Рішення

від 19.06.2012 по справі 9/246-01

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/246-01 19.06.12 За позовом Закритого акціонерного товариства "Діавест +"

до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України"

про стягнення 331 507,34 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.06.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 331 507,34 заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2001 було порушено провадження в справі № 9/246-01 та призначено до розгляду 27.08.2001 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2001 провадження в справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Діавест +" до Відкритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" про стягнення 331 507,34 грн. було зупинено у зв'язку з порушенням Господарським судом міста Києва провадження у справі № 18/171 щодо банкрутства ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України".

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва Саранюка В.І. від 06.05.2009 справу № 9/246-01 передано для розгляду судді Станіку С.Р., у зв'язку з тим, що на даний час суддя Жирнов С.М. не працює у Господарському суді міста Києва.

Через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від ліквідатора ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" - арбітражного керуючого Юркова М. О. надійшла заява, в якій він повідомляє суд про те, що відповідно до постанови Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 18/171, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.05.2011, ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Серед іншого, ліквідатор у справі № 18/171 зазначив, що оголошення щодо поновлення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" було опубліковано в газеті "Голос України" № 154 від 19.08.2009. А тому, посилаючись на ч.1, ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор у справі № 18/171 Юрков М.О. наголошує на тому, що позивач - Закрите акціонерне товариство "Діавест +" так і не звернувся до суду в порядку встановленому положеннями вищевказаних норм із заявою про визнання його кредитором у справі № 18/171. А відтак, на думку ліквідатора -арбітражного керуючого Юркова М.О., позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Враховуючи вищевикладене та посилаючись на Рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий Юрков М.О. просить суд поновити провадження у справі № 9/246-01 та відмовити Закриту акціонерному товариству "Діавест +" в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 9/246-01 до свого провадження та поновив провадження у даній справі.

В судове засідання 19.06.2012 позивач своїх представників не направив, вимоги суду щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору - не виконав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав.

Представник відповідача в даному судовому засіданні надав пояснення по суті спору з урахуванням поданих арбітражним керуючим Юрковим М. О. у справі № 18/171 письмових пояснень по справі № 9/246-01. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.06.1999 між позивачем -Закритого акціонерного товариства "Діавест +" та відповідачем -Відкритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" було укладено договір № Д-05.14/99, за умовами якого відповідач зобов'язався надавати позивачу права на бронювання, продаж авіаперевезень на рейси вказані в додатку «Е».

Згідно з умовами та положеннями діючого договору при належному виконанні прийнятих на себе зобов'язань, позивач має право на отримання винагороди. Відповідач виплачує позивачу винагороду в розмірах та у строки, які передбачені в положенні додатку «С»діючого договору. Вказана винагорода буде виплачуватись позивачу в якості повної компенсації за вказані послуги по діючому договору (п.6.1)

Позивач зобов'язується кожної декади, протягом трьох банківських днів перераховувати відповідачу дохід, отриманий від продажу перевезень, за виключенням передбаченої винагороди і складати повний звіт по продажам згідно правил і форм відповідно до додатку «В»включаючи документ підтверджуючий перерахування доходу за даний період.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 08.05.2001 Закрите акціонерне товариство "Діавест +" надіслало на адресу відповідача претензію № 89 від 08.05.2001, в якій позивач просив ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" перерахувати на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства "Діавест +" заборгованість за договором № Д-05-14/99 від 30.06.1999.

Позивач у позові наголошує на тому, що відповідач листом № 453-А.7 від 30.05.2001 повідомив Закрите акціонерне товариство "Діавест +", що погасить заборгованість на протязі другого кварталу 2001р.

Позивач у позовній заяві стверджує , що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач так і не сплатив заборгованість за надані позивачем послуги за договором № Д-05-14/99 від 30.06.1999 на суму 193 817,25 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача боргу за вищевказаним договором в сумі 193 817,25 грн.

