Постанова

від 26.06.2012 по справі 5027/123/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.12 Справа № 5027/123/2012

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого -судді Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Юрченко Я.О.

При секретарі Явна Г.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (м. Чернівці) за вх. № 147 від 14.05.2012р.,

на рішення господарського суду Чернівецької області від 26 квітня 2012 року

у справі № 5027/123/2012 (суддя А.Д.Паскарь)

порушеній за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літера Київ», м. Київ,

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Чернівці,

Про стягнення заборгованості за поставлену книжкову продукцію у розмірі 24150,43 грн.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: СПД-ФО ОСОБА_2,

від позивача: не прибув.

Представник, який прибув у судове засідання, з правами та обов'язками сторін, які визначені у ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України - ознайомлений. Заяв та клопотань про відвід суддів -не надходило.

Відповідно до протоколу розподілу справ КП «Документообіг господарських судів»від 14.05.2012р., дану справу передано на розгляд колегії суддів, у складі: Данко Л.С. (суддя-доповідач), судді Давид Л.Л., судді Юрченко Я.О.

Згідно розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 р. введено в склад судової колегії, для розгляду справи № 5027/123/2012, замість судді Юрченко Я.О. - суддю Гриців В.М.

За клопотанням СПД-ФО ОСОБА_2, ухвалою суду від 15.05.2012 р. відновлено строк для подання апеляційної скарги.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р., апеляційну скаргу прийнято до провадження та судовий розгляд призначено на 23.05.2012р., про що сторони були належним чином повідомлені, апелянт/відповідач -17.05.2012р., рекомендованою поштою за № 6050436, позивач -21.05.2012р. - № 6050444 (докази -оригінали повідомлень про вручення поштового відправлення знаходяться в матеріалах справи).

З підстав зазначених в ухвалах Львівського апеляційного господарського суду від 25.05.2012р. та від 06.06.2012 р. розгляд справи було відкладено, про що сторони були належним чином повідомлені (докази - в матеріалах справи).

В судове засідання від апелянта/відповідача прибув СПД-ФО ОСОБА_2, доводи наведені в апеляційній скарзі підтримав, в судовому засіданні заявив усне клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи, щодо дослідження підписів у накладних, так як вважає, що не отримував жодної книжкової продукції від ТзОВ «Літера Київ»та не розписувався особисто у жодній з накладних, просить рішення господарського суду Чернівецької області від 26.04.2012р. у справі № 5027/123/2012 скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник позивача, повторно, не прибув, відзиву на апеляційну скаргу не подав (не надіслав), про причини не прибуття не повідомив, не зважаючи на те, що був належним чином, повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду скарги за відсутності представника позивача, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною другою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 5027/123/2012.

Представник апелянта в судовому засіданні заявив усне клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи для дослідження підписів у накладних та пояснив, що суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у задоволенні такого клопотання.

Заслухавши пояснення представника апелянта в частині призначення судово-почеркознавчої експертизи для дослідження підписів у накладних, колегія суддів зазначає, що заявлене апелянтом/відповідачем усне клопотання слід відхилити, оскільки станом на час розгляду справи в апеляційному порядку, апелянтом/відповідачем не подано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, якими б обґрунтовувалися підстави та необхідність проведення такої експертизи.

Також колегія суддів зазначає, що при розгляді даної справи, як місцевим господарським судом, так і в суді апеляційної інстанції, розгляд справи, неодноразово, відкладався, суд надавав сторонам, в т.ч. апелянту/відповідачу час для подання необхідних документів, виходячи з приписів ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 32-34, 36 ГПК України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, апелянт/відповідач у місцевому суді заявляв письмове клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 122-123), яке місцевим господарським судом було розглянуто і в задоволенні цього клопотання відмовлено з тих підстав, що відповідач не надав необхідних матеріалів для проведення відповідної експертизи, а відтак справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, рішення господарського суду Чернівецької області від 26.04.2012р. по справі № 5027/123/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено колегією суддів, рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.04.2012р. у справі № 5027/123/2012 (суддя А.Д.Паскарь) позовні вимоги ТзОВ «Літера Київ»до СПД-ФО ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за поставлену книжкову продукцію у розмірі 24150,43 грн. -задоволено повністю. Вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ТзОВ "Літера Київ" заборгованість у розмірі 24150,43 грн. та судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.04.2012р. по справі № 5027/123/2012, СПД-ФО ОСОБА_2 звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції від 26.04.2012р. у справі № 5027/123/2012 скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Літера Київ»відмовити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення суд виходив з того, що заперечення відповідача є необґрунтованим, оскільки видаткові накладні підписані та скріплені печаткою СПД-ФО ОСОБА_2, однак як вважає відповідач він вищевказані накладні не отримував та не підписував.

