Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-7223/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2012 року 17:50 № 2а-7223/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Погрібніченка І.М., суддів Шулежка В.П., Іщука І.О., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача -Ничипорук І.М., Мініна О.А., Ваврищук Е.І., відповідача 1 -Семенище О.І., Тернової Г.В., відповідача 2 -Фесюнова О.В., Тюшкевич С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн» до 1.Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби 2. Державної податкової служби України про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 жовтня 2010 року № 0000472350/0, № 0000482350/0 та від 24 грудня 2010 року № 0000472350/1, № 0000482350/1; визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарг від 12 травня 2011 року № 8767/6/25-0415, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 травня 2011 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»(далі -представництво) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (далі -ДПІ у Дніпровському районі м. Києва), Державної податкової адміністрації України (далі -ДПА України) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2010 року № 0000472350/0, № 0000482350/0 та від 24 грудня 2010 року № 0000472350/1, № 0000482350/1; визнання неправомірним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторних скарг від 12 травня 2011 року № 8767/6/25-0415.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 травня 2011 року відкрито провадження в справі, призначено попереднє судове засідання на 06 червня 2011 року (суддя Баранов Д.О.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року провадження у справі № 2а-7223/11/2670 в частині позовних вимог про скасування рішення ДПА України про результати розгляду повторних скарг від 12.05.2011 року № 876744/6/25-0415 закрито.

Після апеляційного оскарження, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року скасовано, справу за адміністративним позовом представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, Державної податкової адміністрації України про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарг направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду вимог позивача в частині скасування рішення про результати розгляду повторних скарг.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2012 року адміністративну справу № 2а-7223/11/2670 за позовом Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 жовтня 2010 року № 0000472350/0, № 0000482350/0, від 24 грудня 2010 року № 0000472350/1, № 0000482350/1, визнання неправомірним та скасування рішення про результати розгляду повторних скарг від 15 травня 2011 року № 876744/6/25-0415 прийнято до провадження суддею Погрібніченком І.М. та призначено попереднє судове засідання на 11 квітня 2012 року.

Попередні судові засідання відкладалися на 24 квітня 2012 року та на 21 травня 2012 року.

21 травня 2012 року на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення (зміну) предмету позовних вимог, якою позивач уточнив позовні вимоги, виклавши їх наступним чином: скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 жовтня 2010 року № 0000472350/0, № 0000482350/0 та від 24 грудня 2010 року № 0000472350/1, № 0000482350/1; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду повторних скарг від 12 травня 2011 року № 8767/6/25-0415.

21 травня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою прийнято заяву про уточнення позовних вимог та замінено неналежних відповідачів: ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та Державну податкову адміністрацію України на належних відповідачів, відповідно - на ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби та - на Державну податкову службу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2012 року закінчено підготовче провадження та справу № 2а-7223/11/2670 призначено до судового розгляду на 29 травня 2012 року.

В судовому засіданні 29 травня 2012 року оголошувалась перерва до 12 червня 2012 року.

В судовому засіданні 12 червня 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення адміністративного позову заперечували.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»зареєстровано Міністерством економіки України 11 червня 1996 року, реєстраційний №: ПІ -1303 (Свідоцтво про реєстрацію від 28.01.2010 року).

Код Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»за ЄДРПОУ: 20070712.

Місцезнаходження Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»на час проведення перевірки: м. Київ, вул. Березняківська, 29.

30 вересня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, в період з 23 червня 2010 року по 23 вересня 2010 року, проведено планову виїзну перевірку Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»(ідент. код 20070712) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено Акт від 30 вересня 2010 року № 4284/22/20070712.

В ході перевірки податковим органом було встановлено наступні порушення, зокрема:

- статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями);

- пункту 1 статті 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) щодо обов'язкового декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України;

15 жовтня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 4284/22/20070712 від 30 вересня 2010 року прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0000472350/0 , яким згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), до Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 759 грн. 40 коп.

15 жовтня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 4284/22/20070712 від 30 вересня 2010 року прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0000482350/0 , яким згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст. 16 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями), за порушення статті 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями), до Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. 00 коп.

Зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПА у м. Києві, які своїми рішеннями його скарги залишили без задоволення, а рішення -без змін.

За наслідками розгляду первинної скарги, 24 грудня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 4284/22/20070712 від 30 вересня 2010 року та рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 21.12.2010 року № 36698/10/25-014 прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0000472350/1 , яким згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями), до Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9 759 грн. 40 коп.

За наслідками розгляду первинної скарги, 24 грудня 2010 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі Акта перевірки № 4284/22/20070712 від 30 вересня 2010 року та рішення про результати розгляду первинної скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 21.12.2010 року № 36698/10/25-014 прийняла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою «С»№ 0000482350/1 , яким згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та згідно з ст. 16 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями), за порушення статті 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями), до Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170 грн. 00 коп.

За наслідками розгляду скарг, 12 травня 2011 року Державна податкова адміністрація України прийняла рішення про результати розгляду скарг № 8767/6/25-0415.

