Ухвала

від 29.05.2012 по справі 2а-3029/10/2470

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. Справа № 22630/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача - Богаченка С.І.,

суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Барана П.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калімера» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року в справі за позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калімера» про припинення діяльності юридичної особи,-

В С Т А Н О В И Л А :

28.09.2010 року Новоселицька МДПІ Чернівецької області звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Калімера» про припинення юридичної особи, покликаючись на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міститься запис про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, при цьому заборгованість по платежах відсутня.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року позов задоволено. Постановлено припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Калімера» (60500, вул. Центральна, 22, м. Герца, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 3 0 071882).

Не погодившись із постановою її оскаржило ТзОВ «Калімера», вважає, що судом першої інстанції при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог.

Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вказує на те, що факт неподання ними протягом року податкової та фінансової звітності, який суд першої інстанції визнав встановленим та поклав в основу рішення, жодним доказом у справі не підтверджений. Наявна в матеріалах справи довідка податкової служби про відсутність в TOB «Калімера» заборгованості по бюджетних платежах жодним чином не підтверджує факт неподання ним податкової та фінансової звітності протягом року, на яке посилається суд першої інстанції в оскаржуваній постанові.

Заслухавши суддю доповідача, представника відповідача по справі, проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що дана апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що станом на 24 вересня 2010 року за платником податків ТзОВ «Калімера» відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 24.09.2010 року, внесено запис про відсутність юридичної особи ТзОВ «Калімера» за вказаною адресою.

Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» передбачено обов'язок платників податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов до не правильного висновку, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТзОВ «Калімера» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 08.101998 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинний на час подання позову та розгляду справи судами) компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII (у редакції Закону України від 12.01.2005 р. № 2322-IV) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

У Господарському кодексі України вживаються терміни «скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання», «припинення діяльності суб'єкта господарювання». Водночас, стаття 104 Цивільного кодексу України вживає термін «припинення юридичної особи». Термін «припинення юридичної особи» вживається також у Законі України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».

Отже, позовні вимоги про припинення юридичної особи, спрямовані на втрату останньою цивільної правоздатності, відповідають повноваженням органу державної податкової служби, але виключно тим повноваженням, які направленні на виконання визначених законом функцій.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Вказана норма кореспондує зі статтею 38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно із якою підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем по справі подавалась декларація до позивача по справі 18.06.2010 року (а.с.68-71), також подавались звіти до Пенсійного фонду 14.06.2010 року, 18.06.2010 року, 16.07.2010 року, 07.09.2010 року та платіжні доручення про оплату орендних платежів до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» протягом періоду лютий-вересень 2010 року.

Окрім того, колегія суддів вважає зазначити, що суд першої інстанції покликаючись на відсутність юридичної особи ТзОВ «Калімера» згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 24.09.2010 року не врахував, як вбачається із матеріалів справи, що 18.11.2010 року державним реєстратором було підтверджено відомості про TOB «Калі мера» у Єдиному державному реєстрі та проведено реєстрацію зміни юридичної адреси товариства (записи № 6, 7 з Єдиного державного реєстру від 23.11.2010р. а.с. 95-97).

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення без участі відповідача по справі, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів, чим позбавив відповідача по справі захисту своїх прав.

Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судом апеляційної інстанції постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, ст. 198, ч.1 ст. 202, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Калімера» - задоволити, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року у справі № 2а-3029/10/2470 - скасувати, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий С.І. Богаченко

Суддя В.М. Багрій

Суддя Д.М. Старунський

Повний текст виготовлений 01.06.2012 року.