Постанова

від 26.06.2012 по справі 5002-33/698-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2012 року Справа № 5002-33/698-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_2, довіреність №57 від 26 січня 2012 року (Державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго" в особі Кримської електроенергетичної системи);

відповідача -ОСОБА_3, довіреність б/н від 11 червня 2012 року; ОСОБА_4, довіреність б/н від 01 лютого 2012 року (Товариство з обмеженою відповідальністю „Українське агентство земельних ресурсів");

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А.) від 03 травня 2012 року у справі №5002-33/698-2012

за позовом державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Комінтерну, 25, м. Київ, 01032)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське агенство земельних ресурсів" (вул. Кечкеметська, 114-а, м. Сімферополь, 95053)

про стягнення 16640,27 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, державне підприємство «Національна компанія «Укренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Кримська електроенергетична система, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Українське агентство земельних ресурсів», про стягнення 16640,27 грн., у тому числі 8551,25 грн. пені та 8089,02 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором № 289/20 від 24 вересня 2010 року.

Позовні вимоги, з посиланням на 525, 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, мотивовані порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань за договором підряду на виконання робіт з розроблення, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для прокладення, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єкту «ПЛ 110 кВ СЕС (Геліос) - Західнокримська та пристанційного вузла (ПС 110 кВ Геліос) з реконструкцією та розширенням підстанції 330 кВ «Західнокримська» № 289/20 від 24 вересня 2010 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 травня 2012 року у справі № 5002-33/698-2012 у позові державного підприємства „Національна енергетична компанія „Укренерго" в особі Кримської електроенергетичної системи відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що зміст окремих пунктів договору містить суперечливі відомості щодо порядку прийняття результату виконання робіт за договором, а матеріали справи містять докази, які свідчать про належне та своєчасне виконання відповідачем своїх обов'язків за договором та спростовують обставини, викладені позивачем у позовній заяві, що виключає можливість нарахування неустойки. Крім того, суд встановив помилковість здійснення розрахунків неустойки та невірне визначення її правової природи позивачем.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, державне підприємство „Національна енергетична компанія „Укренерго" в особі Кримської електроенергетичної системи звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована необґрунтованістю оскарженого судового рішення, невідповідністю його нормам матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що виконання відповідачем робіт частинами не було передбачено умовами договору та чинним законодавством, доказом невиконання відповідачем робіт за договором у встановлений термін є акт приймання-передачі робіт, який підписаний сторонами лише 13 грудня 2011 року і свідчить про прострочення виконання зобов'язання на 74 дні. Апелянт зазначає, що висновки суду щодо відсутності правових підстав для стягнення неустойки є помилковими та такими, що не базуються на вимогах чинного законодавства, оскільки види та розмір неустойки за договором чітко встановлені статтею 231 Господарського кодексу України та пунктом 5.3. договору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 травня 2012 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Плут В.М.

12 червня 2012 року до канцелярії суду надійшов відзив товариства з обмеженою відповідальністю „Українське агентство земельних ресурсів" на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

12 червня 2012 року в судовому засіданні було оголошено перерву до 26 червня 2012 року в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За розпорядженням секретаря судової палати від 26 червня 2012 року у зв'язку з відпусткою суддя Плут В.М. замінений на суддю Гоголя Ю.М.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, наполягав на її задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, просили в її задоволенні відмовити.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 вересня 2010 року між державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Кримське землевпорядне бюро» (правонаступником якого відповідно до пункту 1.1. статуту є товариство з обмеженою відповідальністю «Українське агентство земельних ресурсів», виконавець) був укладений договір № 289/20 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується за технічними завданнями замовника виконати роботи з розроблення проекту землеустрою, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для прокладання, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єкту «ПЛ 110 кВ СЕС (Геліос) - Західнокримська та пристанційного вузла (ПС 110 кВ Геліос) з реконструкцією та розширенням підстанції 330 кВ «Західнокримська», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов цього договору (том 1, арк. с. 12-19).

Підставою для початку виконання робіт є договір та отримання від замовника авансу, зазначеного у пункті 2.5, та вихідних даних, зазначених у додатку № 1 (пункт 1.2. Договору).

