Постанова

від 29.06.2006 по справі 25/393-29/366-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/393-29/366-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29.06.06                                                      м. Київ                                     25/393-29/366-А    

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Фінансово –промислова група „Північний альянс”

до Державної податкової інспекції у Печерському  районі   м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суддя Митрохіна А.В.

Секретар с. з. Дмитрук О.В.

Представники сторін:

Від позивача:       Шевченко Т.М.  –представ. (дов. № 202/9/10-009 від 16.01.2006р.)

Від відповідача:   Трифонов С.М. –представ. (дов. в справі)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.06.2006р. о 15 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансово –промислова група „Північний альянс” (далі по тексту –позивач, ТОВ “ФПГ „Північний альянс”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва №0000562308/0 від 25.06.2004р., №0000572308/0 від 25.06.2004р. та стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованость з податку на додану вартість в розмірі 5249822,00 грн.

          Позивач подав заяву  про зменшення позовних вимог, а саме позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5 249822,00 грн.

          Позивач подав заяву, в якій просить суд прийняти відмову від позовних вимог до ВДК Печерського району міста Києва.

Також, позивач подав заяву, в якій просить прийняти відмову від позовних вимог в частині  стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5 249822,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2005р. прийнято відмову позивача  від позову в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5 249822,00 грн.; прийнято відмову позивача  від позову в частині позовних вимог до ВДК Печерського району міста Києва.; закрито провадження у справі в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5 249822,00 грн.; закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ВДК Печерського району міста Києва.

Позивач стверджує, що оспорюванні податкові повідомлення –рішення  не відповідають вимогам закону, порушують права та охоронювані законом інтереси ТОВ “ФПГ „Північний альянс”, оскільки п.п.11.2.1 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та п.п.7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не містять підстави для зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ  як “ незмога провести зустрічну” або “незнаходження постачальника за юридичною адресою” або “не реагування посадових осіб постачальника на виклики співробітників ДПС”; позивач має всі первинні документи, які підтверджують купівлю у ТОВ “ЗБК “Іком”  товарів; ДПІ порушено Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства.

Відповідач  проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що згідно договору № 16-04 від 16.04.2004р. позивач придбав товар у ТОВ “ЗБК “Іком”. Згідно оперативної інформації отриманої з ДПІ у Дніпровському районі міста Києва, ТОВ “ЗБК “Іком” за адресами, що вказані в базі даних та обліковій справі, не знаходиться, на виклики співробітників ДПС не з”являються , місцезнаходження керівників та документів фінансово –господарської діяльності підприємства не відоме, звіти до ДПІ надаються поштою. За таких обставин, неможливо виявити  відповідність оригіналу  податкової накладної, яка є наявною у позивача, копії, яка повинна бути наявною у постачальника.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких містяться у матеріалах справи, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          В період з 10.06.2004р. по 25.06.2004р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено позапланову документальну перевірку з питання достовірності задекларованого до відшкодування податку на додану вартість з бюджету ТОВ „ФПГ „Північний альянс” за квітень 2004 року., за результатами якої складено Акт №63/23-8/7-32381201 від 25.06.2004р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

На підставі акту перевірки 25.06.2004р. №63/23-8/7-32381201 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення –рішення №0000572308/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання  з податку на додану вартість в розмірі 178 грн. (основний платіж) та 36 грн. –штрафні санкцій та податкове повідомлення –рішення  №0000562308/0, яким визначено, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування на 5249822 грн. за квітень 2004року.

Підстави прийняття оскаржуваного податкового повідомлення –рішення наведено в п. 2.2.3 акту перевірки, де вказано, що на виконання умов договору № 16-04 від 16.04.2004р. з ТОВ “ЗБК “ІКОМ” та специфікації №1 від 16.04.2004р. до вказаного договору позивач придбав 5 програмно –технічних комплексів  “Реверс” по ціні 5250000,00 грн. за одиницю  без ПДВ на загальну суму 31500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5250000,00 грн. Оплата за товар здійснена грошовими коштами у повному обсязі .

Відповідно до кредитного договору № Р256/0410-1 від 30.04.2004р.  позивач отримує у ЗАТ “ПРАЙМ -БАНК ” кредит в розмірі 5212404,02 грн. для часткової оплати за товар, отриманий від ТОВ “ЗБК “ІКОМ” за договором № 16-04.

ТОВ “ЗБК “ІКОМ” платіжним дорученням № 97 від 30.04.2004 повертає позивачу 5212404,02 грн., як погашення кредиту згідно договору поруки №  Р Р256/0410-1 від 30.04.2004р.

Згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Печерському районі міста Києва  від 25.06.2004р. № 5924/26-063/ зібрана оперативна інформація про те, що ТОВ “ЗБК “ІКОМ” зареєстроване та взято на облік ДПІ у Дніпровському районі міста Києва.    Підприємство за адресами, вказаними в базі даних та обліковій справі, не знаходиться, на виклики співробітників державної податкової служби не з'являється, місце знаходження керівників та документів фінансово –господарської діяльності підприємства не відоме, звіти до ДПІ надаються поштою.

Отже, факт придбання програмно - технічних комплексів “Реверс” підтвердити не має можливості, в зв'язку з чим встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.11.2.1 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та вимоги п.п.7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, так як до складу податкового кредиту  включено суму податку на додану вартість без фактичного придбання товару .

Враховуючи вищевикладене сума податкового кредиту у розмірі 5250000,00 грн. не підтверджується перевіркою та підлягає зменшенню.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2004 року, наданий до ДПІ у Печерському районі міста Києва 26.05.2004р. № 160507 подано з порушенням  вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість .

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 16 квітня 2004 року  між позивачем (покупець) та ТОВ  “ЗБК “ІКОМ” (постачальник) укладено договір постачання № 16-04 , відповідно до умов якого постачальник  зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар відповідно до специфікації, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату  на умовах даного договору.

Відповідно до специфікації № 1  від 16.04.2004р. до договору загальна вартість товару складає 31500000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 250 000,00 грн.

Сторонами на виконання договору складено акт прийому –передачі товару від 22.04.2004р.; постачальником видано видаткову накладну № 10 від 22.04.2004р. загальна вартість товару складає 31 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 250 000, 00 грн., виписано рахунок –фактуру № 10 від 22.04.2004р. на загальну суму  31 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 250 000, 00 грн. та виписано податкову накладну від 22.04.2004р. № 10 на загальну суму  31 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5 250 000, 00 грн. Покупець здійснив розрахунок за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника платіжними дорученнями № 1 від 29.04.2004р. суму 15988401,00 грн., № 1 від 30.04.2004р. суму 5212404,02 грн., № 2 від 30.04.2004р. суму 10299194,98 грн.

19 квітня 2004р. між позивачем (комітент) та ТОВ ”Ювенал” (комісіонер) було укладено договір №19/04-04, за умовами якого комісіонер за обумовлену винагороду зобов'язується за дорученням та за рахунок комітента  здійснити від свого імені та за рахунок комітента продаж на експорт майна комітента. Асортимент, кількість, якість, строки, ціна та умови поставки обумовлюються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно специфікації №1 від 19.04.2004р передано на реалізацію Програмно –технічні комплекси „Реверс” в кількості 5 шт. На загальну суму 26276500,00 грн. без ПДВ.

ТОВ „Ювенал”  (продавець) було укладено контракт №18 від 22.04.2004р. з компанією „NORKA GMBH”, Німеччина (покупець), відповідно до умов якого продавець продає. А покупець купує програмно –технічні комплекси, відповідно до специфікацій. Відповідно до специфікації № 2 від 23.04.2004р. загальна вартість товарів складає 4 932 500,00 доларів США.

Відповідно до вантажно –митної декларації №10200/4/011711 від 27.04.2004р. (декларація обліковується в інформаційній базі АРМ „Митниця”) було здійснено відповідну поставку на умовах FCA –м. Чернігів, експортер/відправник –ТОВ „ФПГ „Північний альянс”, одержувач товару –Компанія „NORKA GMBH” , Німеччина, країна призначення –Німеччина. Митна вартість товару складає 26284306,00 грн.

Чернігівською митницею  підтверджено факт вивезення за межі митної  території України “Програмно –технічного комплексу “Реверс” загальною фактурною вартістю 26284306,00 грн., згідно ВМД № 10200/4/011711 від 27.04.2004р., вантаж перетнув митний кордон України в зоні діяльності Чернігівської митниці 28.04.2004р.   (лист від 18.05.2006р. № 13/2317).

В матеріалах справи міститься копія сертифікату відповідності державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації, виданого ТОВ „ЗБК „ІКОМ”, яким засвідчено, що програмно –технічний комплекс “Реверс” випробуваний і відповідає вимогам ГОСТ 12997-84, ГОСТ 12.2.007.0-75, ТУ У 33.3-32592065-001-2003.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням у  ТОВ „ЗБК „ІКОМ” товару, були включені позивачем до податкового кредиту, про що  зазначено у рядку 17 розділу ІІ „Податковий кредит” декларації з податку на додану вартість за квітень  2004 року (копія у справі). Книга

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій :

-          або дата списання коштів з банківського рахунку  платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

-          або дата дотримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст..7 Закону.

Пунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено: платник податку зобов'язаний надати покупцю  податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої  як  платник  податку  на  додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи  або  місце  податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис  (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідність виписаних ТОВ „ЗБК „ІКОМ”   на користь позивача податкової накладної  вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідачем не заперечується.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не  дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач мав податкову накладну отриману від ТОВ „ЗБК „ІКОМ” на підтвердження  суми податкового кредиту. Цей факт відповідачем не заперечується.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 –податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „ЗБК „ІКОМ” є платником податку на додану вартість, подає декларації з ПДВ до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва,   сума податкових зобов'язань за квітень 2004р. склала у розмірі 31 500 000 грн., суму податку на додану вартість за квітень 2004 року підприємство перерахувало до Державного бюджету (довідка ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 20.10.2005р. № 11721/10/16-206); установчі документи та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ  ТОВ „ЗБК „ІКОМ” не визнавались недійсними, про що свідчать листи ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 11.07.2005р. № 2450/8/23-106, від 29.07.2005р. № 5617/7/19-104.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства України підприємством ТОВ “ЗБК ІКОМ” з питань документального підтвердження задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.09.2004р. по 01.10.2004р.

Доказів проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства України підприємством ТОВ “ЗБК ІКОМ” з питань документального підтвердження задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість  за квітень 2004 року, позивачем та відповідачем не надано.

За таких обставин, сума податкового кредиту в квітні 2004 року позивачем сформована на підставі належним чином оформленої податкової накладної від 22.04.2004р. № 10, отриманої від ТОВ „ЗБК „ІКОМ”. Наявність вказаної податкової накладної у позивача, а також право ТОВ „ЗБК „ІКОМ” видати позивачу податкові накладні відповідачем в акті перевірки під сумнів не ставиться.

Відповідач не надав суду доказів визнання недійсними в установленому порядку договору № 16-04. Відповідач також не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що податкова накладна № 10 складена з порушенням законодавства України. Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість від ТОВ „ЗБК „ІКОМ” станом на час видачі позивачу податкової накладної до суду не надано.

Товар, отриманий від ТОВ „ЗБК „ІКОМ” за договором № 16-04 в подальшому був експортований позивачем. Як вбачається з матеріалів справи, позивач при здійсненні продажу товару отриманого від ТОВ „ЗБК „ІКОМ” отримав дохід.

Відповідно до п. 1.32 Закону України "Про оподаткування підприємств" господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з договору № 16-04, накладної та податкової накладної № 10 від 22.04.2004р., ВМД №№10200/4/011711 від 27.04.2004р., позивач при здійсненні продажу товару отриманого від ТОВ „ЗБК „ІКОМ” отримав дохід, а операція купівлі товару у ТОВ „ЗБК „ІКОМ” є господарською в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Позивач здійснював саме господарську діяльність, придбаний товар був використаний у власній господарській діяльності підприємства (в подальшому реалізований).

Тобто витрати на придбаний товар  відносяться до валових витрат згідно ст. 5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а, відповідно, витрати позивача у грошовій формі, здійснювані як компенсація вартості придбаних товарів для їх подальшого використання у власній господарській діяльності є валовими витратами (договори, накладні є в матеріалах справи).

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі Закон про прибуток) передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року, первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією цей Закону називає дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують здійснення позивачем вищезазначених господарських операцій є в матеріалах справи та оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат  вартість товару отриманого позивачем за угодою № 16-04;  податковий кредит з податку на додану вартість за квітень 2004 року сформований позивачем  на підставі належним чином оформлених первинних документів та відповідно до норм Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Норма пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97- ВР визначає, що обов'язковою підставою виникнення у платника права на податковий кредит з податку на  додану вартість, передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Тобто законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Оскільки ТОВ „ЗБК „ІКОМ” сплатило суму ПДВ отриману від позивача за договором № 16-04 (довідка ДПІ у Дніпровському районі міста Києва від 20.10.2005р. № 11721/10/16-206) до Державного бюджету України то включення позивачем в квітні 2004р. до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 5250000,00 грн. не суперечить пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а за таких обставин відповідач неправомірно зменшив суму податкового кредиту на цю суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав до ДПІ у Печерському районі міста Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2004 року, відповідно до якої сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 21)  складає 5249822 грн., у т.ч. 5155325 грн. сума бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів з дати подання цієї декларації   та 94497 грн. залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів.

