Рішення

від 26.06.2012 по справі 15/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2012 р. Справа №15/324

м. Полтава

за позовом Приватного підприємства "ОСОБА_8, вул. Шевченка, 17, м. Полтава, 36011

до 1. Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, вул. Чураївни, 1/1, м. Полтава, 36004

2. Приватного підприємства "Арт", пров. Джерельний, 6, м. Полтава, 36002

про стягнення 8100,00 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача : не з'явився;

від відповідача : 1. Бабчук В.В.;

2. не з'явився.

Суть справи : розглядається позовна заява про стягнення 8100,00 грн. збитків, спричинених неналежним забезпеченням охорони кіоску позивача, на який було накладено арешт згідно ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 19.02.2001 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, ухвала про поновлення провадження у справі, направлена на його юридичну адресу згідно даних спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органом зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Судом береться до уваги, що згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Крім зазначеного, відповідно до роз'яснень ВГСУ (п. 11 інформаційного листа № 01-8/123 від 15.03.2007 року), до повноважень господарського суду не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальну документи надсилаються господарським судом згідно поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог до 24.00, 00 грн. залишається судом без розгляду, оскільки до неї не додані докази направлення її копії стороні та докази сплати державного мита (ч. 3 ст. 46 ГПК України).

Перший відповідач проти позову заперечує.

Другий відповідач в засідання не з'явився, відомості про отримання ухвали суду в матеріалах справи відсутні.

Суд вважає, що позивач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

19.02.2001 року ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави у справі за позовом ОСОБА_2 накладено арешт на майно позивача -ПП "ОСОБА_8, а саме кіоск, що знаходиться в касовій залі Південного вокзалу м. Полтави (а.с. 12). Виконання даної ухвали суд доручив Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції. 26.02.2001 року державним виконавцем Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції ОСОБА_9) відкрито виконавче провадження, а 05.03.2001 року було складено акт опису і арешту майна, за яким описане майно на загальну суму 5814,40 грн. відповідно до акту прийому-передачі було передано на зберігання громадянину ОСОБА_4, який діяв від імені ПП "Арт".

В обґрунтування позовних вимог позивач у позові посилається на те, що він вимушений був заключити договір відповідального зберігання від 23.03.2001 року з приватним підприємцем ОСОБА_5, яка взяла під охорону його майно, оскільки виконавча служба не вживала заходів для його схоронності. Позивач вважає, що неправомірними діями ВДВС йому спричинено збитки на суму 8100,00 грн. -кошти сплачені зберігачу за договором відповідального зберігання від 23.03.2001 року згідно платіжного доручення № 39 від 02.08.2001 року (а.с. 27).

При розгляді спору по суті суд приймає до уваги наступні обставини.

23.07.2002 року по відношенню до державного виконавця ОСОБА_9 за ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу України було порушено кримінальну справу по факту зловживання службовим становищем посадовою особою та спричиненням значної шкоди юридичній особі -вона, працюючи старшим державним виконавцем виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції будучи посадовою особою, порушуючи п. 5.8.4. "Інструкції про проведення виконавчих дій", під час проведення опису і арешту майна ПП "ОСОБА_8 згідно ухвали від 19.02.2001 року Ленінського районного суду м. Полтави незаконно передала на зберігання описане майно ПП "ОСОБА_8 ОСОБА_6, як представнику ПП "Арт", по наданій ним довіреності, виходячи при цьому за межі ухвали суду, що потягло тяжкі наслідки -призупинення діяльності ПП "ОСОБА_8. Матеріали справи містять постанову від 25.09.2003 року (а.с. 76) про закриття кримінальної справи у відношенні державного виконавця ОСОБА_9 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України -за відсутністю в її діях складу злочину.

Вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 26.10.2011 року по кримінальній справі № 3402002 (а.с. 91-93), який набрав чинності, встановлено, що матеріальні збитки ПП "ОСОБА_8 спричинено громадянином ОСОБА_7, який уклавши фіктивний договір оренди, завідомо підроблюючи документи, привласнив та розтратив майно ПП "ОСОБА_8, та визнано його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 358, ч. 2 ст. 357 Кримінального кодексу України.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Відповідно до ст.33 ГПК України, на позивача покладено процесуальний обов'язок доказування факту неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення збитків та наявності причинного зв'язку між неправомірними діями (бездіяльністю) та спричиненими збитками. При цьому, відповідно до правових позицій Верховного Суду України (постанова від 25.10.2005 р. по справі № 32/421), належним доказом неправомірності дій (бездіяльності) державного виконавця може бути лише відповідне рішення суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Позивач не надав доказів, які б свідчили про оскарження ним в порядку та в строки, визначені ст.121-2 ГПК України дій чи бездіяльності першого відповідача, які він вважає неправомірними, та про задоволення таких скарг судом.

Таким чином, факт неправомірності дій (бездіяльності) першого відповідача не доведений позивачем належними доказами, тому в задоволенні позову до першого відповідача суд відмовляє повністю.

На електронний запит господарського суду Полтавської області отримано спеціальний витяг з ЄДРПОУ стосовно другого відповідача станом на 05.06.2012 року згідно якого в графі "стан юридичної особи" значиться "припинено".

Відповідно до п. 2 ст. 104 ЦК України, п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення її діяльності. Згідно із ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом; юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В зв'язку з викладеним, на підставі п. 6 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі по відношенню до другого відповідача в зв'язку з його ліквідацією.

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 49 (ч. 5), 80 (п. 6 ч. 1), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог до першого відповідача -Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції в частині стягнення 8100,00 грн. боргу відмовити.

2. В частині вимог до другого відповідача - Приватного підприємства "Арт" провадження по справі припинити.

Суддя І.І. Пушко