Апелянт/відповідач у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що протягом розгляду справи у суді першої інстанції відповідач послідовно, як в судових засіданнях, так і у відзивах та клопотаннях зазначав, що не отримував від позивача по справі будь-яких товарно-матеріальних цінностей, що підписи в накладних від імені ОСОБА_2 (покупця) виконані не ним, а невідомою третьою особою і це можливо встановити навіть шляхом співставлення підписів в накладних та інших наявних в справі документах, що підписані відповідачем. Зазначив, що на оспорюваних накладних стоїть відтиск печатки, яка була ним втрачена, доказів про втрату печатки надати не може, вказати точний час втрати печатки - не може, пояснив, що фактично припинив здійснення підприємницької діяльності, доказів подати -не може.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 27 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Літера Київ»(Постачальник - за договором, Позивач - у справі) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (Покупець - за договором, Відповідач - у справі), в особі ОСОБА_2, було укладено Договір постачання № 71 (далі за текстом - Договір) (а. с. 8-14).

Зазначений Договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін Договору, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України, в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений договір є договором поставки, відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов'язався передавати у власність Покупцю товар в кількості, асортименті та строки, передбачені договором, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати книжкову продукцію та супутні товари згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору, перелік товару: книжкова продукція, канцелярські товари, календарі, пазли, листівки, ігри, іграшки, а також будь-який інший Товар, що є в наявності у Постачальника.

Пунктом 1.5 Договору, зазначено, що товар передається Покупцю для його наступної реалізації через магазин(и) роздрібної торгівлі.

Ціна й асортимент Товару зазначені в п. 2.1 Договору.

Відповідно до п 2.2. Договору, вартість товарів, що постачаються, вказується в накладних на Товар і включає в себе в необхідних випадках податок на додану вартість. Податок на додану вартість не вказується у випадку, передбаченому п.п. 5.1.2. п. 5.1. ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як зазначено сторонами у п.п. 2.4, 7.5. Договору, Покупець оплачує Товар в обсяг фактичної реалізації не пізніше 1-го (одного) банківського дня, наступного за днем реалізації. Строк початку перераховування оплати за реалізований товар починається з моменту реалізації будь-якої частини Товару, але не пізніше 7-го банківського дня після 1-го відвантаження. Звірка оплати за реалізований Товар здійснюється на підставі звітів, які подаються Покупцем Постачальнику, складених відповідно до п. 7.3. Договору (п.п. 1. «Щоденно:…»; 2. «Щотижнево:…»; 3. «Щомісячно:…»).

Відповідно до п. 2.5 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання оплачувати товар на протязі одного банківського дня, наступного за днем її реалізації.

Згідно з п.3.6 Договору, право власності на Товар переходить до Покупця з моменту отримання ним Товару або передачі Товару Перевізнику, що вповноважений Постачальником або Покупцем.

Приймання товару сторони визначили у розділі 4 Договору.

