Рішення

від 03.07.2012 по справі 1985-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

03.07.2012Справа №5002-21/1985-2012

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»

в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Кримгаз»

до відповідача Спеціалізованого Алуштинського санаторію «Ветеран»

про стягнення 147 678,61 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність № 572 від 16.12.2011, представник;

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 01-27/422 від 02.07.2012, представник;

Суть спору: Позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Кримгаз» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Спеціалізованого Алуштинського санаторію «Ветеран», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 142 013,88 грн., пеню у сумі 4 720,61 грн., 3 % річних у сумі 944,12 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 13.03.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1-ГБ-ДЗ про закупівлю газу природного за державні кошти. Відповідач будучі споживачем природного газу зобов'язався щомісячно та своєчасно здійснювати розрахунки за спожитий газ. Однак, відповідач, у порушення умов укладеного договору, розрахунки з позивачем за спожитий газ здійснював не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості.

Представник позивача у судове засідання надав уточнення позовних вимог за вих. № б/н від б/д, у яких позивач вказує, що у зв'язку з оплатою частини боргу після подання позовної заяви 27.06.2012 в розмірі 58 999,96 грн., позивач зменшує суму позовних вимог та вказує, що сума боргу складає 83 013,92 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить стягнути з відповідача 83 013,92 грн. основного боргу, 4 720,61 грн. пені, 944,12 грн. 3 % річних, та судові витрати.

Представник відповідача у засіданні суду проти позову заперечував, надав письмовий відзив на позовну заяву за вих. № 01-33/424 від 03.07.2012, у якому вказує, що позовні вимоги ним визнаються частково. Суму основного боргу в розмірі 83 013,92 грн. відповідач визнає, також відповідачем визнається частково 3 % річних в розмірі 941,57 грн. Відповідачем також визнається пеня в розмірі 4 720,61 грн. Крім того, відповідач просить надати йому відстрочку виконання рішення строком на три місяця, оскільки Спеціалізований Алуштинський санаторій «Ветеран» входить до сфери управління Міністерства соціальної політики України та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. Заборгованість за спожитий природний газ утворилась у зв'язку зі складними погодними умовами у січні-березні 2012 року, а також у зв'язку з неповним фінансування за перший квартал 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2012 року між Публічним акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства та Спеціалізованим Алуштинським санаторієм «Ветеран» був укладений договір про закупівлю газу природного за державні кошти № 1-ГБ-ДЗ.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до умов укладеного договору Учасник (позивач) передає, а Замовник (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити у встановленому договору порядку в 2012 році газ природний, призначений виключно для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, в обсязі 175.13448 тис. м. куб., відповідним сумі коштів, виділених бюджетом.

Пунктом 3.2. договору сторони встановили, що ціна 1000,0 м. куб. газу, що поставляється з урахуванням цільової надбавки в розмірі 2 %, тарифів на постачання й транспортування розподільними газопроводами ПАТ «Кримгаз», тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДК «Укртрансгаз», складає 3913,18 грн., крім того ПДВ 20 % - 782,64 грн., усього - 4695,82 грн. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 822 400,00 грн., у тому числі ПДВ - 137 066,67 грн.

13 березня 2012 року Замовником та Учасником договору № 1-ГБ-ДЗ було підписано додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю газу природного за державні кошти № 1-ГБ-ДЗ, згідно якої сторони дійшли згоди пункт 3.2. договору про закупівлю газу природного за державні кошти № 1-ГБ-ДЗ викласти у наступній редакції: «ціна 1000,0 м. куб. газу, що поставляється з урахуванням цільової надбавки в розмірі 2 %, тарифів на постачання й транспортування розподільними газопроводами ПАТ «Кримгаз», тарифів на транспортування газу магістральними газопроводами ДАТ «Чорноморнафтогаз» та ДК «Укртрансгаз», складає 3913,18 грн., крім того ПДВ 20 % - 782,64 грн., усього - 4695,82 грн. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 756 102,14 грн., у тому числі ПДВ - 12617,02 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пункт 6.1.1. договору встановлює обов'язок Замовника своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Позивачем зобов'язання за договору були виконані у повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за березень 2012 року на суму 168 039,78 грн., за квітень 2012 року на суму 42 163,73 грн., за травень 2012 року на суму 22 539,91 грн.

Як визначено сторонами у пункті 4.1. договору - оплата за газ проводиться Замовником виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 9 числа наступного за місяцем поставки газу.

Однак, відповідач, у порушення умов укладеного договору, спожитий газ сплачував не в повному обсязі та не в обумовлені договором строки, що привело до утворення заборгованості в розмірі 142 013,88 грн. станом на 15.06.2012.

У засіданні суду 03 липня 2012 року позивачем було надано уточнення позовних вимог, у якому позивач вказує, що в процесі розгляду справи відповідачем здійснено часткову оплату суми заборгованості в розмірі 58 999,96 грн. Тобто, на день розгляду справи позивач зменшує свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 83 013,92 грн.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, судом розглядаються вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 83 013,92 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем сума заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 83 013,92 грн. визнається.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 83 013,92 грн. підлягають задоволенню

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 944,12 грн.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 941,57 грн., оскільки при проведенні розрахунку 3 % річних позивачем допущено арифметичну помилку.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 4720,61 грн. пені.

Пунктом 7.4. договору сторони визначили відповідальність Замовника за порушення умов пункту 4.1. договору, та встановили, що Замовник зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 4707,69 грн., оскільки розмір пені розрахований позивачем виходячи з 365 днів (на рік), тоді як 2012 року є високосним та складається з 366 днів.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості в розмірі 83 013,92 грн., 3 % річних в розмірі 941,57 грн. та пені в розмірі 4 707,69 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення строком на три місяця виходячи з наступного.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно до підпункту 1.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/333 від 12.09.1996 р. - відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо. Пунктом 2 зазначених роз'яснень передбачено, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Також, ухвалою Верховного Суду України від 21 вересня 2011 року зазначено, що отримання боржником доходів від підприємницької діяльності не в тому обсязі, в якому було заздалегідь заплановано, не є підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Тобто, відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається лише у виняткових випадках і залежно від обставин справи, а заявник повинен викласти обставини та обґрунтувати причини, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення.

При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, наявність вини заявника щодо виконання зобов'язань перед стягувачем, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 1 180,01 грн. судового збору як зайво сплаченого при подачі позову.

В судовому засіданні 03 липня 2012 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 04 липня 2012 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Спеціалізованого Алуштинського санаторію «Ветеран», м. Алушта (98510, м. Алушта, вул. Красноармійська, 68; код ЗКПО 05507614, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Кримгаз», м. Алушта (98500, м. Алушта, вул. Виноградна, 15; р/р 2600408550 в філії КД АБ «Клірінговий Дом», МФО 384920, ЄДРПОУ 25136367, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 83 013,92 грн., пеню в розмірі 4 707,69 грн., 3 % річних в розмірі 941,57 грн., а також судовий збір в розмірі 1 773,24 грн.

Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» в особі Алуштинського управління по експлуатації газового господарства Публічного акціонерного товариства «Кримгаз», м. Алушта (98500, м. Алушта, вул. Виноградна, 15; р/р 2600408550 в філії КД АБ «Клірінговий Дом», МФО 384920, ЄДРПОУ 25136367, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) з Державного бюджету (р/р 31211206783002, МФО 824026, отримувач - Державний бюджет міста Сімферополя 22030001, код отримувача - 38040558, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби в АР Крим м. Сімферополь) судовий збір в розмірі 1 180,01 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення 12,92 грн. пені та 02,55 грн. 3 % річних - відмовити.

Суддя С.І. Чонгова