Рішення

від 02.07.2012 по справі 5017/1713/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2012 р.Справа № 5017/1713/2012

За позовом: Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України;

До відповідача:

1. Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області;

2. Кислицької сільської ради;

3. Придунайського Ізмаїльського районного козацького товариства;

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: "Відділу Деркомзему у Ізмаїльському районі Одеської області";

про визнання недійсними договорів оренди

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача (Ізмаїльська рай. держ. адміністрація Од. Обл.): не з'явився;

Від відповідача (Кислицька сільська рада): не з'явився;

Від відповідача (Придунайське Ізмаїльське рай. козацьке тов-во): не з'явився;

Від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 11.06.2012р. за вх. №2595/2012 Військова частина 1474 Державної прикордонної служби України (далі - Позивач) звернулася до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Відповідач 1), Кислицької сільської ради (далі -Відповідач 2), та Придунайського Ізмаїльського районного козацького товариства (далі -Відповідач 3) про визнання недійсними договорів оренди, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача: Відділ Деркомзему у Ізмаїльському районі Одеської області.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач 1 у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення від 18.06.2012 року за вх. №5114/2012 про вручення уповноваженому Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області 14.06.2012 року. Відповідач 1 проти позову заперечує, посилаючись на підстави викладені у відзиві на позов.

Відповідач 2, 3 у судових засіданнях не з'являлися, хоча були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 21.06.2012 року за вх. №6009/2012 та від 02.07.2012 року за вх. №7620/2012 про вручення за довіреністю Кислицької сільської ради 16.06.2012 року та Придунайського Ізмаїльського районного козацького товариства 21.06.2012 року. Відповідачі відзиви на позов не надали, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача: Відділ Деркомзему у Ізмаїльському районі Одеської області, надала до суду письмові пояснення по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

Рішенням Кислицької сільської ради від 25 жовтня 2001 року № 320, ухваленого на 26 сесії XXIII скликання, вирішено "виділити земельну ділянку розміром 100 га військового містечка раніше перебувавшого в користуванні в/ч 9798 в тимчасове користування Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству с оплатою в розмірі податку на землю строком на 49 років...".

01 лютого 2002 року між Кислицькою сільською радою та Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством було укладено Договір оренди земельної ділянки (реєстраційний запис № 08-58 від 11.02.2002р.). Предметом Договору є земельна ділянка площею 100 га, на якій розташоване військове містечко №1 загальною площею 31,1 га.

Згідно листа від 22.03.2003р. № 01/01-11-629 Ізмаїльської районної державної адміністрації, враховуючи положення пунктів 3 та 12 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-ІІІ, ПІРКТ було запропоновано укласти договір оренди з Ізмаїльською райдержадміністрацією.

Пунктом 1 розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 25 вересня 2003 року № 691/А-2003 надана ПІРКТ земельна ділянка загальною площею 29,412 га, в тому числі 3,909 га ріллі, 14,073 га пасовищ, 6,191 - штучних водосховищ, 5,239 га - господарських дворів, що віднесені до земель запасу (за межами населеного пункту), у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на (сорок сім) років для господарського користування.

27.10.2003р. між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та ПІРКТ було укладено Договір оренди земельної ділянки (реєстраційний запис № 08-121 від 29.10.2003р.) на 47 років. Предметом Договору є земельна ділянка площею 29,412 га, на якій розташована частина військового містечка № 1 площею 29,412 га (прибережна захисна смуга в оренду не надана).

Розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 25 вересня 2003 року № 691/А-2003 та рішення Кислицької сільської ради від 25 жовтня 2001 року № 320 визнані протиправними та скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 13.07.2010р. по справі № 2-а-8206/08/1570 та постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.07.2011р. по справі № 2а-44/2011 відповідно.

Після встановлення меж земельної ділянки військового містечка № 1 в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, у ВМІС виникло право на користування даною земельною ділянкою.

На час затвердження Державного акту (1991 рік) відомості про надання у постійне користування земельних ділянок військовим частинам становили державну таємницю, що підтверджується проставлянням грифу "таємно" як на самому Державному акті так і на технічній документації та переписці по ньому. Тому, враховуючи викладене, відсутній запис про реєстрацію Державного акту у Книзі записів державних актів на право користування землею.

На земельній ділянці військового містечка № 1 розташовані 21 будівля (споруда), які також є державною власністю та належить на праві оперативного управління військовій частині, за якою воно закріплене.

Відповідно до директиви Міністра оборони України від 12.09.1995р. № Д-08 на підставі акту прийому-передачі військове містечко № 1 (с. Кислиці) загальною площею земельної ділянки 31,1 га з будівлями, спорудами, обладнанням і майном, яке знаходиться на ньому, передане у склад Прикордонних військ України.

На підставі наказу Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України - командуючого Прикордонними військами України від 08.09.2000р. № 0109 згідно акту приймання - передачі казарменно-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання квартирного майна, палива і території військових містечок передані від в/ч 9799 до в/ч 1474 земельна ділянка військового містечка № 1, казарменно-житловий фонд, комунальні споруди, обладнання, об'єкти упорядкування.