Зокрема, в письмових поясненнях у справі № 9/246-01 ліквідатор ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" -арбітражний керуючий Юркова М. О., посилаючись на ч.1, ч.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор у справі № 18/171 Юрков М.О. наголошував на тому, що позивач -ЗАТ "Діавест +" не звернувся до суду в порядку встановленому положеннями вищевказаних норм із заявою про визнання його кредитором у справі № 18/171, а відтак позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Таким чином, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.1998 було порушено провадження у справі № 18/171 щодо банкрутства КДАП «Авіалінії України».

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.11.1998 у справі № 18/171 КДАП «Авіалінії України»визнано банкрутом.

Постановою Першого заступника голови Господарського суду міста Києва № 04-1/11-2-18/171 від 04.03.1999. постанову Господарського суду міста Києва від 25.11.1998 у справі № 18/171 скасовано, провадження у справі зупинено до закінчення приватизації КДАП «Авіаліній України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2001 боржником по справі № 18/171 за позовом ТОВ «Контакт-Авіа»до КДАП «Авіаліній України»про визнання останнього банкрутом, ухвалено вважати правонаступника -ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2009 у справі № 18/171 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юркова М.О., про що було надруковане оголошення у газеті «Голос України»№ 154 від 19.08.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2009 затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України»з кредиторськими вимогами на загальну суму 19 059 071,76 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 18/171 ВАТ «Авіакомпанія «Національні Авіалінії України»визнано банкрутом, про що було надруковане оголошення у газеті «Голос України»№ 102 (5102) від 07.06.2011.

Постановою Вищого господарського суду міста Києва від 10.11.2011 постанова Господарського суду міста Києва від 31.05.2011 у справі № 18/171 залишена без змін.

Відповідно ч. 1 ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Згідно із ст. 151 Цивільного кодексу Української РСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 161 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 162 Цивільного кодексу Української РСР одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 178 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством. Крім того, зобов'язання між громадянами або з їх участю можуть забезпечуватися завдатком, а зобов'язання між соціалістичними організаціями - гарантією.

Частиною 1ст. 179 Цивільного кодексу Української РСР встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ст. 180 Цивільного кодексу Української РСР угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню).

Згідно зі ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позивач, на виконання умов договору № Д-05-14/99 від 30.06.1999 надав відповідачу послуги на суму 331 507,34 грн., проте відповідач свого обов'язку щодо оплати за надані послуги у строк, встановлений вищевказаним договором -не виконав, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 331 507,34 грн.

Разом з тим, позивач станом на день прийняття рішення у даній справі так і не надав суду належних та допустимих доказів у розумінні ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують надання позивачем послуг відповідачу за договором № Д-05-14/99 від 30.06.1999 на суму 193 817,25 грн., а саме первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а тому в суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 193 817,25 грн. за надані послуги.

Серед іншого, позивач просить стягнути з відповідача 83 314,27 грн. -втрати від інфляційних процесів, 9 346,50 грн. -3 % річних та 45 029,32 грн. -пені.

Враховуючи те, що судом відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 193 817,25 грн. за договором № Д-05-14/99 від 30.06.1999, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 83 314,27 грн. -втрати від інфляційних процесів, 9 346,50 грн. -3 % річних та 45 029,32 грн. -пені, які є похідними вимогами від вимоги про стягнення основного боргу за вищевказаним договором, також задоволенню не підлягаю.

Також, суд враховує і наступні обставини.

Ліквідатором ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" -арбітражним керуючим Юрковим М.О. у поясненнях зазначено, що враховуючи положення ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позовні вимоги у справі № 9/246-01 не підлягають задоволенню, оскільки оголошення щодо поновлення провадження у справі про банкрутство ВАТ "Авіакомпанія "Національні Авіалінії України" було опубліковано в газеті "Голос України" № 154 від 19.08.2009. Однак, в силу вимог ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач - ЗАТ "Діавест +" так і не звернувся до суду в порядку встановленому положеннями вищевказаних норм із заявою про визнання його кредитором у справі № 18/171.

У відповідності до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

У відповідності до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

У відповідності до п. 8.13. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.

В п. 8.14. рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що відповідно до частини 2 статті 14 Закону (в редакції Закону від 07.03.2002 N 3088-III) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Припис частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 25.06.2012