Рішення

від 03.07.2012 по справі 26/5014/1239/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.12 Справа № 26/5014/1239/2012

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства „Міські вісті", м.Луганськ

про стягнення 31493 грн. 92 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача -юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №27-д від 19.03.2012;

від відповідача -не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором на постачання теплової енергії №889 від 26.11.2008 в сумі 26908 грн. 95 коп., пені в сумі 2739 грн. 63 коп., інфляційних нарахувань в сумі 307 грн. 13 коп. та 3% річних в сумі 1538 грн. 21 коп.

Позивач клопотанням №15/42-7/43 від 18.06.2012 просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з участю представника в іншому судовому засіданні.

У задоволенні вказаного клопотання суд відмовляє, оскільки повноважний та компетентний представник позивача прибув у судове засідання 03.07.2012.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13966854 від 05.06.2012 місцезнаходженням відповідача є: пров.Натал"євський, б.9, м.Луганськ, 91002. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, а ненадання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

26.11.2008 між позивачем -Луганським міським комунальним підприємством „Теплокомуненерго", м.Луганськ (постачальник, позивач) та Луганським міським комунальним підприємством „Міські вісті" (споживач, відповідач) було укладено договір на поставку теплової енергії №889 (далі договір), за умовами якого постачальник зобов'язався подавати споживачу теплову енергію необхідної якості і в необхідних розрахункових договірних обсягах до межі балансової приналежності, а споживач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію в повному обсязі по встановленим тарифам в строки, передбачені договором (п.2.1).

Відповідно до п.3.1 договору поставка теплової енергії здійснюється в період опалювального сезону. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду визначається виконавчим комітетом міської ради, виходячи з погодних умов.

Згідно п.6.1 договору облік теплової енергії здійснюється розрахунковим шляхом.

Відповідно до п.7.1 договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій формі відповідно до затверджених тарифів на підставі виставлених постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під розпис. В разі відмови споживача від отримання рахунку, постачальник здійснює відповідний запис в реєстрі видачі рахунків. Оформлений таким чином документ є підставою для стягнення з споживача вартості спожитої теплової енергії.

Споживач здійснює оплату за надані послуги з поставки теплової енергії в 5-денний строк з дня отримання рахунку (п.7.2).

Згідно п.8.2.1 договору у разі прострочки платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, діючої в період, за який сплачується пеня.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується виставленими рахунками та реєстрами про їх направлення відповідачу (а.с.32-107).

Відповідач за надані послуги не оплатив, тому за ним виникла заборгованість за період з листопада 2008 року по жовтень 2011 року в сумі 26908 грн. 95 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 2739 грн. 63 коп., 3% річних в сумі 1538 грн. 21 коп., інфляційні нарахування в сумі 307 грн. 13 коп. та звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 7.2 договору сторони передбачили строк виконання обов'язку відповідача з оплати наданих послуг у 5-денний термін з дня отримання рахунку, який відповідач не був дотриманий.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач виставляв відповідачу відповідні рахунки, які останній повинен був сплачувати, але не сплачував, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу за період з листопада 2008 року по жовтень 2011 року в сумі 26908 грн. 95 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею - неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2.1 договору сторони передбачили, що у разі прострочки платежу за спожиту теплову енергію споживач сплачує на користь постачальника пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, діючої в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нарахована позивачем відповідачу пеня за заявлений період згідно розрахунку (а.с.11) в сумі 2739 грн. 63 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні нарахування за період з квітня 2011 року по березень 2012 року в сумі 307 грн. 13 коп. та 3% річних за період з 30.11.2008 по 13.04.2012 в сумі 1538 грн. 21 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.07.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", м.Луганськ до Луганського міського комунального підприємства „Міські вісті", м.Луганськ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Луганського міського комунального підприємства „Міські вісті", пров.Натал"євський, б.9, м.Луганськ, код 31594920 на користь Луганського міського комунального підприємства „Теплокомуненерго", вул.Куракіна, б.23а, м.Луганськ, код 24047779 заборгованість в сумі 26908 грн. 95 коп., пеню в сумі 2739 грн. 63 коп., інфляційні нарахування в розмірі 307 грн. 13 коп., 3% річних в сумі 1538 грн. 21 коп., судовий збір в сумі 1609 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання рішення: 05.07.2012.

Суддя С.С. Єжова