11.02.2002р. за договором оренди № 08-58 Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству на підставі рішення Кислицької сільської ради № 320 від 25.10.2001 року було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 100,0 га, в т.ч. земель, які є об'єктом спору.

Позивач стверджує, що цей договір було укладено з порушенням норм чинного законодавства, згідно якого розпорядження землями за межами населених пунктів належить до повноважень районної державної адміністрації.

На підставі розпорядження Ізмаїльської РДА від 25.09.2003р. № 691/А-2003 договір оренди було переукладено в зв'язку із змінами у площі (29,412 га) і зареєстровано 29.10.2003р. за № 08-121. До складу орендованих земель увійшла і земельна ділянка, яка є об'єктом спору.

Враховуючи вищевикладене, Військова частина 1474 Державної прикордонної служби України просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 лютого 2002 року (реєстраційний запис № 08-58 від 11.02.2002р.), укладений між Кислицькою сільською радою та Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством, та договір оренди земельної ділянки від 27 жовтня 2003р. (реєстраційний запис № 08-121 від 29.10.2003р.) укладений між Ізмаїльською районною державною адміністрацією та Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством.

25.06.2012 року вх. №19568/2012 Відділ Деркомзему у Ізмаїльському районі Одеської області подав до суду заяву, відповідно до якої пояснює наступне.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду № 2-а-8206/08/1570 від 13.07.2010 р. було визнано противоправним та скасовано розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації від 25.09.2003 р. № 691/А-2003. На підставі цього Ізмаїльською районною державною адміністрацією було видано розпорядження № 581/А-2011 від 01.08.2011 р. „Про скасування розпорядження голови Ізмаїльської районної державної адміністрації № 691/А-2003 від 25.09.2003 р.", яким право оренди земельної ділянки загальною площею 29,412 га на території Кислицької сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству припинено, договір оренди № 08-121 від 29.10.2003 р. визнано таким що втратив чинність, про що внесено відповідний запис до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі.

02.07.2012 року за вх. № 20193/2012 Ізмаїльська районна державна адміністрація Одеської області надіслала до суду письмовій відзив на позов, згідно якого дійшла до висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України.

За Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством на час розгляду справи вищезазначена земельна ділянка не рахується за даними державної статистичної звітності по формі № 6-зем „Звіт про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності".

На підставі вище викладеного, Відповідач 1, враховуючи відсутність предмету спору, просить суд припинити провадження у справі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Досліджуючи матеріали справи, оцінюючи докази, що представлені сторонами, та їх пояснення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" звертається увага на те, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При постановлені рішення суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 28 і 29 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

За змістом ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06.12.1991р. № 1934-ХП земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх податків.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" від 21.09.1999р. № 1075-ХІV Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону дія цього Закону поширюється на інші утворені відповідно до законів України військові формування, тобто на Прикордонні війська України - зараз на Державну прикордонну службу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

08.07.1946р. складено акт про відвід в натурі земельної ділянки в с. Кислиці на площі 34,25 гектарів для першої черги спецбудівництва Дунайської флотилії, який затверджено начальником управління землеустрою Ізмаїльського ОблЗВ та старшим землевпорядником Суворовського району Ізмаїльської області.

18.07.1946р. Рішенням звуженого засідання Ізмаїльського Обласного Виконавчого комітету № 11 затверджено акт по відводу земельної ділянки для спецбудівництва першої черги Краснопрапорної Дунайської флотилії.

30 квітня 1991 року між Одеським філіалом інституту "Укрземпроект", та військовою частиною 90727, укладено Договір № 71 предметом якого є виготовлення і видача Державних актів на право користування землею в Кілійському та Ізмаїльському районах.

На підставі даного Договору розроблено план меж землекористування (інв. № 12-170-35 від 04.12.1991р.) в Ізмаїльському районі для ВМІС, на якому відображені межі військового містечка № 1 в с. Кислиця.

Межі даного військового містечка закріплені в протоколі закріплення меж землекористування для військової частини 90727 (ВМІС 1993) та узгодженні з інженером-землевпорядником Одеського філіалу інституту „Укрземпроект", представником колгоспу їм. Кірова, представником ВМІС 1993, головним інженером-землевпорядником Ізмаїльського району, головою Кислицької сільської ради.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року на підставі розробленої документації виконавчий комітет Ізмаїльської районної Ради народних депутатів затвердив Державний акт Б № 033059 на право безстрокового та безплатного користування ВМІС 1993 83,2 гектарів землі (сума площ військових містечок №№ 142, 5, 4, 1 згідно плану меж землекористування: 50,9+0,4+0,8+31,1=83,2 га), про що свідчать підписи голови виконкому Ізмаїльської районної Ради народних депутатів, головного інженера-землевпорядника, печатка виконкому Ізмаїльської районної Ради народних депутатів.

Після встановлення меж земельної ділянки військового містечка № 1 в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право, у ВМІС виникло право на користування даною земельною ділянкою та відповідно до ст. 70 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року є землями оборони.

