Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а-0770/1579/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 р. Справа № 51847/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.,

суддів: Запотічного І.І., Каралюса В.М.,

за участю секретаря судового засідання: Курдоба Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Мукачівської ОДПІ на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року у справі за позовом Мукачівської ОДПІ до Бобовищанського споживчого товариства про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2010 року Мукачівська ОДПІ звернулася з позовом до Бобовищанського споживчого товариства про стягнення податкового боргу.

Позивач вказував, що Бобовищанське споживче товариство являється юридичною особою та стоїть на обліку в Мукачівській ОДПІ як платник податків з 07.12.1995 року і відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» зобов'язано сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

За відповідачем рахується заборгованість у розмірі 1 682 616,52 грн., яка виникла на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.04.2007 року №1388/23-01/01764840/9691, прийнятого на підставі акту планової виїзної перевірки від 17.04.2007 року.

Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку узгодженої суми податкового боргу, позивач звернувся до суду та просив стягнути з Бобовищанського споживчого товариства в дохід бюджету України суму податкового боргу по штрафним (фінансовим) санкціям у розмірі 1 682 616,52 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду оскаржив позивач. Вважає, що постанова є безпідставною і необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою позов задоволити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія судді приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що працівниками Мукачівської ОДПІ проводилася виїзна планова перевірка Бобовищанського споживчого товариства Мукачівської райспоживспілки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року за результатами якої складно акт №272/23-01/01764840 від 17.04.2007 року.

Актом перевірки, зокрема, зафіксовано порушення відповідачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій на загальну суму - 336 526,73 грн.

На підставі даного акту позивач прийняв рішення №1388/23-01/01764840/9691 від 24.04.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 682 973,65 грн.

Вказане рішення відповідачем було оскаржене до господарського суду Закарпатської області. Постановою господарського суду Закарпатської області від 26.09.2007 року позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення Мукачівської ОДПІ №1388/23-01/01764840/9691 від 24.04.2007 року в частині застосування до позивача фінансових санкцій в розмірі 1 682 633,65 грн.

В результаті апеляційного оскарження, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008 року позов задоволено частково. Скасовано постанову господарського суду Закарпатської області від 26.09.2007 року та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Бобовищанського споживчого товариства до Мукачівської ОДПІ про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2009 року постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2008 року залишена без змін.

Згідно пп.5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно пп.5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно ч. 5 ст. 254 КАС України постанова чи ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином сума податкового боргу з 12.05.2008 року вважається узгодженою.

Відтак, враховуючи те, що Ухвала ВАС України від 27.10.2009р. надійшла на адресу інспекції значно раніше, ніж Постанова ЛААС, саме Ухвала Вищого адміністративного суду була проведена по особовій картці платника Бобовищанське СТ. Вказана сума фінансових санкцій Бобовищанським СТ не була сплачена. З метою стягнення даної заборгованості інспекцією 25.0Ї.010 року подано адміністративний позов про стягнення суми заборгованості з Бобовищанського СТ у розмірі 1682,6 тис. грн. Варто зауважити, що відповідно до основних положень Кодексу адміністративного судочинства особа, яка звертається до суду за захистом свого порушеного права повинна надати докази, якими обґрунтовує свої вимоги, тобто у даному випадку на підтвердження наявної заборгованості з боку податкової інспекції слід було надати первинний документ, на підставі якого виник цей борг. На момент звернення до суду у податкової інспекції єдиним документом, що засвідчував правомірність винесеного рішення про застосування штрафних санкцій від 24.04.2007р. та на підставі якого виникла заборгованість була Ухвала Вищого адміністративного суду від 27.10.2009р.

Враховуючи вищевикладене, інспекція приходить до висновку, що твердження суду не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на таке.

Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають завдання забезпечити ефективний захист порушених прав особи. Ненаправлення стороні по справі постанови апеляційного суду після закінчення терміну, встановленого Кодексом, є грубим порушенням права особи, що призвело до того, що позов про стягнення суми заборгованості подано саме 25.01.2010 року.

Отже, у будь-якому випадку суд повинен був з урахуванням конкретних обставин оцінити доводи, що наводились на обґрунтування того, чому позов подано саме 25.01.2010 року, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. І лише після поновлення строку згідно ухвали суду, суд в змозі розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, (стаття 86 КАС України).

У матеріалах справи міститься вмотивоване клопотання податкової інспекції від 05.10.2010р. №19505/10/10-010 про поновлення строку звернення до суду про стягнення заборгованості. Також представник інспекції у судовому засіданні 03.06.2011р. просила поновити строк звернення до суду про стягнення заборгованості, мотивуючи поважними обставинами, що перешкоджали своєчасно реалізувати право позивача на звернення до суду. Дане клопотання податкової інспекції залишилося без відповідного реагування. Судом не було надано належної правової оцінки вимозі податкового органу про поновлення терміну звернення до суду. Хоча під час розгляду необхідно було всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, що мають значення для її розгляду та вирішення спору по суті, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Варто зауважити, що відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином суд оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню права на звернення щодо стягнення суми заборгованості, на які посилалась інспекція як на поважні, мав виходити з оцінки та аналізу всіх наведених доводів і з того, чи мав позивач за таких обставин можливість своєчасно реалізувати право на звернення до суду.

З врахуванням викладеного, суд розглянув справу по суті, не вирішивши питання щодо поновлення строку на звернення до суду чи відмову у його задоволенні, чим порушив норми процесуального права, зокрема, ст.100,102,133 КАС України.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, тому постановлене рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

постановила :

Апеляційну скаргу Мукачівської ОДПІ задоволити. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.06.2011 року у справі №2а-1549/11/0770 - скасувати та прийняти нову постанову , якою позов задоволити. Стягнути з Бобовищанського споживчого товариства (код 01764840, Закарпатська область, 89632 Мукачівський район, с.Бобовище, вул.. Миру, 54) в дохід бюджету України суму податкового боргу по штрафним (фінансовим санкціям) у розмірі 1682616,52 грн.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: В. Каралюс

І. Запотічний