Відповідно до його висновку, рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 15.10.2010 року № 0000472350/0 та № 0000482350/0 (від 24.12.2010 року № 0000472350/1 та № 0000482350/1) про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у м. Києві від 04.03.2011 року № 2211/10/25-114, прийняте за розглядом скарг Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн», Державна податкова адміністрація України залишила без змін, а скарги -без задоволення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він не може бути резидентом для цілей валютного регулювання, оскільки він не є суб'єктом підприємницької діяльності. А тому, застосування відповідачами ст. ст. 2 та 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР по відношенню до Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн», на думку позивача, є хибним та таким, що суперечить законодавству України.

Також, на думку позивача, на нього не поширюється положення статті 9 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93, оскільки валютні цінності та інше майно, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України, стосується валютних цінностей та іншого майна резидентів, яким позивач, в цілях валютного законодавства, себе не вважає.

Щодо оскарження рішення відповідача 2, позивач зазначає, що ДПА України знехтувані факти, викладені ним в скаргах, що на думку позивача, є фактично лише імітацією розгляду цих скарг, що є порушенням прав платника податків, зокрема п. 17.1.8 ст.17 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та порушення п. 21.1.4 ст. 21 Податкового кодексу України.

Не погодившись з вказаними рішеннями відповідачів, Представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»звернулось з позовом до суду та просить скасувати, з урахуванням уточнених позовних вимог, рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 жовтня 2010 року № 0000472350/0, № 0000482350/0 та від 24 грудня 2010 року № 0000472350/1, № 0000482350/1, а також просить визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарг від 12 травня 2011 року № 8767/6/25-0415.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів не погоджується з позовними вимогами Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 185/94-ВР), Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) (далі - Декрет № 15-93), Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом ДПА України від 31.07.1997 року № 274 (із змінами та доповненнями) (далі - Порядок) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 1 Декрету № 15-93 міститься визначення понять «резиденти», «нерезиденти». Резиденти - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.

Нерезиденти - юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України.

Отже, основними ознаками відмежування резидентів та нерезидентів в розумінні приписів Декрету № 15-93 є: місцезнаходження та використання законодавства під час здійснення діяльності.

Окрім цього, норми вказаного Декрету, виходячи зі змісту статті 1, застосовуються як до юридичних осіб та і до інших суб'єктів підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва, тощо).

Чинним законодавством визначення терміну «суб'єкт підприємницької діяльності»не передбачений, тому колегія суддів виходить із конституційних принципів та засад права при тлумаченні вказаної дефініції.

Як вбачається з норм вказаного Декрету, Кабінет Міністрів України визначає філії та представництва, як різновид суб'єктів підприємницької діяльності, які не мають статусу юридичної особи, а тому на Представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»поширюються визначення вказаного терміну.

Таким чином, Представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн», відповідно до наданих реєстраційних документів, як то Свідоцтво про реєстрацію Міністерства економіки України та Довідки з ЄДРПОУ серії АА № 386225, є, в розумінні Декрету № 15-93, суб'єктом підприємницької діяльності, що не має статусу юридичної особи, розташованим на території України та яке здійснює свою діяльність на підставі законів України, тобто є резидентом.

Про здійснення функцій згідно з законодавством України, йдеться також і в наданій в судовому засіданні представником позивача копії Свідоцтва про реєстрацію від 28 січня 2010 року, виданого Міністерством економіки України.

Статтею 2 Закону № 185/94-ВР визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Приписами пункту 1 статті 9 Декрету № 15-93 визначено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

В ході дослідження матеріалів справи колегією суддів встановлено, що Представництвом «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»здійснено перерахування валютних коштів 18.09.2009 року (інвойс від 05.02.2009 року № 4913) на суму 3 435,00 дол. США та 08.02.2010 року (інвойс від 15.12.2009 року № 5724) на суму 1 975,00 дол. США на підставі інвойсів AlliantWare LLC за TOKEN:SD600-6-60-36-50-AES.

Зокрема, матеріалами перевірки встановлено, що товар, зазначений у інвойсах SID600 AUTH. TOKEN:SD600-6-60-36-50-AES на адресу представництва не надходив, про що свідчать дані програми AIC OP «Митниця»та ненадання до перевірки ВМД, які підтверджують надходження товару з характером угоди 21 (Переміщення товарів з розрахунками у ВКВ).

По зазначеним операціям встановлено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 3 435,00 дол. США (27 206,50 грн.) та у розмірі 1 975,00 дол. США (15 651,90 грн.), термін погашення якої, станом на 31.03.2010 року, не настав.

30.07.2009 року позивачем здійснено перерахування валютних коштів за участь в конференції на адресу ALLAN LLOYDS (Словаччина) у розмірі 703,00 дол. США на підставі інвойсу від 20.06.2009 року № 20063404, проте, як встановлено перевіркою, позивачем не надано документів, що засвідчують виконання наданих нерезидентом послуг.

По зазначеній операції встановлено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 703,00 дол. США.