Згідно ст. ст. 34, 39 Закону України „Про власність" від 07.02.1991р. № 697-ХІІ та ч. 4 ст. 28 "Про Державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 року № 661-ІV майно Державної прикордонної служби України є державною власністю, яке належить їй на праві оперативного управління.

Довідкою від 10.06.2008р. № 10-01-10/279 Ізмаїльського районного відділу земельних ресурсів підтверджується те, що земельна ділянка, яка є об'єктом спору, належить до складу військового містечка №1 загальною площею 31,1 га на території Кислицької сільської ради і була надана в користування відділенню інженерної морської служби 1993 згідно державного акту на право користування землею Б № 033059 та протоколу закріплення меж землекористування від 18.10.1991р. В 1995р. ця земельна ділянка передана у склад Прикордонних військ України. При цьому документи на право користування не переоформлювались.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України 2001р. зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Статтею 122 Земельного кодексу України 2001р. не закріплено повноважень сільських рад та місцевих державних адміністрацій щодо надання у постійне користування земельних ділянок під землі оборони, отже дані органи не мають повноважень змінювати цільове призначення земельної ділянки, на якій розташоване військове містечко № 1 (землі оборони) у інші категорії земель та відносити до запасу.

Статтею 21 Земельного кодексу України 2001р. передбачено, що порушення порядку зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам (юридичним особам) та визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Згідно п. 1 розпорядження Ізмаїльської державної адміністрації від 25.09.2003 р. №691/А надати ПІРКТ (позивачу) ділянку загальною площею 29,412 га, окрім іншого 5,239 га - господарських дворів, що віднесені до земель запасу (за межами населеного пункту), у тимчасове користування на умоваx оренди.

Під поняття "господарські двори" підпадають будівлі та споруди, які постійно використовували та використовують військові організації.

Згадані споруди та будівлі розташовані на земельній ділянці площею 31,1 га і складають військове містечко № 1 в с. Кислиця.

Відповідно до довідки від 09.06.2009р. № 10-01-11/292 відділу Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області (аркуш справи - 33) земельна ділянка, яка є об'єктом спору, належить до складу військового містечка №1 загальною площею 31,1 га на території Кислицької сільської ради і була надана в користування відділенню інженерної морської служби 1993 згідно державного акту на право користування землею Б № 033059 та протоколу закріплення меж землекористування від 18.10.1991р. В 1995р. ця земельна ділянка передана у склад Прикордонних військ України. При цьому документи на право користування не переоформлювались.

11.02.2002р. за договором оренди № 08-58 Придунайському Ізмаїльському районному козацькому товариству на підставі рішення Кислицької сільської ради № 320 від 25.10.2001 року було надано в оренду земельну ділянку загальною площею 100,0 га, в т.ч. земель, які є об'єктом спору. Цей договір було укладено з порушенням п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України, згідно якого розпорядження землями за межами населених пунктів належить до повноважень районної державної адміністрації.

На підставі розпорядження Ізмаїльської РДА від 25.09.2003р. № 691/А-2003 договір оренди було переукладено в зв'язку із змінами у площі (29,412 га) і зареєстровано 29.10.2003р. за № 08-121. До складу орендованих земель увійшла і земельна ділянка, яка є об'єктом спору.

Договір укладено з грубими порушеннями ст. 123, 124, 125 Земельного Кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду землі" і всупереч п.1.1 Договору.

Так, у Договорі відсутній акт встановлення в натурі меж земельної ділянки і акт приймання-передавання земельної ділянки "Орендарю", які повинні бути невід'ємною частиною договору оренди. Також у Ізмаїльському територіальному відділі земельних ресурсів відсутні дані щодо виготовлення проекту відведення земельної ділянки, що є порушенням "Інструкції про порядок складання., видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі" у затвердженої Наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.1999р.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідачів пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 лютого 2002 року (реєстраційний запис № 08-58 від 11.02.2002р.), укладений між Кислицькою сільською радою (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Кірова, буд. 80, код ЄДРПОУ 23214695) та Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Кірова, буд. 80, код ЄДРПОУ 25964555).

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 27 жовтня 2003р. (реєстраційний запис № 08-121 від 29.10.2003р.) укладений між Ізмаїльською районною державною адміністрацією (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, буд. 62, код ЄДРПОУ 04057126) та Придунайським Ізмаїльським районним козацьким товариством (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Кірова, буд. 80, код ЄДРПОУ 25964555).

4. Стягнути з Ізмаїльської районної державної адміністрації (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, буд. 62, код ЄДРПОУ 04057126) на користь Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чкалова, 38, код ЄДРПОУ 14321860) 357,64 грн. судового збору.

5. Стягнути з Кислицької сільської ради (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Кірова, буд. 80, код ЄДРПОУ 23214695) на користь Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чкалова, 38, код ЄДРПОУ 14321860) 357,64 грн. судового збору.

6. Стягнути з Придунайського Ізмаїльського районного козацького товариства (68655, Одеська область, Ізмаїльський район, с. Кислиця, вул. Кірова, буд. 80, код ЄДРПОУ 25964555) на користь Військової частини 1474 Державної прикордонної служби України (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Чкалова, 38, код ЄДРПОУ 14321860) 357,68 грн. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04 липня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.