Пунктом 1.3. Договору визначені вихідні дані замовника: технічне завдання на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (додаток № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору); один примірник правовстановлюючих документів замовника, який завірений в установленому законом порядку; технічні, економічні та інші вимоги до робіт за договором викладені в технічному завданні; отримана за результатами робіт технічна документація, яка є власністю замовника.

Пунктом 2.1. Договору встановлена договірна ціна виконання робіт, яка відповідно до кошторису становить 115 557,56 грн., у тому числі 19 259,59 грн. ПДВ.

Відповідно до пунктів 2.5-2.6 Договору замовник після підписання договору перераховує виконавцю аванс у розмірі 30 % від договірної ціни виконання робіт, що становить 34 667,27 грн., протягом 5 банківських днів після підписання договору на підставі рахунку виконавця. Решта суми у розмірі 65 % від вартості робіт, зазначеної у договору сплачується замовником шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця, на підставі виставленого рахунку протягом 15 банківських днів з дня підписання акту приймання-передачі робіт. Остаточну оплату виконаних робіт замовник проводить протягом 15 банківських з дня отримання замовником документів, що посвідчують право на відведення земельної ділянки.

Розділом 4 Договору визначені строки виконання робіт та порядок передачі робіт.

Строки виконання робіт за Договором встановлені додатком № 2 «календарний план виконання робіт», який є невід'ємною частиною цього договору (пункт 4.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.2 Договору приймання та оцінка виконаних робіт, перелік документації, що підлягає передачі замовнику за результатами виконання робіт визначається у відповідності Технічного завдання, інших вихідних даних, кошторисів та умов договору.

По закінченні виконання робіт сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт (пункт 4.3. Договору).

Згідно з пунктом 12.1 Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами всіх умов договору.

Додатковою угодою № 79/1/20 від 31 березня 2011 року строк виконання всього обсягу робіт продовжено до 30 вересня 2011 року та строк дії договору до 31 грудня 2011 року (том 1, арк. с. 7).

Календарним планом, який є невід'ємною частиною додаткової угоди № 79/1/20 від 31 березня 2011 року, сторони встановили, що роботи, перелік яких встановлений спірним Договором, повинні бути закінчені 30 вересня 2011 року (том 1, арк. с. 8).

На виконання умов пункту 2.5 Договору позивач сплатив попередню оплату 30% вартості робіт, що підтверджується платіжним дорученням № 290 від 21 грудня 2010 року в розмірі 34 667,27 грн. (том 1, арк. с. 33).

13 грудня 2011 року сторонами був складений та підписаний акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором (том 1, арк. с. 32).

06 грудня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій, посилаючись на пункт 5.3 Договору, вимагав сплатити пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт, а також, за прострочення понад 30 днів оплатити штраф в розмірі 7% (том 1, арк. с. 27-28).

Згідно відповіді відповідача на претензію від 20 грудня 2011 року вимоги про сплату неустойки відповідач вважає необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на належне виконання ним умов Договору (том 1, арк. с. 29-31).

Відмова відповідача добровільно сплатити неустойку та штраф за прострочення виконання зобов'язань за Договором і стала причиною звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (частини 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як слідує з матеріалів справи, між сторонами на підставі Договору № 289/20 виникли правовідносини підряду. Зазначені правовідносини регулюються главою 61 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, умовами самого Договору, а також виходячи з предмету останнього, нормами Закону України „Про землеустрій", який регламентує правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою- .

Згідно з положеннями статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Сторони додатковими угода до Договору щодо продовження строків його дії та строків виконання робіт встановили, що роботи, перелік яких встановлений Договором, повинні бути закінчені 30 вересня 2011 року.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що по закінченні виконання робіт сторони підписують акт приймання - передачі виконаних робіт.

Такий акт був підписаний сторонами за Договором 13 грудня 2011 року.

Виходячи з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт позивач заявив позов про стягнення неустойки та штрафу за прострочення терміну виконання Договору, а позивач, заперечує на позов, стверджував про фактичне виконання ним робіт за Договором 29.09.2011 з посиланням на накладні від зазначеної дати про передачу позивачеві проекту землеустрою та технічної документації (том 1, арк. с. 83-85) та лише формальне складання та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт 13.12.2011.

