Рішення

від 21.06.2012 по справі 5011-4/4553-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/4553-2012 21.06.12

За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава» ПроСтягнення 23 668,62 грн

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача Цимбаліст В.В.

від відповідача Боронін К.К.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава»23 668,62 грн. заборгованості за договором № 08/3149 оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 19.06.2008р.

Представник відповідача надав заперечення проти позову, та просить змінити ціну позову.

Позивач надав уточнення до позовної заяви, а саме просить стягнути з відповідача 6 292,12 грн. заборгованості, оскільки після звернення позивача з позовом відповідач частково сплати заборгованість, 18.04.2012, 14.05.2012 по 2100 грн., 28.05.2012 -7200 грн., 30.05.2012 -3976,50 грн., 18.06.2012 -2000 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 6 292,12 грн., тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням сторін, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2008р. між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Любава»було укладено договір № 08/3149.

Відповідно до п.1.1. договору та акту приймання-передачі від 19.06.2008р. орендодавець передає орендарю в оренду нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 8, літ.А.

Згідно п.2.1. договору об'єктом оренди є нежилі приміщення загальною площею 239,60 кв.м., в т.ч. на 1 поверсі -27,00 кв.м., на 2 поверсі -212,60 коп.

Відповідно до п.9.1. договору строк дії встановлено до 17.06.2011.

Після закінчення строку дії зазначеного договору відповідач продовжував використовувати зазначені нежилі приміщення без правових на те підстав, без договору оренди, не сплачуючи платежі за фактичне користування.

Відповідно до п.3.5. договору, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при повернення об'єкта оренди позивачу.

Відповідач звільнив об'єкт оренди та передав його за актом приймання-передачі позивачу лише 01.12.2011р.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов'язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Любава»було укладено договір № 08/3149 від 19.06.2008р. відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в оренду нежилі приміщення за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, 8, літ.А. (п.1.1 Договору).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов'язання за договором, а саме відповідач не своєчасно повернув приміщення по акту приймання-передачі.

Строк дії Договору закінчився 17.06.2011 (п. 9.1 Договору).

Відповідач звільнив об'єкт оренди та передав його за актом приймання-передачі позивачу лише 01.12.2011р.

Відповідно до п.3.5. договору, відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання орендарем та орендодавцем акта приймання-передачі при повернення об'єкта оренди позивачу.

Факт наявності боргу у Відповідача за фактичне користування приміщенням, у розмірі 6 292,12 грн. за період з 25.09.2011р. по 30.11.2011р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Любава»(03146, м. Київ, вуд. Якуба Колоса, 8-А, код ЄДРПОУ 19475562) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ 03366500) 6 292 (шість тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 12 коп. заборгованості по орендній платі, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 27.06.2012р.