ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20.06.12р. Справа № 1/5005/3268/2012 За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 35", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промліфт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про визнання окремих пунктів договору недійсними
Суддя Рудь І.А.
Представники:
від позивача: не з`явився;
від відповідача: ОСОБА_1, дов. №1 від 16.01.2012р..
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація № 35" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить визнати недійсним пункти 6.1.5, 6.1.13 Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №207 від 11.01.2012р., укладеного між останнім та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промліфт".
Позовні вимоги обґрунтовує невідповідністю зазначених пунктів спірного договору Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005р. та Положенню про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні»КД 36.1-001-2000, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 р. № 73.
Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що на дату підписання спірного договору від позивача не надходило ніяких заперечень стосовно умов договору, протокол розбіжностей не складався. Укладення із відповідачем спірного договору не звільняє позивача від обов'язків дотримуватися Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій та не перекладає на відповідача в повному обсязі визначені ними обов'язки. Підстави, за якими згідно п. 5.4 Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні, відповідач повинен зупиняти роботу ліфта не відносяться до випадків, які передбаченні пунктом 9.7.15 ПББЕЛ, оскільки це є дві різні норми Закону, які не спростовують одне одну, а доповнюють і відносяться до нормативно-правових актів стосовно експлуатації, технічного обслуговування та ремонту ліфтів. Вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Просив в позові відмовити.
В судове засідання 20.06.12р. представник позивача не з'явився.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.04.12р. по 15.05.12р., з 31.05.12р. по 12.06.12р., з 12.06.12р. по 19.06.12р., з 19.06.12р. по 20.06.12р.
В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
11.01.2012р. між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація № 35» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промліфт»(учасник) укладено Договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 207 (надалі - Договір), згідно якого відповідач зобов'язався у 2012 році надавати позивачу послуги, зазначені в додатку № 1 (Вартість технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації з вкладенням матеріалів), який є невід'ємною частиною Договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити такі послуги (п. 11 Договору).
Найменування послуги: 29.22.9 -Послуги з монтажу, технічного обслуговування і ремонту підіймального та такелажного устаткування (роботи з повного технічного обслуговування, ремонту ліфтів та диспетчерських систем)
Вартість технічного обслуговування ліфтів і систем диспетчеризації (з вкладенням матеріалів), наведено у Додатку №1, що є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).
За умовами п. 2.1 Договору відповідач повинен надати передбачені цим Договором послуги, якість яких відповідає „Положенню про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" КД 36.1-001-2000, Державним стандартом 22845-85 „Ліфти електричні, пасажирські, вантажні".
Сторони узгодили, що при виконанні договірних зобов'язань вони керуються діючим законодавством України, ПББЕЛ, „Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні" КД 36.1-001-2000, Державним стандартом 22845-85 „Ліфти електричні, пасажирські, вантажні. «Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових. територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд»затверджений наказом Державного комітету України з. питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 р. «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений Постановою КМУ № 687 від 26.05.2004р., «Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005р., Правила організації виробництва і приймання монтажних робіт, ГОСТ 22011-95 „Лифты пассажирские и грузовые. Технические условия" КДП 204-12 Укр. 225-92 «Положення про технічне обслуговування, ремонт та реконструкцію (відновлення) систем ОДС(ДСС)»(п. 11.3 Договору).
Згідно п. 6.1.5 Договору замовник зобов'язаний забезпечувати експлуатацію ліфтів у відповідності з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», п. 5.5, та їх призначенням, вантажопідйомністю.
Як зазначає позивач, зазначений пункт Договору суперечить п. 5.5.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 (надалі - Правила), відповідно до умов якого утримання і ремонт ліфтів здійснює виконавець послуг або за договором - спеціалізована організація. Виконавець послуг має право самостійно утримувати та ремонтувати ліфти за умови наявності відповідних дозволів, отриманих згідно з постановою КМУ від 15.10.2003 р. М 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами».
Як вказує позивач, він, передавши ліфти на утримання відповідачу не має можливості забезпечувати їх експлуатацію відповідно з п. 5.5 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, оскільки ці обов'язки після укладання даного Договору, відповідно до п. 5.5.5 вищезазначених Правил зобов'язані перейти до відповідача, як спеціалізованої організації, яка має відповідний дозвіл.
Пунктом 6.1.13 Договору передбачено, що замовник зобов'язаний припиняти експлуатацію ліфтів у випадках, передбачених ст. 9.7.15 ПББЕЛ, та невиконання договірних зобов 'язань.
Позивач вважає, що вказаний пункт спірного Договору суперечить п. 5.4 Положення про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні»КД 36.1-001-2000, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 р. № 73 (надалі - Положення), відповідно до умов якого спеціалізована організація в разі укладання Договору відповідає за безперебійну і безпечну роботу ліфта і зобов'язана: ... зупиняти роботу ліфта в разі незадовільного технічного стану, грубого порушення пасажирами правил експлуатації та невиконання власником своїх обов'язків.
Позивач посилається на те, що перелічені пункти спірного договору суперечать вказаним вище приписам актів цивільного законодавства та підлягають визнанню недійсними.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Одним із способів захисту, визначених статтею 16 Цивільного кодексу України, є визнання правочину недійсним.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Відповідно до ст. 203 ЦК України загальними умовами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є наявність у особи, що вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності та наявність вільного волевиявлення учасника на вчинення правочину, яке повинно відповідати його внутрішній волі.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між сторонами укладений договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 207.
