Рішення

від 18.06.2012 по справі 5017/1041/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2012 р.Справа № 5017/1041/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.

при секретарі Войтенко С.М.

за участю представників сторін :

від позивача -ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 19.12.2011 р.).

від відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз"

до відповідача -селянського (фермерського) господарства „Марія"

про стягнення 24 698,41 грн., -

встановив:

Публічне акціонерне товариство „Компанія „Райз" (далі -ПАТ „Компанія „Райз") звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до селянського (фермерського) господарства „Марія" (далі -СФГ „Марія") про стягнення заборгованості за договором поставки насіння С/Г культур на умовах товарного кредиту №143/038 від 21.03.2011 року в сумі 24 698,41 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 21 299,06 грн., суми відсотків за неправомірне користування коштами в період з 30.09.2011р. по 05.03.2012р. - в розмірі 2 290,09 грн., суми пені, що нарахована відповідачу з 30.09.2011р. по 05.03.2012р., - в розмірі 1 109,26 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між ПАТ „Компанія „Райз" та СФГ „Марія" договору поставки насіння С/Г культур на умовах товарного кредиту №143/038 від 21.03.2011 року з додатками №/3П-10038-00169 від 21.03.2011 р. та №/3П-10038-00476 від 05.05.2011 р., ПАТ „Компанія „Райз" (постачальник) зобов'язалось передати у власність СФГ „Марія" (покупця) продукцію виробничо-технічного призначення (далі - товар), а СФГ „Марія" зобов'язалось прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору. Позивач свої зобов'язання виконав вчасно та в повному обсязі, відповідач же, в порушення умов договору, за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього утворилась визначена у позовних вимогах заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5017/1041/2012., розгляд справи призначено на 25.04.2012 р.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 25.04.2012 р. та 14.05.2012 р. - розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 01.06.2012р.:

- в порядку ст. 69 ГПК України - розгляд справи № 5017/1041/2012 продовжено до 19.06.2012р.;

- розгляд справи відкладено на 15.06.2012р. в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних документів.

Згідно ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 15.06.2012р. оголошено перерву до 18.06.2012р.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не

повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України, наявний в матеріалах справи.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті із відміткою поштової установи "за зазначеною адресою не проживає", суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із приписами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 18.06.2012р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

21 березня 2011 року між ПАТ „Компанія „Райз" (далі - постачальник) та СФГ „Марія" (далі - покупець) укладено договір поставки насіння С/Г культур на умовах товарного кредиту №143/038, згідно з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення(товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Відповідно до умов п. 1.2 Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки відповідачу, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови, погоджені сторонами -визначені в Договорі та в додатках до нього, які складають невід'ємну частину Договору.

У розділі 2 даного Договору встановлені умови щодо ціни Договору, термінів, форми та порядку розрахунків, а саме встановлено:

- вартість (ціна) товару (в т.ч. знижки до вартості (ціни) товару) та відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказані в додатках до Договору. Сторони встановлюють ціну Договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатках. Ціну договору становить вартість (ціна) товару та сума належних до сплати процентів за користування товарним кредитом (п.2.1. Договору);

- протягом строку дії Договору, грошові зобов'язання відповідача існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні, що підлягає сплаті відповідачем на виконання ним зобов'язань по Договору, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до Договору, на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати відповідачем ціни Договору (її неоплаченої частини) (п. 2.2. Договору).

- товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем повного виконання грошового зобов'язання (п. 2.3 Договору);

- відсотки за користування товарним кредитом нараховуються постачальником щомісячно до 5 числа кожного наступного місяця (починаючи з місяця, в якому здійснена поставка товару), якщо інше не передбачено додатками до Договору. Сторони щомісячно підписують акт надання (приймання-передачі) послуг в термін до 5 числа кожного наступного місяця. Акт про надання послуг товарного кредитування надсилається факсимільним зв'язком та має силу оригіналу (п. 2.4 Договору);

- покупець має право провести дострокову оплату вартості товару, в цьому випадку проценти нараховуються та сплачуються за фактичну кількість днів користування товарним кредитом (п. 2.5 Договору);

- розмір процентів, які покупець сплачує за користування товарним кредитом встановлюється в додатках до Договору (п. 2.6 Договору);