Розділом 9 Договору визначено відповідальність Сторін.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, поставив Відповідачу товар на загальну суму 24452,74 грн., що підтверджується наданими накладними на отримання товару: № 7225 від 06.03.08 р. на суму 1 891,28грн.; № 7226 від 06.03.08 р. на суму 39,53 грн.; № 28759 від 25.10.07 р. на суму 1 396,13 грн.; № 28760 від 25.10.07 р. на суму 29,23 грн.; № 7648 від 20.03.2008 р. на суму 302,31 грн.; № 35220 від 20.12.07 р. на суму 369,01 грн.; № 35221 від 20.12.07 р. на суму 67,54 грн.; № 15495 від 19.06.08 р. на суму 539,87 грн.; № 22650 від 28.08.08 р. на суму 260,80 грн.; № 31506 від 13.12.07 р. на суму 286,33 грн.; № 31507 від 13.12.07 р. на суму 25,12 грн.; № 7446 від 13.03.08 р. на суму 267,87 грн.; № 17691 від 26.06.08 р. на суму 317,28 грн.; № 17692 від 26.06.08 р. на суму 15,73 грн.; № 22500 від 21.08.08 р. на суму 791,78 грн.; № 22501 від 21.08.08 р. на суму 105,84 грн.; № 18181 від 17.07.08 р. на суму 164,18 грн.; № 2075 від 14.02.08 р. на суму 524,75 грн.; № 2076 від 14.02.08 р. на суму 165,37 грн.; № 1353 від 17.01.08 р. на суму 1 120,15 грн.; № 1354 від 17.01.08 р. на суму 300,56 грн.; № 11729 від 17.04.08 р. на суму 157,54 грн.; № 11730 від 17.04.08 р. на суму 4,10 грн.; № 4895 від 28.02.08 р. на суму 827,38 грн.; № 4896 від 28.02.08 р. на суму 4,66 грн.; № 18006 від 10.07.08 р. на суму 292,31 грн.; № 18007 від 10.07.08 р. на суму 23,65 грн.; № 17823 від 03.07.08 р. на суму 265,56 грн.; № 31285 від 06.12.07 р. на суму 326,29 грн.; № 35070 від 06.12.07 р. на суму 327,69 грн.; № 35071 від 06.12.07 р. на суму 17,10 грн.; № 1815 від 07.02.08 р. на суму 353,14 грн.; № 1816 від 07.02.08 р. на суму 29,23 грн.; № 11934 від 24.04.08 р. на суму 180,03 грн.; № 14656 від 22.05.08 р. на суму 332,64 грн.; № 14657 від 22.05.08 р. на суму 2,41 грн.; № 12440 від 15.05.08 р. на суму 620,69 грн.; № 12441 від 15.05.08 р. на суму 19,84 грн.; № 15141 від 05.06.08 р. на суму 250,39 грн.; № 12271 від 08.05.08 р. на суму 414,00 грн.; № 12272 від 08.05.08 р. на суму 121,57 грн.; № 15290 від 12.06.08 р. на суму 263,64 грн.; № 1530 від 31.01.08 р. на суму 1 714,13 грн.; № 1531 від 31.01.08 р. на суму 293,90 грн.; № 860 від 24.01.08 р. на суму 210,88 грн.; № 861 від 24.01.08 р. на суму 2,41 грн.; № 10056 від 10.04.08 р. на суму 672,12 грн.; № 10057 від 10.04.08 р. на суму 19,68 грн.; № 4408 від 21.02.08 р. на суму 384,16 грн.; № 4409 від 21.02.08 р. на суму 222,32 грн.; № 17824 від 03.07.08 р. на суму 9,78 грн.; № 26886 від 18.10.07 р. на суму 2 933,92 грн.; № 26887 від 18.10.07 р. на суму 591,56 грн.; № 29078 від 29.11.07 р. на суму 436,40 грн.; № 29079 від 29.11.07 р. на суму 3,95 грн.; № 29447 від 29.11.07 р. на суму 1 596,34 грн.; № 7884 від 27.03.08 р. на суму 591,66 грн.; № 14847 від 29.05.08 р. на суму 205,08 грн.; № 14848 від 29.05.08 р. на суму 196,18 грн.; № 29448 від 06.12.07 р. на суму 35,68 грн.; № 30735 від 06.12.07 р. на суму 350,57 грн.; № 30866 від 06.12.07 р. на суму 159,51 грн.; № 30867 від 06.12.07р. на суму 7,98 грн. (том 1, а с. 15-97).

Відповідач своїх зобов'язань перед позивачем не виконав, за поставлений йому товар коштів не перерахував.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 24150,43 грн. основного боргу, тобто вимоги позивача про стягнення основного боргу за поставлений товар є меншими від перерахованих колегією суддів, так як позивачем не врахована накладна № 7648 від 20.03.2008 р. на суму 302,31 грн. Оскільки в цій частині, позивачем вимоги до відповідача не заявлені, колегія суддів вважає за необхідне розглядати спір в межах заявлених вимог.

Згідно з п.3.6. Договору право власності на товар перейшло на відповідача з моменту його отримання у позивача.

Крім того, відповідно до п.7.3. Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання надавати позивачу щоденні, щотижневі та щомісячні звіти за всіма найменуваннями та за всіма групами товарів, у визначених даним пунктом договору обсягах.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем за час дії даного договору не було отримано від відповідача жодного звіту із зазначенням обумовленої у звітах інформації.

В наслідок чого, станом на час подання позовної заяви до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 24150,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом/відповідачем місцевому суду було подано заяву про застосування наслідків пропуску строків позовної давності (том 1-й, а.с. 114), у задоволенні якої місцевий суд відмовив, так як прийшов до висновку, що позивачем загальний строк позовної давності (ст. 257 ЦК України) на звернення до суду з позовом не пропущено.

Колегією суддів досліджувалося зазначене клопотання відповідача та встановлено, що відповідачем, за весь час терміну (строку) дії цього Договору, жодного разу не подавались позивачу передбачені п. 7.3. Договору звіти щодо обсягу реалізованої книжкової продукції, не було здійснено оплати за реалізовану книжкову продукцію (п. п. 2.4., 2.5., 7.5. Договору).

Як випливає з умов вищезазначеного Договору, строк початку перерахування оплати за реалізований товар починається з моменту реалізації будь-якої частини товару, але не пізніше 7-го банківського дня після 1-го відвантаження.