24.06.2009 року позивачем здійснено оплату за програмне забезпечення «Winzip pro and Software maintenance»SHI INTERNATION CORP.(USA) 33 Knightsbridge Road Piscataway, NJ 08854 у розмірі 1 083,14 дол. США на підставі інвойсу від 05.06.2009 року № 2А345, проте, як встановлено перевіркою, позивачем не надано документів, що засвідчують надання нерезидентом послуг по зазначеній операції.

По зазначеній операції встановлено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 1 083,14 дол. США.

13.04.2009 року позивачем здійснено оплату за консультаційні послуги з прогнозу економічного розвитку в Україні компанії Economist Intelligence Unit LTD у розмірі 1 195,00 дол. США на підставі інвойсу від 20.03.2009 року № 512034, проте, як встановлено перевіркою, позивачем не надано документів, що засвідчують надання нерезидентом послуг по зазначеній операції.

По зазначеній операції встановлено прострочену дебіторську заборгованість у розмірі 1 195,00 дол. США.

Як встановлено в судовому засіданні, Представництво «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн»порушило терміни розрахунків по вказаним вище операціям та не задекларувало Національному банку України валютні цінності, які перебувають за межами України.

Щодо правомірності винесення відповідачем 1 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 жовтня 2010 року № 0000472350/0, від 24 грудня 2010 року № 0000472350/1 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, колегія суддів зазначає.

Строк завершення імпортних операцій резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення постановки, визначено статтею 2 Закону № 185/94-ВР.

Перевищення законодавчо встановлених строків потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики. Порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою, згідно із статтею 4 Закону № 185/94-ВР, стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Щодо правомірності винесення відповідачем 1 рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 жовтня 2010 року № 0000482350/0, від 24 грудня 2010 року № 0000482350/1 за порушення порядку та строків декларування валютних цінностей, колегія суддів зазначає.

Як встановлено перевіркою, Представництвом «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн», станом на 01.01.2010 року, не подано декларацію «Про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами», а отже, не задекларовано прострочену дебіторську заборгованість у II розділі «Фінансові вкладення»п. 13 «Сума коштів перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яким на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів».

Відповідно до вимог пункту 1 статті 9 Декрету № 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності в регіональних відділеннях НБУ та в місцевих ДПІ. Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995 року № 207 затверджено форму Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Виходячи з аналізу вказаних норм, вбачається, що валютним законодавством встановлено обов'язок для резидентів щодо декларування цінностей, доходів та іншого майна, які їм належать.

За недекларування валютних цінностей та майна, застосовується відповідальність, передбачена ст. 16 Декрету № 15-93 та п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 року № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.04.2000 року № 209/4430.

Пунктом 2.7 вказаного положення (в редакції постанови Правління НБУ від 13.12.2006 року № 456) встановлено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою штраф, зокрема, за порушення строків декларування, у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Пунктом 3.1 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.04.2000 року за № 209/4430 визначено, що санкції, передбачені статтею 2 Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», пунктом 2 статті 16 Декрету, застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку, органами державної податкової служби - до інших резидентів і нерезидентів України.

Застосування до резидентів санкцій, передбачених Законом № 185/94-ВР, належить до компетенції податкових органів.

Щодо правомірності винесення відповідачем 2 рішення про результати розгляду скарг від 12 травня 2011 року № 8767/6/25-0415, колегія суддів зазначає.

Відповідно до підпункту «а»пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 року № 1001 та зареєстрованого

в Міністерстві юстиції України від 06 січня 2011 року за № 10/18748, орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених Податковим кодексом України, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає рішення, яким залишає податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, без змін, а скаргу без задоволення.

Окрім цього, статтею 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII передбачено право Державної податкової адміністрації України скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а не обов'язок.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, відповідач 2, згідно наданих йому повноважень, розглянув скарги позивача та відповідно до чинного законодавства прийняв рішення про результати розгляду скарг від 12 травня 2011 року № 8767/6/25-0415, яким рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 15.10.2010 року № 0000472350/0 та № 0000482350/0 (від 24.12.2010 року № 0000472350/1 та № 0000482350/1) про сплату застосованих штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у м. Києві від 04.03.2011 року № 2211/10/25-114, прийняте за розглядом скарг Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі. Корпорейшн», залишив без змін, а скарги -без задоволення, про що позивача повідомив рекомендованим листом з повідомленням.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15 жовтня 2010 року № 0000472350/0, № 0000482350/0 та від 24 грудня 2010 року № 0000472350/1, № 0000482350/1, рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарг від 12 травня 2011 року № 8767/6/25-0415, винесені відповідачами правомірно, а тому підстав для їх скасування не має.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів прийшла до переконання про безпідставність позовних вимог Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн», у зв'язку із чим в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене вище, керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. В задоволенні адміністративного позову Представництва «Файзер Ейч.Сі.Пі.Корпорейшн»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України , шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя І.М. Погрібніченко

Судді В.П. Шулежко І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18.06.2012 р.