Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а/1270/4385/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.3.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2012 року Справа № 2а/1270/4385/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в м. Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства «Віс» про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2012 року Державна податкова інспекція в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що Мале приватне підприємство «Віс» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.05.1993 за № 66/1275. Відповідач знаходиться на обліку в ДПІ в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС з 07.06.2000. Згідно п.16.1.3 ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до п.49.1. ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітній період в установлені строки органу державної податкової служби, в якому перебуває платник податків. П. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України зобов'язує платників податків за кожний звітній період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, незалежно від того, чи проводив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Згідно п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України платник податків подає податкову декларацію з податку на додану вартість за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідно до п.46.2 ст. 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. МПП «Віс» у порушення вимог діючого законодавства не надає документи фінансової звітності (податкові декларації, розрахунки, баланс) до ДПІ в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС з 09.08.2010. Пункт перший статті 33 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачає припинення юридичної особи по рішенню суду. Згідно п. 2 ст. 38 підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларації, документів фінансової звітності відповідно до законодавства. ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську просить суд припинити юридичну особу відповідача.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що МПП «Віс» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 26.05.1993 за № 66/1275 та з 07.06.2000 перебуває на обліку в ДПІ в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС, як платник податків (арк. справи 10).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючи господарську діяльність, юридична особа відповідно до вимог пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) зобов'язані були вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобов'язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16);

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16);

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Висновком ДПІ в Артемівському районі міста Луганська Луганської області ДПС підтверджується, що податкова звітність не подається відповідачем з 09.08.2010, заборгованості по платежам перед бюджетом відповідач не має (арк. справи 4).

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абзац 4 частини 2 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»).

Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до пункту 8.6 розділу 8 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року № 552) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612 (який був чинним до 14 січня 2011 року), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації платника податків, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Аналогічні за змістом положення містить пункт 11.10 розділу XI «Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби» Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 979 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1439/18734, який набрав чинності 14 січня 2011 року, - якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не має заборгованості перед бюджетом і з моменту реєстрації декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення юридичної особи відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції в Артемівському районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби до Малого приватного підприємства «Віс» про припинення юридичної особи задовольнити.

Припинити юридичну особу відповідача - Малого приватного підприємства «Віс»ідентифікаційний номер 20161969, яке зареєстроване за адресою: м. Луганськ, кв. Степовий, 9/166.

Копію даної постанови направити Виконавчому комітету Луганської міської ради (вул. Коцюбинського, 14, м. Луганськ, 91000) після набрання постановою законної сили.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, рішення суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

СуддяІ.О. Свергун