Згідно п. 6.1.5 Договору замовник зобов'язаний забезпечувати експлуатацію ліфтів у відповідності з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», п. 5.5, та їх призначенням, вантажопідйомністю.
Позовні вимоги щодо визнання недійним п. 6.1.5 Договору не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій допоміжні приміщення житлового будинку -приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Правилами визначено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу… (надалі - балансоутримувач) виступає як управитель, тобто особа яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору (позивач).
Відповідач, як спеціалізована організація - юридична особа, що відповідно до законодавства має повноваження надавати (виконувати) ті чи інші послуги (роботи).
Щодо пункту 5.5 даних Правил які зазначенні в п. 6.1.5 Договору то даний пункт в Розділі 5 Правил «Технічне обслуговування та ремонт інженерного обладнання»регулює правила обслуговування ліфтів.
Дотримання даних вимог покладається на позивача як на особу яка забезпечує управління будинком і забезпечує його належну експлуатацію (також і стосовно експлуатації ліфтів).
Згідно із п. 5.5.5 Правил, утримання і ремонт ліфтів здійснює виконавець послуг або за договором - спеціалізована організація.
Однак, укладення з відповідачем договору не звільняє позивача від обов'язків дотримуватися вищезазначених правил.
Відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничного нагляду № 190 від 01.09.08р. (надалі -ПББЕЛ), експлуатація ліфта охоплює етапи введення в експлуатацію за призначенням, зберігання, транспортування, технічне обслуговування поточний та середній ремонт, припинення експлуатації (утилізація та знищення).
Поняття технічного обслуговування, згідно пункту 4.10 ПББЕЛ - це комплекс дій або дія для підтримання справного стану чи працездатності ліфта (підйомника) під час використання його за призначенням, простою, зберігання та транспортування.
Таким чином, зобов'язання позивача забезпечувати експлуатацію ліфтів у відповідності до п.5.5 Правил визначено сторонами за договором у відповідності до вимог діючого законодавства України та нормативно-правових актів.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги КП "Житлово-експлуатаційна організація № 35" про визнання недійсним п. 6.1.5 Договору необґрунтовані, не підтверджені належними доказами та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним п. 6.1.13 спірного Договору, то в цій частині позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За умовами п. 6.1.13 на позивача покладений обов'язок припиняти експлуатацію ліфтів у випадках, передбачених ст. 9.7.15 ПББЕЛ, та невиконання договірних обов'язків.
Згідно із п. 9.7.15 ПББЕЛ зазначено, що робота ліфта не дозволяється, якщо:
- відсутній паспорт чи відомості про реєстрацію;
- не проведено технічний огляд або експертне обстеження ліфта;
- закінчився зазначений у паспорті термін роботи ліфта;
- не призначено наказом працівників, відповідальних за організацію робіт з технічного обслуговування і ремонту ліфтів, за організацію експлуатації та за справний стан ліфтів;
- відсутній атестований обслуговуючий персонал (електромеханіки, ліфтери);
- не виконані приписи посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці;
- знос канатів перевищує встановлені норми;
- є тріщини, деформації в металоконструкціях ліфта;
- несправні прилади і пристрої безпеки, а також мають місце інші несправності, які впливають на безпечну експлуатацію ліфта.
Відповідно до п. 11.3 спірного Договору сторонами встановлено, що при виконанні даного договору, окрім інших документів, сторони керуються Положенням про систему технічного обслуговування та ремонту ліфтів в Україні»КД 36.1-001-2000, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 10.04.2000 р. № 73.
За умовами п. 5.1 Положення взаємовідносини між спеціалізованою організацією та власником ліфта визначається вимогами ПББЕЛ, цим Положенням та укладеним договором, які регламентують основні обов'язки, права та відповідальність сторін.
Відповідно до вказаного Положення спеціалізована організація, у разі укладання договору, відповідає за безперебійну й безпечну роботу ліфта і зобов'язана: виконувати всі роботи з технічного обслуговування ліфтів; своєчасно готувати ліфти до чергового технічного огляду, проводити його…; виконувати ремонт ліфтів, необхідність якого виникла внаслідок порушень правил користування; зупиняти роботу ліфта в разі незадовільного технічного стану, грубого порушення пасажирами правил експлуатації та невиконання власником своїх обов'язків.
Аналогічні вимоги до спеціалізованої організації, якою є відповідач, передбачено Розділом 3 Типового підрядного договору на технічне обслуговування та ремонт ліфтів і диспетчерських систем, який є додатком до вищевказаного Положення.
Таким чином, п. 6.1.13 спірного Договору суперечить переліченим вище приписам актів цивільного законодавства.
За наведених встановлених обставин, позовні вимоги КП "Житлово-експлуатаційна організація № 35" в частині визнання недійсним п. 6.1.13 Договору обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним пункт 6.1.13 Договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №207 від 11.01.2012р., укладеного між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 35" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промліфт".
В решті позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промліфт" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Димитрова, 71, код ЄДРПОУ 37861875) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 35" (50056, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкрн. Сонячний, 25А, код ЄДРПОУ 20247412) 536 грн. 50 коп. (п'ятсот тридцять шість грн.. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя І.А. Рудь
Рішення підписане -26.06.12р.
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2012 |
Оприлюднено | 07.07.2012 |
Номер документу | 25038936 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Рудь Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні