Рішення

від 22.09.2008 по справі 14/620-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.09.08

          Справа № 14/620-08.

за

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТИСК”, м. Суми

до

відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про

визнання права власності

СУДДЯ  Миропольський С.О.

За

участю представників сторін:

Від

позивача: Сенченко А.В.

Від

відповідача: не з'явився

В

судовому засіданні приймала участь секретар судового засідання Т.М. Міщенко. 

Суть

спору: позивач просив визнати за товариством з обмеженою відповідальністю

«ТИСК» (ідентифікаційний код 14004562) право власності на нежитлове приміщення

склад літ. «П»,  в тому числі приміщення

літ.П-2 (перший поверх) загальною площею 53,4 кв.м. та підвал літ. пд3 -1

(підвал), загальною площею 51,00 кв.м., навіс літ. «Р», замощення літ. «І» ,

огорожа № 1-4 за адресою м.Суми, вул. Машинобудівників, 1, судові витрати

покласти на Відповідача.

Відповідач

в судове засідання не з'явився, але подав письмовий відзив на позов в якому

позовні вимоги визнає та просить справу розглянути без участі повноважного

представника.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача,

дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по

суті, суд вважає задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного:

Як

зазначає позивач він є власником нежитлових приміщень: лабораторія гідро

випробувань під літ. „Н” ,Н2-І та складське приміщення під літ. ”О” , що

знаходиться в місті Суми по вул. Машинобудівників, будинок під номером один ,що

підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від

05.02.2008 року.

7

червня 2000 року між позивачем та відповідачем і Сумською міською радою був

укладений договір оренди земельної ділянки площею 2339 кв.м. для обслуговування

нежитлових приміщень за вищезазначеною адресою строком на 10 років.

В

подальшому ТОВ «ТИСК» за свій рахунок самочинно здійснило будівництво

(реконструкцію резервуара) нежитлового приміщення за вищезазначеною адресою

згідно до договору про спільну діяльність 

від 05.02.2008 року, укладеного між нами та відповідачем. Згідно

технічного паспорту на будинок від 21.07.2008 року, виготовленого КП «Сумське міське

БТІ» cамочинно збудоване приміщення склад літ. «П»: в тому числі приміщення

літ.П-2 (перший поверх) загальною площею 53,4 кв.м. та  підвал літ. пд3 -1 (підвал), загальною площею

51,00 кв.м., а також навіс літ. «Р», замощення літ. «І» , огорожа № 1-4.

Відповідач

заперечує проти права власності на вказану нерухомість посилаючись на договір

про спільну діяльність, відповідно до якого помилково вважає себе власником

нерухомості, оскільки в силу договору про спільну діяльність  він здійснював фінансування  будівництва 

(реконструкції резервуара) складського приміщення. В зв'язку з чим,

позивач  вимушений звернутися з цим

позовом до суду, оскільки є власником об'єкта будівництва або результату

будівельних робіт.

Частина

1 ст.182 ЦК України вимагає обов'язкової державної реєстрації права власності

на нерухоме майно. Така реєстрація здійснюється відповідно до "Тимчасового

положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно»,

затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7.02.2002 року (із

змінами), Указу Президента України № 134 від 17.02.2003 року «Про заходи щодо

створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого

майна та прав на них у складі державного земельного кадастру».

Для

реєстрації виникнення (існування) прав власності на нерухоме майно до БТІ

подаються правовстановлюючі документи, вичерпний перелік яких встановлено

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Але в зв'язку з будівництвом вищевказаного нежитлового приміщення, ми не маємо

можливості зареєструвати  його в КП

СМБТІ.

Згідно

ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом

свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч.2 вказаної

статті Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено

визнання права. Ст. 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити

позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не

визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує

його право власності.

Стаття

328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України

право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних

прав та обов'язків.

У

відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна

сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу

своїх вимог та заперечень, відповідач не надав суду доказів або обґрунтованих

заперечень проти позовних вимог, тому позовні вимоги вважаються судом

законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному

обсязі.      

Відповідно

до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на

користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті держмита в сумі та

судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, суд -

В

И Р І Ш И В :

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «ТИСК» (ідентифікаційний

код 14004562) право власності на 

нежитлове приміщення склад літ. «П», 

в тому числі приміщення літ.П-2 ( перший поверх ) загальною площею 53,4

кв.м. та  підвал літ. пд3 -1

(підвал),  загальною площею 51,00 кв.м.,

навіс літ. «Р», замощення літ. «І», огорожа № 1-4 за адресою м. Суми, вул.

Машинобудівників, 1.

3.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця 

ОСОБА_1 (40030, м. Суми, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариством з

обмеженою відповідальністю «ТИСК» (40030, м. Суми, вул. Машинобудівників, буд.

1, код 14004562) 342 грн. 85 коп. витрат на державне мито та 118 грн. 00 коп.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.   Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.