Пп. 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції чинній на момент здійснення операцій) встановлено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена  згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

В п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок на додану вартість “вказано, що платник податку, який здійснює операції з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України (експорт) і подає розрахунок експортного відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання  такого розрахунку. Зазначений розрахунок подається разом із такими документами: а) митною декларацією, яка підтверджує факт вивезення (експортування)  товарів за межі митної території України, відповідно до митного законодавства, або актом (іншим документом), який засвідчує передання  права  власності  на  роботи  (послуги), призначені для їх споживання за межами митної території України; б) копіями платіжних доручень, завірених банком, про перерахування платником податку коштів на користь іншого  платника податків, в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), з урахуванням податків, нарахованих на ціну такого придбання, а при вивезенні (експортуванні) товарів, попередньо ввезених (імпортованих) таким платником податку, - ввізною митною декларацією, що підтверджує факт митного оформлення товарів для їх вільного використання на митній території України.

В пункті 8.2 статті 8 Закону України “Про податок на додану вартість” вказано, що для визначення суми експортного відшкодування згідно з пунктом  8.4 цієї статті до складу податкового кредиту включаються суми податку, фактично сплачені платником податку –експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт, послуг), у інших платників податку - постачальників таких товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат виробництва (обігу) або підлягає амортизації, починаючи з першого числа звітного місяця та закінчуючи днем подання розрахунку експортного відшкодування, включаючи такий день, а при ввезенні (імпортуванні) таких товарів (робіт, послуг) - суми податку,  сплачені у такий самий період до бюджету у зв'язку із таким ввезенням (імпортуванням)  або  визначені у податковому векселі, виданому протягом такого місяця згідно  з  пунктом 11.5 статті 11 цього Закону, але не погашеному до дня подання такого розрахунку.

Як засвідчено перевіркою позивача, останній сплатив у складі ціни вартості придбаного ним та згодом експортованого товару податок на додану вартість у сумі 5250000,00 грн., а тому має законне право на відповідне експортне відшкодування.

Оскільки факт експорту придбаного позивачем товару та факт сплати у складі ціни придбання товару податку на додану вартість суми, яка відповідає заявленій позивачем сумі експортного відшкодування, підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про незаконність зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування позивача та донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 178,00 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про незаконність рішення, дій або бездіяльності суб‘єкта владних повноважень обов‘язок по доведенню правомірності свого рішення, дій або бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Відповідач не подав суду допустимі докази в обґрунтування своїх заперечень.

Також, відповідач не надав пояснення в частині застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 36 грн. податковим повідомленням –рішенням № 0000572308/0.

Відповідачем не було доведено обставин, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення –рішення №000056230/0  0000572308/0 від 25 червня 2004р.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.  94 КАС України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету України.

Суд враховує, що при подачі позову позивач платіжними дорученнями від 12.08.2004р.  №1 сплатив державне мито (судовий збір) в сумі 85,00 грн.,  від 12.08.2004р. № 2 сплатив   державне мито (судовий збір)  у розмірі 1700,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 95 КАСУ у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати  відповідачем не відшкодовуються.

У зв'язку з тим, що ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2005р. прийнято відмову позивача  від позову в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5 249822,00 грн.; прийнято відмову позивача  від позову в частині позовних вимог до ВДК Печерського району міста Києва.; закрито провадження у справі в частині стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 5 249822,00 грн.; закрито провадження у справі в частині позовних вимог до ВДК Печерського району міста Києва,  судовий збір (державне мито) у розмірі 1700,00 грн. не підлягає відшкодуванню.

Що стосується  судового збору (державного мита)  у розмірі 85,00 грн., то слід зазначити, що згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», тобто –3, 40 грн.

Таким чином збір сплачений позивачем у розмірі, більшому ніж встановлено законодавством України, і сума надмірно сплаченого збору у розмірі 81,60 грн. підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.

118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем платіжним дорученням від 26.10.2005 № 6661, відшкодуванню судовим рішенням не підлягають, оскільки не є обов'язковим платежем для подачі позовної заяви, визначеним КАС України, і можуть бути повернуті позивачу шляхом звернення з відповідною заявою до ДП „Судовий інформаційний центр”.

Виходячи з наведеного, з Державного бюджету на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.71, ст. ст. 158-163 КАС України, господарський суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0000562308/0 від 25 червня 2004р.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №0000572308/0 від 25 червня 2004р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансово –промислова група „Північний альянс” (м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, р/р №260023010410 в ЗАТ „Пройм –банк”, МФО 300669) 3,40 гривні (три гривні сорок копійок) судового збору.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя                                                                     А.В. Митрохіна