Постанова

від 21.06.2012 по справі 2а/0570/5403/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5403/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Паращевіній О.О.

з участю представників:

позивач - Чебаненка Є.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році та пені у загальному розмірі 7 119,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році та пені у загальному розмірі 7 119,31 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, що наданий до Фонду Державним підприємством «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 8 осіб. З урахуванням зазначених даних та на вимогу ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить чотири відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Отже, на Державному підприємстві «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» у 2011 році повинно бути працевлаштовано одного інваліда. Фактично, ж за даними звіту, на Державному підприємстві «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» жодного інваліда не працювало. Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інваліда. За невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році Фондом нарахована сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7 093,75 грн. та пеню у сумі 25,56 грн. Просив суд стягнути з відповідача зазначені суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені на користь Державного бюджету.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання тричі не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи, або розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

З огляду на положення ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року (із наступними змінами та доповненнями) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.

Згідно п.3 зазначеного Положення, одним із завдань Фонду соціального захисту інвалідів є контроль за виконанням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю (далі - підприємства), нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Також, відповідно до п.п. 3 п. 4 цього ж Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до п. 9 зазначеного Положення є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач - Державне підприємство «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31709598.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, що поданий відповідачем позивачу, середньооблікова кількість штатних працівників підприємства становить 8 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» становить - 1 особа. Фактично жодного інваліда працевлаштовано не було (арк. справи 8).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Так, згідно ст. 17 цього ж Закону з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

У відповідності до ч. 2, 3 вказаної статті Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про охорону праці" роботодавці, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону № 875-ХІІ роботодавці зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18-1 цього ж Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Інформація про наявність чи відсутність на підприємстві атестованих робочих місць для працевлаштування інвалідів міститься у звітах, що надаються підприємством за формою 3-ПН, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року N 420, яка подається підприємствами щомісячно до державної служби зайнятості.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми передбачений обов'язок створення робочих місць для інвалідів та повідомлення щомісяця підприємствами, установами і організаціями уповноважених органів про наявність вільних робочих місць (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство інвалідів для працевлаштування.

Як встановлено судом, відповідач упродовж 2011 року звіти за формою 3-ПН до Краснолиманського міського центру зайнятості не надавав та з питань направлення інвалідів для працевлаштування на підприємстві не звертався (арк. справи 23).

Судом встановлено, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році у кількості одного робочого місця, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача у 2011 році становить 8 осіб; норматив - одне робоче місце; середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - жодної особи.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2011 році відповідачу обчислена сума адміністративно-господарських санкцій у розмірі 7 093,75 грн. (арк. справи 6).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються особами, зазначеними в ч. 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону.

Як встановлено у судовому засіданні вказана сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) не сплачена, що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70, що обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно розрахунку, сума пені, яку має сплатити відповідач за період з 16 квітня 2012 року по 03 травня 2012 року становить 25,56 грн. (арк. справи 7).

Оскільки встановлено, що відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів до працевлаштування інвалідів упродовж 2011 року та не працевлаштував інваліда, враховуючи положення ст.ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» суд приходить до висновку, що з відповідача на користь Державного бюджету підлягає стягненню адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 7 093,75 грн. та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25,56 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році та пені у загальному розмірі 7 119,31 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» про стягнення адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році та пені у загальному розмірі 7 119,31 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецьктрансформація «Госпрозрахункова Аптека № 6 на ст. Красний Лиман» (ЄДРПОУ 31709598) на користь Державного бюджету України (р/с 31216230700001 в ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році 7 093 (сім тисяч дев'яносто три) грн. 75 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 25 (двадцять п'ять) грн. 56 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 21 червня 2012 року.

Повний текст постанови складений 25 червня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.