- до вартості (ціни) товару додатково включається також позитивна/від'ємна різниця між гривневою вартістю товару на день оплати і гривневою вартістю товару, що вказана в додатках до договору, розрахована відповідно до п. 2.2 Договору. На таку позитивну/від'ємну різницю, в день здійснення покупцем оплати, постачальником складається акт та надсилається на адресу покупця в порядку, передбаченому п. 2.4 Договору (п. 2.7 Договору);

- постачальник в разі прострочення оплати чергового платежу в односторонньому порядку проводить зарахування коштів, що надійшли від покупця наступним чином: в першу чергу -в рахунок оплати нарахованих процентів, в другу чергу -в рахунок оплати вартості товару, в третю чергу -в рахунок сплати відсотків за неправомірне користування коштами, в четверту чергу -в рахунок сплати штрафних санкцій (п. 2.8 Договору).

Відповідно до умов п. 3.4 Договору відповідач зобов'язується провести оплату за товар та сплатити відсотки за користування товарним кредитом з дотриманням порядку та строків, встановлених Договором. Оплата вважається проведеною після зарахування коштів на рахунок позивача, вказаний в тексті цього Договору.

Умовами п. 5.1 Договору встановлено, що господарські зобов'язання сторін цього Договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року із дня підписання його тексту представниками сторін, крім зобов'язань відповідача по оплаті вартості товару, процентів за користування товарним кредитом та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням.

У розділі 7 Договору узгоджено умови щодо відповідальності сторін, її розміру та порядку застосування, а саме:

- відповідач за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення (п. 7.3. Договору).

- відповідач у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 відсотків річних з простроченої суми (п.7.5. Договору).

- нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією (п. 7.6. Договору).

Згідно з п.п. 9.6, п.п. 9.6.1 Договору сторони погодились, що у випадку виникнення будь-якого факту неповного та/або несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем, а саме по оплаті у встановлені Договором терміни вартості (ціни) товару, відсотків за користування товарним кредитом та будь-яких інших платежів по цьому Договору, - положення даного Договору щодо надання знижки до вартості (ціни) товару, передбачені п. 1.2 (визначені у відповідному додатку в колонці „знижка до вартості ціни товару") та п. 2.1 Договору, з моменту надання (надіслання) постачальником покупцю письмового розрахунку-повідомлення на дооцінку товару, втрачають свою чинність і застосуванню не підлягають.

У додатку до Договору № /ЗП 10038-00169 від 21.03.2011р. сторонами встановлено, що

позивач поставляє відповідачу соняшник Рігасол ОР у кількості 22 000 посад. одиниць на загальну суму 16 632грн., яка оплачується відповідачем на умовах передплати до 21.03.2011р. в сумі 4 989,60 грн., до 30.08.2011р. в сумі 5 821,20 грн. та до 30.09.2011р. в сумі 5 821,20 грн., а також встановлено, що відсотки за користування товарним кредитом становлять 15% річних. Знижка до вартості складає 1 727,19грн.

У Додатку до договору № /ЗП 10038-00476 від 05.05.2011р. сторонами встановлено, що позивач поставляє відповідачу соняшник Франкасол у кількості 10 000 посад. одиниць на загальну суму 5 500грн., яка оплачується відповідачем на умовах передплати до 05.05.2011р. в сумі 1650 грн., до 30.08.2011р. в сумі 1 925 грн. та до 30.09.2011р. в сумі 1 925 грн., а також встановлено, що відсотки за користування товарним кредитом становлять 15% річних. Знижка до вартості складає 2 877,95грн.

21.03.2011р. відповідач сплатив 4 989,60грн. -в якості передплати за товар згідно додатку до Договору № /ЗП 10038-00169, що підтверджується прибутковим касовим ордером позивача № 24 від 21.03.2011р. та реєстром до ордеру.

23.03.2011р. позивач поставив відповідачу товар, отриманий відповідачем на підставі довіреності № 1 від 21.03.2011р., на суму 16 632 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-10038-00086.

18.05.2011р. відповідач сплатив 1 650грн. -в якості передплати за товар згідно додатку до Договору № /ЗП 10038-00476, що підтверджується прибутковим касовим ордером позивача № 47 від 18.05.2011р. та реєстром до ордеру.

18.05.2011р. позивач поставив відповідачу товар, отриманий відповідачем на підставі довіреності № 5 від 18.05.2011р., на суму 5 500грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-10038-00703.

Товар в сумі 15 492,40грн. залишився несплаченим відповідачем.

