Рішення

від 03.07.2012 по справі 26/5014/1252/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12 Справа № 26/5014/1252/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль-96", м.Луганськ

про стягнення 16073 грн. 98 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №27-д від 19.03.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії №21 від 02.08.2002 в сумі 14798 грн. 41 коп., пені в сумі 795 грн. 30 коп., інфляційних нарахувань в сумі 212 грн. 47 коп. та 3% річних в сумі 267 грн. 80 коп.

Відповідач відзивом №12 від 27.06.2012 погодився з позовною заявою та повідомив, що 23.01.2009 на загальних зборах відповідача прийнято рішення про ліквідацію, що приміщення, яке розташоване на кв.Ольховський,12, виставлено на продаж і після його продажу заборгованість буде погашена.

Також відповідач просив розглянути справу без участі представника.

Суд, з урахуванням думки позивача, вважає можливим задовольнити вказане клопотання та розглянути справу за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

02.08.2002 між позивачем -Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго", м.Луганськ (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стиль-96" (споживач, відповідач) було укладено договір на поставку теплової енергії №21 (далі договір), за умовами якого постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію необхідної якості і в необхідних розрахункових або договірних обсягах (п.1 договору).

Теплова енергія подається споживачу в об"ємах згідно Додатку №1 (п.2.1).

Відповідно до п.2.2 договору початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами і встановлюється постачальником на підставі рішення виконкому міської ради за середньодобової температури повітря не менше +8?С протягом 3-х діб.

Згідно п.6.3 договору споживач зобов'язався здійснювати оплату не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що постачальник несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі 0,5% суми, що підлягає оплаті, але не більше 2-х облікових ставок НБУ.

В п.10.1 договору сторони встановили строк його дії до 02.08.2005, але згідно п.10.3 договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його розірвання не буде заявлено письмово однією із сторін.

Позивач свої зобов'язання за договором за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року виконав у повному обсязі, що підтверджується виставленими рахунками та реєстрами про їх направлення відповідачу (а.с.28-61).

Відповідач за надані послуги не оплатив, тому за ним виникла заборгованість за період з грудня 2010 року по квітень 2012 року в сумі 14798 грн. 41 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 795 грн. 30 коп., 3% річних в сумі 267 грн. 80 коп., інфляційні збитки в сумі 212 грн. 47 коп. та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 6.3 договору сторони передбачили строк виконання обов'язку відповідача з оплати наданих послуг не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим, який відповідач не був дотриманий.

Факт надання послуг з постачання теплоносія в приміщення відповідача підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 14798 грн. 41 коп. є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.3 договору сторони передбачили, що постачальник несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію -пеня в розмірі 0,5% суми, що підлягає оплаті, але не більше 2-х облікових ставок НБУ.

Таким чином, нарахована позивачем відповідачу пеня за заявлений період згідно розрахунку (а.с.8) в сумі 795 грн. 30 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні нарахування за період з січня 2011 року по квітень 2012 року в сумі 212 грн. 47 коп. та 3% річних за період з 11.01.2011 по 14.05.2012 в сумі 267 грн. 80 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль-96", м.Луганськ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стиль-96", вул.16 Лінія, б.5, кв.61, м.Луганськ, код 23490283 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, код 24047779 заборгованість в сумі 14798 грн. 41 коп., пеню в сумі 795 грн. 30 коп., інфляційні нарахування в розмірі 212 грн. 47 коп., 3% річних в сумі 267 грн. 80 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 05.07.2012.

Суддя С.С. Єжова