Ухвала

від 04.07.2012 по справі 50/274-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

УХВАЛА

04.07.2012 № 50/274-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Дзюбка П.О.

Сотнікова С.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду міста Києва від 14.10.2011року у справі № 50/274-б (суддя Головатюк Л.Д.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер - Софт» (код ЄДРПОУ 35735254), м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІМСОФТ» (код ЄДРПОУ 34934278), м. Київ

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Києва від 14.10.2011року у справі № 50/274-б (суддя Головатюк Л.Д.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Енглер - Софт» про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІМСОФТ» останнього визнано банкрутом, а товариство з обмеженою відповідальністю «Енглер - Софт» кредитором по відношенню до банкрута на суму 56238,28 грн., припинено процедуру розпорядження майном, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Дерлюка Василя Дмитровича, якого зобов'язано подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови оголошення про визнання боржник банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури про що надати суду докази, а також письмово повідомити про визнання товариства з обмеженою відповідальністю «СЛІМСОФТ» банкрутом усіх відомих кредиторів та провести ліквідаційну процедуру, надати суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута. При цьому, підприємницьку діяльність банкрута завершено, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) визнано таким що настав. Припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління та розпорядження його майном.

Не погоджуючись із прийнятою постановою суду, Державна податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені постанову та припинити провадження у справі.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Ухвали місцевого господарського суду оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду лише у випадках, передбачених статтею 106 цього Кодексу.

Згідно п.10 ч.1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Так, постанову господарського суду міста Києва було винесено 14.10.2011 року та відповідно направлено сторонам 20.10.2011, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва на зворотній стороні оригіналу постанови.

Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга була направлена скаржником до господарського суду міста Києва лише 06.06.2012 року, тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження саме ухвали господарського суду міста Києва від 14.10.2011року у справі № 50/274-б поважною та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. При цьому, скаржник зазначає, що причиною пропуску строку є фактичне з'ясування 21.05.2012 року про наявність ухвали господарського суду Запорізької області від 03.10.2011 року. В той же час, скаржник не аргументує причини пропуску строку на оскарження саме постанови господарського суду міста Києва від 14.10.2011 року у справі № 50/274-б.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: «Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.»

В п. 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від № 7 від 17.05.2011 року зазначено, що статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником взагалі не зазначено таких підстав, не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.

При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду міста Києва від 14.10.2011року у справі № 50/274-б повернути.

Справу № 50/274-б повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді

Дзюбко П.О.

Сотніков С.В.