З огляду на наведені обставини, місцевий суд прийшов до правомірного висновку, що застосування в даному випадку наслідків пропуску строків позовної давності (ст. 267 ЦК України) є неможливим через те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, моменту реалізації книжної продукції.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), позовна давність -це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Основною умовою наведеної норми є захист цивільного права або інтересу від порушень.

Разом з цим, суд зазначає, що зміст заявленої вимоги про застосування наслідків строку позовної давності є алогічним та суперечить твердженням відповідача про те, що товарно-матеріальні цінності він не отримував, а підписи в накладних від його імені виконані іншими особами. Тобто, пропуск позивачем строку позовної давності може бути застосований виключно лише при порушенні договірних зобов'язань.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, позивач для врегулювання спору в досудовому порядку, надіслав на адресу відповідача лист-ВИМОГУ за № 7 від 05.10.2011р. (том 1-й, а.с. 98), запропонував відповідачу, на власний вибір, у семиденний термін з дати отримання даної вимоги повернути нереалізовану книжкову продукцію на склад ТзОВ «Літера Київ»належної якості, а у разі неповернення книжкової продукції сплатити позивачу заборгованість за вищезазначеним Договором у розмірі 26 145,52 грн., яка була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією 24.10.2011р., що підтверджується відтиском поштового штампу на документі «Список № 06 згрупованих поштових відправлень»(том 1-й, а.с. 100).

Лист-ВИМОГа позивача залишені відповідачем без реагування.

Твердження представника відповідача про те, що він за адресою: АДРЕСА_1, не проживає не знайшли свого відображення в матеріалах справи.

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (том 1-й, а.с. 6 -7), поданого на час розгляду справи місцевим судом, місцезнаходженням відповідача: АДРЕСА_1 (Запис 1).

Інших доказів відповідачем суду не представлено, як і не надано доказів про те, що СПД-ФО ОСОБА_2 повідомляв позивача (сторону за Договором) про зміну реквізитів (п. 11.3. Договору) та/або фактичне місцезнаходження.

Не заслуговують на увагу як бездоказові твердження апелянта, що він тривалий час не займається підприємницькою діяльністю, оскільки, як зазначено у Витязі з ЄДР серії АЄ № 982464, станом на 14.12.2011р., Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_2 займається наступними видати діяльності: роздрібна торгівля на ринках (том 1, а. с. 6-7).

Інформації про те, що СПД-ФО ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не міститься, доказів про зазначені обставини СПД-ФО ОСОБА_2 суду не представив.

Відповідно до ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Статтею 56 ГК України визначено порядок утворення суб'єкта господарювання. Діяльність незареєстрованого суб'єкта господарювання, який підлягає державній реєстрації, забороняється.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації є датою державної реєстрації юридичної особи, в т.ч. фізичної особи-підприємця. Статтею 29 вищевказаного Закону, передбачено державну реєстрацію змін, яка здійснюється за процедурами передбаченими частинами першою-п'ятою ст. 25 та частинами другою -третьою ст. 27 цього Закону, і в цьому випадку, дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації змін є датою їх державної реєстрації.

Пунктом 10.4 укладеного між позивачем та відповідачем Договору передбачено, що позивач має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення відповідачу у випадку порушення відповідачем визначених договором поставки обов'язків.

Позивач у порядку визначеному п. 10.4 Договору надіслав на адресу відповідача повідомлення за № 7/2 від 20.10.2011р. про розірвання Договору (том 1-й, а.с. 99) з підстав зазначених у цьому повідомленні (ігнорування визначених договором обов'язків щодо подання звітів про обсяги реалізації книжкової продукції, неотримання оплати за поставлений у визначені Договором строки товар тощо). Разом з тим, запропонував відповідачу у 5-й денний термін сплатити позивачу заборгованість за поставлену книжкову продукцію.

Повідомлення про розірвання Договору було надіслане відповідачу рекомендованою кореспонденцією 24.10.2011р. разом із листом-ВИМОГОЮ про оплату, що підтверджується відтиском поштового штампу на документі «Список № 06 згрупованих поштових відправлень»(том 1-й, а.с. 100).

Пропозиція позивача про розірвання Договору теж залишена відповідачем без реагування.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, що ставляться до змісту зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо не почав виконувати зобов'язання, або не виконав його в строк, що передбачений договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для

виконання сторонами.

Відповідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Належить зазначити, що позивач не надав суду належних доказів та обґрунтованих пояснень, якими б спростовувалися висновки місцевого суду у даній справі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, рішення господарського суду Чернівецької області від 26.04.2012 року у справі № 5027/123/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44-49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 26.04.2012 року у справі № 5027/123/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Юрченко Я.О.