Рішення

від 05.09.2008 по справі 4/151-08-3724

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05"

вересня 2008 р.

Справа  № 4/151-08-3724

За позовом: фізична особа

-підприємець ОСОБА_1;

до відповідача:

Калаглійська сільська рада Овідіопольського району Одеської області

про визнання права

власності

        Суддя Літвінов С. В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 по

довіреності

Від відповідача: не

з'явився

Суть

спору: Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1) звернулася до

суду з позовом до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської

області, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на

самочинне збудоване нерухоме майно, що розташоване АДРЕСА_2 (за межами

населеного пункту) та  в цілому

складається з: пташник 1 - літ. «А»; ангар - літ. «Б»; пташник 2 - літ. «В»;

пташник 3 - літ. «Г»; санпропускник - літ. «Д»; вольєр - літ. «Е»; вбиральня -

літ. «Ж»; вбиральня - літ. «З»; №1-9 -спорудження.

Представник

позивача позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Відповідач

в судове засідання не з'явився, але надав заяву в якій позовні вимоги підтримав

в повному обсязі

.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення

представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2002

року виконавчим комітетом Одеської міської ради було зареєстровано фізичну

особу -підприємця ОСОБА_1, у подальшому ФОП ОСОБА_1.

31.05.2008

року між ФОП ОСОБА_1 і Овідіопольсьвською районною державною адміністрацією

Одеської області було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1.000 га, яка

розташована  на території Калаглійської

сільської ради (за межами населеного пункту) Овідіопольського району, Одеської

області.

На

зазначеній земельній ділянці позивачем було самочинно збудовано об'єкти

нерухомого майна.

Інвентаризацією

Овідіопольського БТІ по технічному паспорту від 28.08.2008 р. з експлікацією

ділянки і приміщень встановлено, що спірні нежилі будівлі складаються з: :

пташник 1 - літ. «А»; ангар - літ. «Б»; пташник 2 - літ. «В»; пташник 3 - літ.

«Г»; санпропускник - літ. «Д»; вольєр - літ. «Е»; вбиральня - літ. «Ж»;

вбиральня - літ. «З»; №1-9 -спорудження., що розташовані АДРЕСА_2 (за межами

населеного пункту).

За

висновком будівельно-технічного дослідження від 

«04»вересня 2008 р., підготовленого судовим експертом ОСОБА_3  (свідоцтво на право проведення технічної

експертизи НОМЕР_1, яке видане Міністерством юстиції України від 31.10.2007

р..) технічний стан самовільно побудованих об'єктів нерухомого майна,

розташованих за АДРЕСА_2 (за межами населеного пункту) відповідає вимогам

державних будівельних норм та правил.

Згідно

чч.. 1 та 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена

(створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору,

є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові

будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва

(створення майна).

Згідно

ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі

та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також

дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки

набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних,

будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови

використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За

змістом ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме

майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на

земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або з істотним порушенням

будівельних норм і правил. Право власності на самочинно збудоване нерухоме

майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне

будівництво на земельній ділянці , що не була їй відведена для цієї мети, за

умови надання цієї земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже

збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує

проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила

(здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці , або якщо це

порушує права третіх осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила

(здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника

(користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на

нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших

осіб.

Як

встановлено розглядом справи спірне нерухоме майно збудовано на земельній

ділянці, яка була відведена для цієї мети, технічний стан збудованих ФОП

ОСОБА_1 об'єктів нерухомого майна, відповідає вимогам державних будівельних

норм та правил, та подальша експлуатація спірних будівель не порушує права

інших осіб.

Згідно

ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі

його порушення, невизнання або заперечування. Кожна особа має право на захист

свого інтересу, який не суперечить загальним основам цивільного

законодавства.                      

Відповідно

до ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом

свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів

захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно

ст.. 316 ЦК України право власності є правом особи на річ (майно), яке вона

здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності визначений ст. 317 ЦК України відповідно до якого

власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею

319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується і розпоряджається

майном на власний розсуд, і має право здійснювати будь-які дії, які не

суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх

прав.

Відповідно

до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не

заборонені, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Згідно

ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно

позбавлений цього права або обмежений в його здійснені.

Зважаючи

на вищезазначені обставини вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються

матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі

       Витрати по сплаті державного мита та

інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок

відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись

ст. ст. 44, 49,  82 -85 Господарського

процесуального кодексу України, суд

-

ВИРІШИВ:

   1. Позов задовольнити.

         2. Визнати за фізичною особою

підприємцем ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2) право власності на нерухоме майно, що

складається з: пташник 1 - літ. «А»загальною площею 787,4 кв. м.; ангар - літ.

«Б»загальною площею 489,0 кв. м.; пташник 2 - літ. «В»загальною площею 1088,5

кв. м.; пташник 3 - літ. «Г»загальною площею 1142,3 кв. м.; санпропускник -

літ. «Д»загальною площею 25,2 кв. м.; вольєр - літ. «Е»загальною площею 9,4 кв.

м.; вбиральня - літ. «Ж»загальною площею 2,2 кв. м.; вбиральня - літ.

«З»загальною площею 2,2 кв. м.; №1-9 -спорудження, що розташоване АДРЕСА_2 (за

межами населеного пункту).

3.Стягнути

з Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

(АДРЕСА_2) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_2

(АДРЕСА_1) державне мито 102 грн та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу 118

грн.

Рішення

суду набирає сили після закінчення 10 -денного строку з дня прийняття

                            Наказ видати згідно

ст. 116 ГПК України.

              Суддя                                                                                      

Літвінов С.В.