В свою чергу, позивач на вказану суму несплаченого відповідачем товару нарахував відсотки за користування товарним кредитом:

- з 24.03.2011р. по 30.09.2011р. в сумі 780,23 грн.,

- з 19.05.2011р. по 30.09.2011р. в сумі 302,88 грн., - всього 1 083,11грн., а також здійснив корегування суми боргу відповідача згідно умов п.2.2. укладеного між сторонами Договору.

Загальна заборгованість відповідача станом на 30.09.2011р. склала 16 637,83грн.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було пред'явлено відповідачу лист-повідомлення на дооцінку товару та анулювання наданої знижки на товар -згідно п. 9.6.1 Договору - в зв`язку з невиконанням вимог договору № 143/038 від 21.03.2011р. в погоджений сторонами строк. Враховуючи зазначене, ПАТ „Компанія „РАЙЗ" було додатково нараховано відповідачу до сплати суму втраченої знижки на загальну кількість проданого товару - в розмірі 4 605,14 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача станом на 05.03.2011р. -з корегуванням суми боргу згідно умов п.2.2. Договору - склала 21 299,06грн.

Вищезазначене і стало підставою для звернення ПАТ „Компанія „Райз" до суду з даним позовом, в якому окрім стягнення з відповідача основного боргу в сумі 21 299,06грн., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1 109,26грн. та 32 % річних за неправомірне користування коштами в сумі 2 290,09 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас, вимогами ч.2 ст.712 ЦК України

передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У ч.1 ст.694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено Договір поставки насіння С/Г культур на умовах товарного кредиту, згідно з яким, позивач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар, оплатити його вартість (ціну), а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов Договору у строки, що визначені у додатках до Договору.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, із встановлених обставин справи випливає, що за поставлену позивачем продукцію загальною вартістю 22 132грн. відповідач розрахувався лише частково на умовах передплати: в сумі 4 989,60 грн. -21.03.2012р. та в сумі 1650грн. -18.05.2011р - з порушенням строків розрахунку, що встановлені умовами укладеного між сторонами Договору. Залишок боргу в сумі 15 492,4 грн. відповідачем позивачу не сплачений.

В свою чергу, позивач на вказану суму несплаченого відповідачем товару нарахував відсотки за користування товарним кредитом з 24.03.2011р. по 30.09.2011р. в сумі 1083,11 грн., що відповідає умовам п.2.6 укладеного між сторонами Договору, а також здійснив корегування суми боргу відповідача - згідно умов п.2.2 укладеного між сторонами Договору, та - на підставі п.п. 9.6, 9.6.1 Договору - додав суму втраченої знижки - 4 605,14 грн., внаслідок чого борг відповідача за поставлений товар становить 21 299,06грн. При цьому, жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, які спростовують його наявність відповідачем до суду не надано.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору поставки передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені Договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків, нарахованих на відстрочені платежі, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем з 30.09.2011р. по 05.03.2012р., та згідно з яким сума нарахованої відповідачу пені становить 1109,26грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, із врахуванням, при цьому, умов п.7.6. договору, яким встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань, забезпечених санкцією.

Відповідно до ч.5 ст.694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти - відповідно до статті 536 цього Кодексу - від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

У ст. 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Водночас, в укладеному між сторонами договорі поставки встановлено, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих на розстрочені платежі, відповідач сплачує на користь позивача відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 відсотків річних з простроченої суми.

Розрахунок 32% річних, який здійснено позивачем, та згідно з яким розмір 32% річних, що нараховані відповідачу з 30.09.2011р. по 05.03.2012р. становить 2 290,09грн., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача, а також вимогам чинного законодавства та умовам договору.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ПАТ „Компанія „Райз", а отже і їх задоволення.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Марія" (66344, Одеська область, Котовський район, с. Коси, код ЄДРПОУ 30820408) на користь публічного акціонерного товариства „Компанія „Райз" (03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152, код ЄДРПОУ 13980201) 21 299 (двадцять одну тисячу двісті дев'яносто дев'ять ) грн. 06 коп. -основного боргу, 2 290 (дві тисячі двісті дев'яносто) грн. 09 коп. -32% річних, 1 109 (одну тисячу сто дев'ять) грн. 26 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одної тисячі шістсот дев'яти) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2012 року.

Суддя Мостепаненко Ю.І.