях чи російських рублях) або фактичної кількості днів у місяці га 360 днів у році (для кредиту в іноземних валютах, інших ніж російські рублі). При цьому для цілей нарахування процентів на суму кожного з траншів день його надання враховується, а день повернення - не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно з п. 6.2 кредитного договору, проценти, нараховані за весь період користування кредитом або його частиною позичальник зобов'язаний сплатити одночасно з повним поверненням кредиту, але не пізніше дня закінчення строку дії кредитної лінії.

Крім того відповідно до п. 7.1 кредитного договору, за управління кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку комісію у розмірі 0,5 % річних (без ПДВ) від ліміту кредитної лінії, зазначеного у пункті 1.2 договору.

Згідно з п. 7.2 кредитного договору, комісія за управління кредитом нараховується щомісяця у останній робочий день місяця, виходячи з фактичної кількості днів у місяці і році. При поверненні кредиту комісія за управління кредитом нараховується в день повернення кредиту. За місяць, в якому закінчується строк дії кредитної лінії, комісія за управління кредитом нараховується в день закінчення строку дії кредитної лінії.

Судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.2009 року, в зв'язку з чим станом на 25.03.2012 року в останнього виникла заборгованість по кредиту в розмірі 26 412 985,33 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 23 693 280,03 грн. та заборгованість по комісії банку в розмірі 2 859 414,24 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, станом на 25.03.2012 року факт наявності заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року по поверненні кредиту в розмірі 26 412 985,33 грн., по сплаті процентів в розмірі 23 693 280,03 грн. та по сплаті комісії банку в розмірі 2 859 414,24 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, банк нарахував позичальнику пеню за прострочення оплати процентів в розмірі 906 876,42 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 11.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів та/або комісії за управління кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку пені у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Представником відповідача в судовому засіданні 26.06.2012 року підтримано заяву про застосування строку позовної давності щодо нарахування пені від 17.05.2012 року. Зазначена заява не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені, наданий позивач, здійснений з дотриманням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

З огляду на вищевикладене та наявність простроченої заборгованості у відповідача перед позивачем за договором про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року по поверненні кредиту в розмірі 26 412 985,33 грн., по сплаті процентів в розмірі 23 693 280,03 грн. та по сплаті комісії банку в розмірі 2 859 414,24 грн., суд погоджується з розрахунком пені за прострочення оплати процентів в розмірі 906 876,42 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

В зустрічній позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Альгор" стверджує про те, що договір підлягає розірванню, оскільки обставини договору змінились настільки істотно, що якби позивач знав про те, що внаслідок світової фінансової кризи ускладниться економічна ситуація на ринку будівництва та у державі в цілому, та в результаті чого публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк»було відмовлено у подальшому кредитуванні, що призвело до погіршення фінансового становища позивача, то позивач не укладав би договір або уклав би його на інших умовах. Ці обставини не могли передбачити сторони при укладанні договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року та виходили вони з того, що така зміна обставин не настане. Товариство з обмеженою відповідальністю «Альгор», як зацікавлена сторона у належному виконання своїх договірних зобов'язань, не могла усунути обставини, що привели до зміни обставин, при всій турботливості та обачності, які від неї вимагались. Виконання даного договору порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє товариство з обмеженою відповідальністю «Альгор»того, на що воно розраховувало при укладанні договору, а саме: завершення будівництва, отримання прибутку та розрахунок з банками за отриманий кредит.

Зазначені зміни обставин є істотними, оскільки вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, то вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч.1 статті 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно ч.1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 651 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно ч. 1 до статті 652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Положеннями ч. 2 ст. 188 ГК України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч. 3 ст. 188 ГК України)

Відповідно до ч. 4 статті 188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суду не надано будь-яких доказів того, що позичальник звертався до банку з пропозицією про розірвання договору.

Крім того, фінансова криза, на думку суду, не може бути віднесена до істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору і тим більше не є винятковим випадком, оскільки ситуація, яка склалася в країні, є типовою для всієї світової фінансової системи.

Згідно з ч.2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Обставини на які посилається позивач не свідчать про наявність допущення відповідачем істотних порушень умов договору, відповідно не є підставами для розірвання спірного договору в судовому порядку виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Оскільки, позивач не довів, що настали істотні зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні кредитного договору, тому вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" щодо розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 77/09 від 02.07.2009 року визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, а витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом -на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альгор" (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 4, офіс 23, ідентифікаційний код 33228660) на користь публічного акціонерного товариства "Альфа - Банк" (01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, ідентифікаційний код 23494714) заборгованість по кредиту в розмірі 26 412 985 (двадцять шість мільйонів чотириста дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 33 коп., заборгованість по сплаті процентів в розмірі 23 693 280 (двадцять три мільйони шістсот дев'яносто три тисячі двісті вісімдесят) грн. 03 коп., заборгованість по сплаті комісії банку в розмірі 2 859 414 (два мільйони вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 24 коп., пеню за прострочення оплати процентів в розмірі 906 876 (дев'ятсот шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 64 380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 00 коп.

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.07.2012 року.

Суддя С.М.Мудрий