Досліджуючи договірні правовідносини сторін, судова колегія вбачає, що згідно з технічним завданням (додаток № 1 до Договору), який місить більш згорнутий перелік робіт які повинен виконати Виконавець, останній прийняв на себе зобов'язання виконати наступний перелік робіт:

- розроблення проекту землеустрою, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для прокладання, будівництва, експлуатації та обслуговування об'єкту „ПЛ 110 кВ СЕС (Гєліос) - Західно кримська та пристанційного вузла „ПС 110 кВ Гєліос) з реконструкцією та розширенням підстанцій 330 кВ Західнокримська;

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок;

- перенесення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в натуру (на місцевість);

- підготовчі роботи для здійснення викупу (відчуження) приватних земельних ділянок (їх частин);

- складання, реєстрація та отримання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) об'єкта „ПЛ 110 кВ СЕС (Гєліос) - Західно кримська та пристанційного вузла „ПС 110 кВ Гєліос):

- оформлення права обмеженого безоплатного постійного або строкового (на період експлуатації ПЛ 110 кВ) користування чужими земельними ділянками на період прокладання (будівництва) та експлуатації (обслуговування) „ПЛ 110 кВ СЕС (Гєліос) - Західнокримська на правах земельного сервітуту;

- складання, реєстрація та отримання державних актів на право постійного користування земельними ділянками для будівництва, експлуатації та обслуговування „ПЛ 110 кВ СЕС (Гєліос) та „ПС 110 кВ Гєліос) - Західнокримська;

- переоформлення документів, що посвідчують право на земельні ділянки землекористувачів (землевласників), у яких вилучалися, викуповувалися (відчужувалися) земельні ділянки (їх частини);

- внесення доповнень до документів, що посвідчують право на земельні ділянки землекористувачів (землевласників), земельні ділянки (їх частини), які розташовані в межах санітарно-захисної та охоронної зон ПЛ 110 кВ СЕС (Геліос) - Західно кримська щодо обмежень і обтяжень на їх використання;

- оформлення матеріалів окремими томами в розрізі адміністративно-територіальних одиниць (районів).

Отже, з викладеного вбачається, що зобов'язання які прийняв на себе відповідач за Договором складалися з цілого комплексу робіт, з якого роботи з розроблення проекту землеустрою є тільки початковою стадією, одним з дев'яти видів робіт, тому твердження відповідача та висновок суду першої інстанції у рішенні стосовного виконання відповідачем робіт, що були прийняті накладними від 29.09.2011 як виконання зобов'язань за Договором та, як наслідок, про відсутність в порушення умов Договору з боку відповідача є хибними.

При цьому судова колегія відмічає, що виконання робіт частинами умовами Договору та чинним законодавством не передбачено.

Крім того, технічну документацію було передано відповідачем працівнику позивача ОСОБА_5 - начальнику відповідного сектору організації позивача, тоді як прийняття частини робіт за накладними, не уповноваженою особою, що підтверджує відсутність відбитку печатки на накладній, суперечить умовам Договору (пункт 4.3) щодо складання по закінченню робіт сторонами та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт, виключно який в свою чергу є підставою для їх оплати, яка була проведена відповідачеві лише після підписання актів виконаних робіт 13.12.2011 заступником директора Кримської електроенергетичної системи з прикладенням печатки підприємства.

Таким чином, саме акт приймання-передачі робіт за Договором від 13.12.2011 є доказом, що підтверджує їх виконання відповідачем, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, закріплених статтею 34 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаний висновок судової колегії відносно порядку прийняття виконаних робіт за договорами щодо розроблення проекту землеустрою за актами приймання-передачі узгоджується також з умовами типового договору, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 266 „Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки".

Несвоєчасне виконання відповідачем робіт за Договором також підтверджується листом від 10.11.2011 № 514/11 (том 2 арк.с.51) яким відповідач звертався на адресу міськрайонного управління Держкомзему в м.Саки та Сакському районі з проханням повернути технічну документацію в частині землеустрою з встановленням меж та виносу в натурі земельних ділянок, що вказує на те, що документація, яка ніби-то була прийнята працівником позивача 29.09.2011, ще не була повернута відповідачу станом на дату складання цього листа - 10.11.2011.

