Ухвала

від 07.06.2012 по справі к-35515/10-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" червня 2012 р. м. Київ К-35515/10

Колегія судді Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Черпіцької Л.Т., Мороз В.Ф.,

розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Донецької міської ради на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 08 червня 2010 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради, третя особа -Виконавчий комітет Донецької міської ради, про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просила зобов'язати Донецьку міську раду винести на сесію питання про надання в її власність земельної ділянки площею 0,0809 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування свого жилого будинку з винесенням відповідного рішення з цього питання.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 08 червня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року, позов задоволено повністю. Зобов'язано Донецьку міську раду винести на чергову сесію з часу, після набрання судовим рішенням законної чинності, питання про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо надання їй у власність земельної ділянки площею 0,0809 га (кадастровий № 1410136600:00:020:0204) по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування свого жилого будинку, господарських будівель та споруд з винесенням відповідного рішення з цього приводу.

Судові рішення мотивовані тим, що Донецькою міською радою всупереч вимогам чинного законодавства не було розглянуто та прийнято відповідного рішення стосовно заяви позивача про надання безкоштовно у власність земельної ділянки для обслуговування житлового дому та господарських споруд за адресою АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, відмовити в позові. Скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосуванням норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстави до її задоволення з огляду на наступне.

Судами встановлено, що протягом 2007 року ОСОБА_1 неодноразово зверталась до Донецької міської ради з заявами, у яких просила надати їй безкоштовно у власність спірну земельну ділянку площею 809 м 2 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд за місцем її постійного мешкання. В порядку підготовчих дій нею були отримані всі передбачені законодавством узгодження компетентних органів, відповідно до яких надавалася згода на відведення земельної ділянки.

На останній запит позивача від 25 грудня 2007 року було надіслано письмову відповідь заступника міського голови від 04 лютого 2008 року, якою роз'яснено, що її земельна ділянка знаходиться в зоні зносу та будівництва багатоповерхових жилих будинків мікрорайону «Парковий», тому приватизація земельної ділянки вважається недоречною.

Водночас, відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. За правовою позицією Конституційного Суду України предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України „Про місцеве самоврядування в Україні" (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року № 6-рп/2002). Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).

Системний аналіз положень Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Так, відповідно до пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності. Ці повноваження охоплюються зазначеним у статті 143 Конституції України поняттям „інші питання місцевого значення", а тому при їх здійсненні сільські, селищні, міські ради виступають як суб'єкти владних повноважень, які реалізують розпорядчі та інші функції.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

За змістом п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні " питання надання у власність земельної ділянки вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на те, що відповідачем в установленому законом порядку не було винесено та розглянуто на черговій сесії заяву (клопотання) позивача про надання безкоштовно у власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, а також не прийнято відповідного вмотивованого рішення стосовно вказаної заяви (клопотання), правильним є висновок судів попередніх інстанцій про допущення відповідачем неправомірної бездіяльності щодо недотримання передбаченого законодавством порядку розгляду звернень зазначеного характеру.

Враховуючи вищевикладене, рішення судів про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності.

Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційних скарг зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Донецької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 08 червня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, в порядку та у строки, встановлені КАС України.

Суддя Н.В. Васильченко