На підставі викладеного колегія вважає доведеним факт виконання відповідачем умов Договору та передачу результатів роботи с порушенням умов Договору в частині строку їх виконання, тільки 13.12.2011.

Пунктом „г" частини 2 статті 28 Закону України „Про землеустрій" встановлено, що розробник документації з землеустрою, зобов'язаний виконувати роботи із складання документації із землеустрою у строк, передбачений договором. Максимальний строк складання документації із землеустрою не повинен перевищувати шести місяців з моменту укладення договору.

Частиною 4 тієї ж статті передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання умов договору при здійсненні землеустрою, розробники документації із землеустрою несуть відповідальність, передбачену договором і законом.

Положеннями частини 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Положення пункту 5.3 Договору, яким встановлена відповідальністю за порушення термінів виконання робіт у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт, та додатково у вигляді штрафу в розмірі 7% від вартості невиконаних робіт за прострочення понад 30 діб, узгоджуються з вимоги вищевказаної норми законодавства.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, навіть при відсутності зазначення у пункті 5.3 Договору по нарахування пені за кожний день прострочення виконання, виходячи з перелічених норм Господарського та Цивільного кодексів України, визначення самого поняття пені, судова колегія вважає очевидним механізм нарахування останньої у процентах за кожний день прострочення.

Оскільки замість виконання свого зобов'язання за Договором в строк до 30.09.2011, його виконання відповідачем відбулось 13.12.2011, термін прострочення виконання складає 74 дні, отже є підстави для застосування до відповідача передбаченої Договором відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді як пені так й штрафу.

Правильність наведеного у позові розрахунку пені у розмірі 8 551,25 грн. (115557,56х0,1х74) і штрафу в розмірі 8089,02 грн. (115557,56 грн. х7%) була перевірена судовою колегією, не оспорюється відповідачем, а тому суд апеляційної інстанції вбачає достатні підстави для їх стягнення з відповідача на користь позивача в загальній сумі 16640,27 грн.

Судова колегія вбачає помилковість висновків суду першої інстанції при відмові в задоволенні позову стосовно одночасного застосування за умовами Договору двох видів штрафів різного розміру за одне і теж порушення, оскільки можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Також невірним є висновок суду першої інстанції у рішенні про неможливість застосування пені до зобов'язань сторін, з посиланням на можливість нарахування пені за неналежне виконання грошового зобов'язання. Стаття 549 Цивільного кодексу України відповідних обмежень не містить.

Доводи відповідача стосовно недотримання позивачем умов Договору у вигляді нарахування у позові пені та штрафу на всю суму вартості робіт за Договором, тоді як певна частина робіт була передана 29.09.2011, судова колегія відхиляє як неспроможні, оскільки виконання робіт частинами не передбачено умовами Договору та чинним законодавством.

По результатам розгляду апеляційної скарги, судова колегія вбачає обґрунтованість останньої, необхідності її задоволення судом, внаслідок чого оскаржене рішення суду підлягає скасуванню через невідповідність висновків, викладених в ньому обставинам справи та внаслідок неправильного застосування судом при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права.

Згідно пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104 (пункти 3, 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна компанія «Укренерго» в особі відокремленого структурного підрозділу Кримська електроенергетична система задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 травня 2012 року у справі № 5002-33/698-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення:

"Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українське агентство земельних ресурсів» (вул. Кечкеметська, 114-а, м. Сімферополь, 95053, код ЄДРПОУ 34009635, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного підприємства «Національна компанія «Укренерго» (вул. Комінтерну, 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) в особі відокремленого структурного підрозділу Кримська електроенергетична система 16640,27 грн., з яких: пеня в розмірі 8551,25 грн., штраф у розмірі 8089,02 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.".

4. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Комінтерну, 25, м. Київ, 01032)

Відокремлений структурний підрозділ Кримська електроенергетична система (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, 95034)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське агенство земельних ресурсів" (вул. Кечкеметська, 114-а, м. Сімферополь, 95053)